- •Предмет, функції і система філософії.
- •1.Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії.
- •2.Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси й етапи розвитку античної філософії.
- •4. Антична філософія: космоцентризм
- •5. «Лінія Платона» та «Лінія Демокріта» в філософії античності.
- •6. «Наївний матеріалізм» філософів Мілетської школи.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •8. Філософія Сократа.
- •9. Ідеальна держава Платона
- •10. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.
- •11. Етика стоїків.
- •12. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •13. Апологетика: примат віри.
- •14. Патристика: віра для розуміння.
- •15. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
- •16. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •17. Основні риси філософії Відродження
- •18. Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський)
- •19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- •20. Філософія Реформації (м. Лютер і ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження (д. Бруно, м. Копернік)
- •22.Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- •23. Емпірична філософія ф. Бекона
- •24. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р. Декарта
- •25. Соціально-філософська концепція т. Гоббса
- •26. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози
- •27. Монадологія в. Лейбніца
- •28. Британське просвітництво (д. Локк)
- •29. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер)
- •30. Феномен німецького просвітництва та його основні риси.
- •31. Агностицизм філософії Канта
- •32. Етичні погляди Канта «Категоричний імператив»
- •33. Антропологічна Філософія л. Фейєрбаха
- •34. Метод і система філософії Гегеля
- •35. Філософія історії Гегеля
- •36. Громадське суспільство і правова держава Гегеля
- •37. Позитивізм і другий позитивізм
- •38. Філософія ірраціоналізму.
- •39. Філософія життя
- •40. Прагматизм
- •41. Філософія марксизму
- •42. Екзистенційна філософія
- •43. Фрейдизм
- •44. Неофрейдизм
- •46. Неотомізм
- •47. Філософська антропологія
- •48. Філософський дискурс постмодерну
- •49. Філософська думка Київської Русі
- •50. Українська філософська думка доби Відродження (хі-хуі ст.)
- •51. Філософія Києво-Могилянської академії
- •52. Філософія Сковороди
- •53. Університетська філософія в Україні XVIII ст. – початку хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш)
- •54. Філософія серця Юркевича
- •55. Філософські ідеї Тараса Шевченка
- •56. Філософія Івана Франка
- •57. Філософія Вернадського
- •58. Консервативні філософські погляди Липинського
- •59. Соціально-філософські погляди д. Донцова.
- •60. Філософські погляди Лесі Українки
- •61. Філософія як світогляд
- •62. Історичні типи світогляду
- •63. Проблема визначення предмета філософії
- •65. Основні функції філософії
- •66. Буття та його основні форми
- •67. Матерія та основні форми її існування
- •68. Рух, основні його форми і властивості
- •69. Простір і час, основні характеристики
- •70. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення
- •71. Вихідні принципи гносеології.
- •72. Чуттєве пізнання та його форми.
- •73. Істина як процес.
- •74. Критерії істини.
- •75. Інтуїція та її різновиди.
- •77. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
- •78. Емпіричні методи пізнання.
- •79. Теоретичні методи пізнання.
- •80. Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
- •81. Основні поняття й завдання праксеології (практика, успіх, дія)
- •82. Поняття природи (суспільство як частина природи)
- •83. Взаємодія природи і суспільства
- •84. Форма буття людини.
- •85. Сутність людини й її сенс життя.
- •86. Проблема свободи і відповідальності людини.
- •88. Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •89. Історичні етапи взаємовідношень людини й суспільства.
- •90. Основні підходи до розуміння суспільства
- •91. Суспільство як система, що саморозвивається.
- •92. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •93. Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства а. Тойнбі.
- •95. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
- •96. Суспільна свідомість та її структура.
- •97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •98. Політична свідомість.
- •99. Правова свідомість.
- •100. Економічна свідомість.
- •101. Екологічна свідомість.
- •102. Методологія, рівні методологічного знання.
- •103. Плюралізм філософських методологій.
- •104. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •105. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
- •106. Основні принципи діалектики.
- •107. Альтернативи діалектики.
- •108. Категорії діалектики
- •109. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •110. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •111. Проблема єдності світу.
- •113. Сутність духовного життя суспільства.
- •114. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •116. Класифікація цінностей.
- •117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •118. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •119. Проблеми сенсу й спрямованості історичного процесу.
- •120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •121. Проблема визначення поняття «релігія».
- •122. Проблема походження релігії.
- •123. Структура релігії
- •124. Функції релігії
- •125. Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання.
- •126. Проблема класифікації релігій.
- •127. Ранні релігійні вірування: фетишизм, тотемізм, анімізм, магія.
- •128. Релігія Давнього Єгипту
- •129. Релігія Стародавньої Греції
- •130. Релігія Стародавнього Риму.
- •131. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •132. Джайнізм
- •133. Конфуціанство
- •134. Даосизм
- •135. Язичництво стародавніх слов’ян
- •137. Зороастризм
- •138. Буддизм
- •139. Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства
- •140. Ісус Христос як засновник християнської релігії
- •141. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •142. Особливості віросповідання та культу в православ’ї
- •143. Особливості віросповідання та культу в католицизмі
- •144. Особливості віросповідання та культу протестантизмі
- •145. Особливості віросповідання та культу Української греко-католицької церкви.
- •146. Іслам, основні напрями та релігійні течії
- •147. Коротка характеристика конституційно-правових основ забезпечення свободи совісті в Україні.
