- •Предмет, функції і система філософії.
- •1.Становлення і розвиток філософії Стародавньої Індії.
- •2.Становлення і розвиток філософії Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси й етапи розвитку античної філософії.
- •4. Антична філософія: космоцентризм
- •5. «Лінія Платона» та «Лінія Демокріта» в філософії античності.
- •6. «Наївний матеріалізм» філософів Мілетської школи.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •8. Філософія Сократа.
- •9. Ідеальна держава Платона
- •10. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.
- •11. Етика стоїків.
- •12. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •13. Апологетика: примат віри.
- •14. Патристика: віра для розуміння.
- •15. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
- •16. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •17. Основні риси філософії Відродження
- •18. Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський)
- •19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- •20. Філософія Реформації (м. Лютер і ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження (д. Бруно, м. Копернік)
- •22.Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- •23. Емпірична філософія ф. Бекона
- •24. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р. Декарта
- •25. Соціально-філософська концепція т. Гоббса
- •26. Натуралістичний пантеїзм б. Спінози
- •27. Монадологія в. Лейбніца
- •28. Британське просвітництво (д. Локк)
- •29. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер)
- •30. Феномен німецького просвітництва та його основні риси.
- •31. Агностицизм філософії Канта
- •32. Етичні погляди Канта «Категоричний імператив»
- •33. Антропологічна Філософія л. Фейєрбаха
- •34. Метод і система філософії Гегеля
- •35. Філософія історії Гегеля
- •36. Громадське суспільство і правова держава Гегеля
- •37. Позитивізм і другий позитивізм
- •38. Філософія ірраціоналізму.
- •39. Філософія життя
- •40. Прагматизм
- •41. Філософія марксизму
- •42. Екзистенційна філософія
- •43. Фрейдизм
- •44. Неофрейдизм
- •46. Неотомізм
- •47. Філософська антропологія
- •48. Філософський дискурс постмодерну
- •49. Філософська думка Київської Русі
- •50. Українська філософська думка доби Відродження (хі-хуі ст.)
- •51. Філософія Києво-Могилянської академії
- •52. Філософія Сковороди
- •53. Університетська філософія в Україні XVIII ст. – початку хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш)
- •54. Філософія серця Юркевича
- •55. Філософські ідеї Тараса Шевченка
- •56. Філософія Івана Франка
- •57. Філософія Вернадського
- •58. Консервативні філософські погляди Липинського
- •59. Соціально-філософські погляди д. Донцова.
- •60. Філософські погляди Лесі Українки
- •61. Філософія як світогляд
- •62. Історичні типи світогляду
- •63. Проблема визначення предмета філософії
- •65. Основні функції філософії
- •66. Буття та його основні форми
- •67. Матерія та основні форми її існування
- •68. Рух, основні його форми і властивості
- •69. Простір і час, основні характеристики
- •70. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення
- •71. Вихідні принципи гносеології.
- •72. Чуттєве пізнання та його форми.
- •73. Істина як процес.
- •74. Критерії істини.
- •75. Інтуїція та її різновиди.
- •77. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
- •78. Емпіричні методи пізнання.
- •79. Теоретичні методи пізнання.
- •80. Методи пізнання, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
- •81. Основні поняття й завдання праксеології (практика, успіх, дія)
- •82. Поняття природи (суспільство як частина природи)
- •83. Взаємодія природи і суспільства
- •84. Форма буття людини.
- •85. Сутність людини й її сенс життя.
- •86. Проблема свободи і відповідальності людини.
- •88. Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
- •89. Історичні етапи взаємовідношень людини й суспільства.
- •90. Основні підходи до розуміння суспільства
- •91. Суспільство як система, що саморозвивається.
- •92. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •93. Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства а. Тойнбі.
- •95. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
- •96. Суспільна свідомість та її структура.
- •97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •98. Політична свідомість.
- •99. Правова свідомість.
- •100. Економічна свідомість.
- •101. Екологічна свідомість.
- •102. Методологія, рівні методологічного знання.
- •103. Плюралізм філософських методологій.
- •104. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •105. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
- •106. Основні принципи діалектики.
- •107. Альтернативи діалектики.
- •108. Категорії діалектики
- •109. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •110. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •111. Проблема єдності світу.
- •113. Сутність духовного життя суспільства.
- •114. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •116. Класифікація цінностей.
- •117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
- •118. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •119. Проблеми сенсу й спрямованості історичного процесу.
- •120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •121. Проблема визначення поняття «релігія».
- •122. Проблема походження релігії.
- •123. Структура релігії
- •124. Функції релігії
- •125. Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання.
- •126. Проблема класифікації релігій.
- •127. Ранні релігійні вірування: фетишизм, тотемізм, анімізм, магія.
