97. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.

Матеріальне виробництво є визначальною складовою економічної сфери життя суспільства. Воно створює матеріальну базу існування суспільства,;сприяє вирішенню проблем, що стоять перед суспільством;безпосередньо позначається на соціальній структурі(класах, соціальних групах);впливає на політичні процеси; відбивається на духовній сфері як безпосередньо(на її змісті), так і опосередковано на її інфраструктурі, а також носіях (школі, бібліотеках, театрах тощо).

98. Політична свідомість.

Є надзвичайно важливою у формуванні суспільної свідомості. Це сукупність поглядів,ідей,що віддзеркалюють ставлення до влади й боротьбу за владу різних партій,класів,держав.Будь-яякий вид політичної свідомості зумовлений об’єктивними інтересами. Це зумовлене різними професіями,віком. Люди керуються програмами,настроями,почуттями.

99. Правова свідомість.

Cуттєву роль у життєдiяльностi суспiльства вiдiграє правова cвi­домiсть, яка являє собою сукупнiсть знань, поглядiв на юридичнi права та норми, що регулюють поведiнку людей у суспiльствi. Право як система загальнообов'язкових норм i правил поведiнки людей, що вираженi в юридичних законах i вiдображають державну волю, вста­новлюють права та обов'язки учасникiв правовiдносин, змiнюється разом з розвитком суспiльства, держави, полiтики. Правова свiдо­мість тісно взаємопов'язана з правовими нормами та законами увiдповiдностi з пануючими в суспiльствi уявленнями про законнicть, порядок, справедливicть. Свiй змicт правова свiдомiсть реалiзує насамперед в основних сферах життєдiяльностi суспiльства - соцiально-економiчнiй та полiтичнiй, там, де i вiдбу­вається процес формування правосвiдомостi, правової культури членiв суспiльства.

Поведiнка, взаємовiдносини людей, як вiдомо, регулюються полi­тичними, моральними i правовими поглядами. Знання особистiстю своїх прав та обов'язкiв дaє змогу

100. Економічна свідомість.

Взаємодія моралі та економіки осмислювалася в історії со­ціальної думки відповідно до реалій суспільно-економічного життя. Його принципи здебільшого базуються на приватній власності, проблемах виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ, відношеннях підприємництва та найманої праці тощо. Суперечності між власниками і працівниками, питання справедливості у суспільному розподілі продуктів людської праці завжди були гострими й неоднозначними у моральному відношенні. Отже, і в суспільній думці склалися протилежні позиції. Одна прагнула справедливості для трудя­щих, друга ідеалізувала капіталістичний лад.

Перша обстоювала права і звертала увагу на моральні й матеріальні потреби працівників, і на її грунті з ідей утопіч­ного соціалізму зросли соціалістичні та комуністичні ідеї та системи XIX—XX ст. Сенс цієї тенденції — у засудженні при­ватної власності, наживи, використання найманої праці; у ви­знанні за несправедливе такого становища, коли в суспільстві є багаті та бідні; у заклику досягти справедливості однаковим перерозподілом благ.

Одне з найсерйозніших досліджень питань взаємовідно­син економіки та моралі здійснив видатний німецький соціо­лог XIX ст. Макс Вебер. У роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» йому вдалося уникнути моралізаторських пере­більшень або, навпаки, приниження моральних норм.