- •148. Свобода совісті й толерантність
- •150. Екуменізм у християнському світі
- •151. Предмет логіки, логічна культура мислення
- •152. Основні історичні етапи розвитку логіки
- •153. Аристотель як фундатор формальної логіки
- •154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг)
- •155. Закон оберненого співвідношення між змістом та обсягом поняття.
- •156. Операція визначення понять
- •157. Операція доповнення понять
- •158. Узагальнення як логічна операція з поняттями
- •159. Обмеження як логічна операція з поняттями
- •160. Правила поділу поняття
- •161. Формально-логічні відношення між несумісними поняттями
- •162. Прості судження та їх види.
- •163. Атрибутивні судження та їх класифікація
- •164. Правила логічного квадрата.
- •165. Складні судження та їх види.
- •166. Види суджень за якістю й кількістю
- •167. Модальні судження
- •168. Основні закони логіки
- •169. Умовиводи та їх види
- •170. Безпосередні умовиводи
- •171. Категоричний силогізм: поняття, структура
- •172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.
- •173. Полісилогізми
- •174. Індуктивні умовиводи
- •175. Аналогія й різновиди
- •176. Логічна характеристика доведення. Види доведень. Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв’язку тези з аргументом)
- •179. Спростування
- •180. Дискусія й полеміка як різновиди суперечки.
128. Релігія Давнього Єгипту
Давньоєгипетська релігія формувалась як система політеїстичних вірувань і культів, що були характерні для народів давнього Єгипту в VІ-VІтис. До н.е. Хронологія розділяє історію давньоєгипетської цивілізації на Давнє(2900-2040рр. до н.е.),Середнє(2040-1537рр.дон.е.) та Нове царство(1537-715рр до н.е.)Завершує історію Давнього Єгипту Пізня доба. Релігія цієї цивілізації склалась як система політеїстичних вірувань і культів в епоху первісного суспільства. У кожній області були свої специфічні об’єкти релігійного поклоніння. Основною рисою цього етапу було поклоніння природі. Відомо, що Єгиптяни поклонялися більш як 10 різновидам рослин і майже 100 різновидам тварин. У процесі історичного розвитку певної трансформації зазнав світ єгипетських богів і вірувань. Спершу тут домінували солярні культи. У період Нового царства найпопулярнішим бів бог сонця Ра, який згодом злився з богом-творцем Амоном і став називатися Амон-Ра. Надзвичайно шанованою в давніх єгиптян була богиня Маат, яка стала символом космічного й морального порядку, істини та справедливості. Не менш знаною була богиня родючості та кохання Хатор, її атрибутом був музичний інструмент сіср, зображення якого носили як амулет, що оберігав людей від злих духів. У процесі розвитку рабовласницького ладу створювалися перші групи богів у вигляді тріад на чолі з головним богом-деміургом. Незважаючи на різноманітність і своєрідність давньоєгипетських релігійних вірувань, можна виокремити їхню спільну домінуючу характеристику: це розвинутий культ мертвих, тобто віра в загробне життя як продовження земного, але тільки в могилі. Єгиптяни вважали, що померла людина потрапляє до царства смерті(царство заходу), де на неї чекає нове життя. Згідно з цим культом головною умовою продовження життя після смерті було збереження тіла померлої людини, а також забезпечення померлого, насамперед фараона, спеціальним помешканням – гробницею. Саме тому живі повинні були піклуватися про харчування померлого, приносячи до місця поховання дари й пожертвування. Згодом виникають уявлення про те, що душа людини після смерті може залишити тіло й прийти у людський світ, здійвшись у небо, а потім знову потрапити до царства мертвих. На можливість існування людини в потойбічному житті впливає єдність душі і тіла. Крім частини душі «ба» у людини була ще «ка»- життєва сила.. згідно з давньоєгипетською міфологією повелитель потойбічного світу Осі ріс був богом мертвих, їхнім суддею. З культом поклоніння богові мертвих Осірісу тісно пов’язана ідея воскресіння фараона. Осі ріс уособлював життєдайні сили природи й був водночас богом рослинного світу. Як рослина він щороку помирав, а потім зримо відроджувався для нового життя. Вважалося, що навіть у його мертвому тілі була завжди присутня життєдайна сила. Величезну роль у релігійному житті Давнього Єгипту відігравали жерці. Найвпливовішими були жерці двох головних храмів Єгипту – Мемфіського на чолі з богом Птахом і Геліопольського на чолі з богом РаРелігійно-міфологічна культура Давнього Єгипту знайшла відображення у геніальних архітектурах проектах – пірамідах, храмових комплексах, шедеврах літератури й мистецтва. У давньоєгипетських храмах і поблизу них стояли високо естетичні скульптурні зображення богів, які сприймались як реальне місцеперебування. Не менш вражаючим були мастаби, піраміди, склепи в скелях. Вважалося, що головним досягненням у розвитку релігійно міфологічної системи давнього Єгипту стала ідея про потойбічну відплату за праведне або неправедне життя людей. У подальшому люди стали опікуватися не ззбереженням тіла в гробниці, а підготовкою душі до потойбічного суду. Завдяки цій релігійній моделі виникає нова моральна цінність – відповідальність за свої вчинки й відносини з іншими людьми. У 521р. до н.е. після завоювання Давнього Єгипту персами, а потім у 322р. до н.е. Олександром Македонським, давньоєгипетська релігія почала занепадати, її поступово витіснили елліністичні культи, а згодом християнство і мусульманство.