- •128. Релігія Давнього Єгипту
- •129. Релігія Стародавньої Греції
- •130. Релігія Стародавнього Риму.
- •131. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •132. Джайнізм
- •133. Конфуціанство
- •134. Даосизм
- •135. Язичництво стародавніх слов’ян
- •137. Зороастризм
- •138. Буддизм
- •139. Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства
- •140. Ісус Христос як засновник християнської релігії
- •141. Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення.
- •142. Особливості віросповідання та культу в православ’ї
- •143. Особливості віросповідання та культу в католицизмі
- •144. Особливості віросповідання та культу протестантизмі
- •145. Особливості віросповідання та культу Української греко-католицької церкви.
- •146. Іслам, основні напрями та релігійні течії
- •147. Коротка характеристика конституційно-правових основ забезпечення свободи совісті в Україні.
- •148. Свобода совісті й толерантність
- •150. Екуменізм у християнському світі
- •151. Предмет логіки, логічна культура мислення
- •152. Основні історичні етапи розвитку логіки
- •153. Аристотель як фундатор формальної логіки
- •154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг)
- •155. Закон оберненого співвідношення між змістом та обсягом поняття.
- •156. Операція визначення понять
- •157. Операція доповнення понять
- •158. Узагальнення як логічна операція з поняттями
- •159. Обмеження як логічна операція з поняттями
- •160. Правила поділу поняття
- •161. Формально-логічні відношення між несумісними поняттями
- •162. Прості судження та їх види.
- •163. Атрибутивні судження та їх класифікація
- •164. Правила логічного квадрата.
- •165. Складні судження та їх види.
- •166. Види суджень за якістю й кількістю
- •167. Модальні судження
- •168. Основні закони логіки
- •169. Умовиводи та їх види
- •170. Безпосередні умовиводи
- •171. Категоричний силогізм: поняття, структура
- •172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.
- •173. Полісилогізми
- •174. Індуктивні умовиводи
- •175. Аналогія й різновиди
- •176. Логічна характеристика доведення. Види доведень. Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв’язку тези з аргументом)
- •179. Спростування
- •180. Дискусія й полеміка як різновиди суперечки.
121. Проблема визначення поняття «релігія».
Релігія-це форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному, спотвореному через уявлення про надприродне відображенні тих сил, що панують над людьми в їх повсякденному житті. Специфічною ознакою є віра в реальне існування надприродних осіб /бога, духа,чорта/ та можливість їхнього втручання в реальне життя.
Спроба пояснити сутність релігії мала місце ще в судженнях стародавніх філософів. Для матеріалістів стародавнього світу основною філософською проблемою, пов’язаною з релігією, була проблема з’ясування причин, що спонукали людей створити в своїй уяві образи богів і повірити в їхню всемогутність, в той час, як для ідеалістів головною проблемою було філософське обгрунтування існування бога.
Серед матеріалістичних пояснень походження релігії слід виділити: «теорію страху»-безсилля людей перед явищами природи (Демокріт, Спіноза); «теорію обману», своєкорисливість священослужителів і утриманців влади (Вольтер,Дідро); теорію неосвіченості. Таким чином, для матеріалістів головним у вивченні релігії було з’ясування причин її існування, а для ідеалістів-визначення сутності надприродного і його впливу на людину.
122. Проблема походження релігії.
Слід зауважити, що в аналізі причин походження релігії існує нині два основних підходи: перший -- релігійний (богословський), другий — світський (науково-релігієзнавчий).
Богословський підхід спирається на ідею, згідно з якою віруючим людям і духовенству немає сенсу ставити питання про причини виникнення релігії, адже релігію подарував людям Бог. Тому релігія є вічною й незмінною, богоодкровенною у своїй істинності, а отже, не потребує додаткових знань про своє походження. Однак безперечним є те, що існує загальновідома історія релігії, яку визнають і віруючі люди, і науковці.
Історія знає початок появи кожної релігійної системи, засновників світових релігій, які зазвичай були достеменно відомими історичними постатями, наприклад, засновники ісламу, конфуціанства тощо. Меншою мірою релігієзнавці знають про передумови виникнення брахманізму, джайнізму, даосизму тощо. Але, незважаючи на брак історичних свідчень про релігійні уявлення людей на початку нашої історії, є чимало непрямих, опосередкованих свідчень, які можна знайти в матеріалах археологічних досліджень, міфологічній культурі, письмових текстах минулого, а також дані сучасних науково-історичних досліджень. Безперечним залишається одне — будь-яка релігія має історичний характер, свій тривалий і суперечливий шлях розвитку.
В основі богословського підходу лежить догмат про те, що релігію відкрив людям Бог. У християнстві його викладено у Святому Письмі (Біблії), у подальшому його обстоювали й роз- вивали такі православні богослови, як Афанасій Александрійсь-кий, Іван Златоуст, Іван Дамаскін та інші, у католицизмі — Авгу-стин Блаженний, Фома Аквінський та ін. Ця позиція є домінуючою насамперед у християнстві. У трактуванні причин виникнення інших релігій християнство припускає будь-які інші версії,
У богословському напрямі можна виокремити теологічну теорію походження релігії, яка грунтується на беззаперечних ідеях про те, що Бог є істота абсолютна, вічна й незмінна, вона с першопричиною і першоосновою всього існуючого на Землі, а отже, є об'єктивною причиною Існування релігії. Представниками цього напряму були Р. Декарт (1596—1650), відомий своєю концепцією про вроджені ідеї про Бога; Г. В. Лейбніц (1646—1716) -засновник концепції богословського раціоналізму; Й. Фіхте (1762— 1814) — основоположник концепції споглядального теїзму; Ф. Шел-лінг (1775—1854) та ін.
Не вдаючись до аналізу специфіки концепцій кожного з філософів, зауважимо, що всі вони розглядали релігію як результат божественного одкровення. На їхню думку, релігія виникає на певному етапі духовного розвитку людства, і в основі її лежить віра в Бога.
Водночас існує світський релігієзнавчий підхід до вивчення причин виникнення релігії. Він також не дає однозначних відповідей на питання про сутність і першопричини релігії1. Тому для зручності проілюструємо лише кілька сучасних науково-ре-лігієзнавчих концепцій.
Найвідомішою сьогодні є натуралістична концепція виникнення релігійної свідомості. Спершу її репрезентували французькі просвітителі XVIII ст., згодом Л. Фейєрбах (1804—1872), а також К. Маркс (1818—1893) і Ф. Енгельс (1820—1895), які вважали, що в основі виникнення релігії лежить відчуття безсилля й страху людини перед природними та соціальними силами. Вони стверджували, що за своєю суттю будь-яка релігія є «нічим іншим, як фантастичним відображенням у головах людей тих зовнішніх сил, які панують над ними в їх повсякденному житті, -- відображення, в якому земні сили набирають форми неземних»2.
Натуралістичні концепції сьогодні кардинально переосмислені. Доведено, що страх людини не є основною причиною по- ділу світу на реальний і надреальний. Страх повинен був примусити людину уникати небезпечного світу, а не поклонятися йому. Неоднозначне сприймаються ідеї про низький рівень матеріального виробництва суспільства, який спричинив появу релігійної свідомості. Доведено, що первісна людина жила адекватно тим умовам, які становили її повсякденне життя, тому вона отримувала певне задоволення від реалізації своїх матеріальних або духовних потреб (її життя не було сповнене драматизму, а навпаки, було як на той час повноцінним і конструктивним).
Сучасне життя, здавалося б, повинно було звільнити людину від страху існування в матеріальному світі й привести до автоматичного зменшення впливу релігії на суспільство й окрему людину. Однак в умовах високорозвиненої цивілізації є всі підстави говорити про новий «релігійний ренесанс».
Ще один напрям сучасного релігієзнавства репрезентований соціологічним підходом. Його представниками є такі вчені, як О. Конт (1798—1857), М. Вебер (1864^1920), Е. Дюркгейм (1858—1917), ї. Парсонс (1902—1979). їхні концепції дають змогу дослідити релігію як соціальний феномен, який виконує низку суспільне необхідних функцій.
Соціологи вважають, що релігія формалізує соціальне життя людини, сприяє його структурному впорядкуванню завдяки спільній меті, яка в цьому разі набуває релігійного оформлення; дії людей стають скоординованішими. Це впливає також на усвідомлення людиною мотивів власної поведінки й діяльності суспільства загалом, а також на систему оцінювання результатів цієї діяльності. Цю думку репрезентує М. Вебер.
У поясненні причин появи релігійності одне з головних місць посідає етнологічний напрям, який репрезентували такі відомі вчені, як Е. Тайлор (1832—1917), Д. Дж. Фрезер (1854—1941), Б. Малиновський (1884—1942), які в релігійному комплексі вбачали певний етап розвитку духовної культури загалом на шляху до її найвищого рівня та істинного змісту.
Важливе значення для розуміння сутності та причин релігії має біолого-психологічна концепція, репрезентована У. Джейм-сом (1842—1910), В. Дільтеєм (1833—1911), Л. Леві-Брюлем (1857—1939 рр.) і особливо 3. Фрейдом (1856—1939). Спільною для біолого-психологічних концепцій була ідея про те, що в людини є біологічно вроджені почуття Бога як результат трансформації різноманітних психологічних процесів (страху, любові, агресії, ненависті, насолоди тощо).