Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Забов запод шкоди_лекц¦¬_Харит_2004-2005.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
673.79 Кб
Скачать

4. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності

Відповідно до ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

У випадках прийняття нормативно-правового акту органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси фізичних або юридичних осіб, останні мають право звернутися до суду про визнання такого акту недійсним та його скасування (ст. 21 ЦК України).

Ст. 1175 ЦК України передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту.

Дана норма є спеціальною по відношенню до положень ст. 1166 та 1173 ЦК України, оскільки в ній передбачені наступні особливості:

а) шкода завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту;

б) нормативно-правовий акт повинен бути визнаний судом незаконним і скасований; в) відповідальність настає незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Шкода, завдана в результаті прийняття органом державної влади, органом влади автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування нормативно-правового акту відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування (ст. 174-176, 1172 ЦК України).

Лекція 7. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ РІШЕННЯМИ, ДІЯМИ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ, ПОПЕРЕДНЬОГО (ДОСУДОВОГО) СЛІДСТВА, ПРОКУРАТУРИ АБО СУДУ

1. Особливості відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду

Загальні засади відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду визначені ст. 1176 ЦК України.

Згідно цій нормі шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Підставою для виникнення права на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає в разі постановлення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

Фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт не має права на відшкодування шкоди.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Правила ст. 1176 ЦК України можна розглядати як спеціальні відносно загальних правил ст. 1173 ЦК України, оскільки вони містять спеціальний склад і розраховані на випадки завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади та їх посадових осіб. В них зосереджується увага на таких випадках, коли фізична особа найбільш уразлива і, відповідно, ризик завдання шкоди органами влади та їх посадовими особами найбільш вірогідний.

Частина 1 ст. 1176 ЦК України міститься виключний перелік органів, а також виключний перелік їх незаконних рішень, дій чи бездіяльності, що спричинили завдання шкоди.

Зокрема, до таких органів належать:

а) органи дізнання;

б) попереднього (досудового) слідства;

в) прокуратура;

г) суд.

Підлягає відшкодуванню тільки шкода, завдана фізичній особі внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Правила ст. 1176 ЦК застосовуються у разі завдання шкоди лише фізичній особі, зокрема, як особистої шкоди (обмеження волі, приниження честі, гідності людини згаданими незаконними діями), так і майнової (наприклад, при незаконній конфіскації). У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди за правилами загального правонаступництва переходить до спадкоємців. Якщо в результаті дій, зазначений в даній статті, шкоди завдано юридичній особі, наприклад, внаслідок арешту керівника підприємства, то вона юридичній особі відшкодовується згідно ст. 1173 ЦК України.

Для перерахованих деліктів встановлюється відповідальність незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду підлягає відшкодуванню у повному обсязі. Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. Згідно Закону України від 1 грудня 1994 року “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, фізичній особі – потерпілому відшкодовується: а) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; б) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; в) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; г) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; д) моральна шкода.

Особа, звільнена з роботи (посади) має бути поновлена на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, а також наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого особа не працювала у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Місцеві органи влади і самоврядування зобов’язані повернути фізичній особі, яка втратила право користування жилим приміщенням внаслідок незаконного засудження, жиле приміщення, яке вона займала раніше, а якщо воно не збереглося в натурі, то позачергово надають йому в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім'ї та діючих норм жилої площі.

Якщо особа у зв'язку з незаконним засудженням була позбавлена військових або інших звань, а також державних нагород, їй поновлюються звання і повертаються нагороди.

Право на відшкодування шкоди у сфері правосуддя виникає за наявності наступних підстав: винесення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, право на відшкодування виникає лише у разі повної реабілітації особи.

Припинення справи на підставі нереабілітуючих обставин: амністія або акт про помилування, не дає права на відшкодування шкоди, згідно ч. 3 ст. 1176 ЦК України. (Амністія є повним або частковим звільненням від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Помилування – це акт глави держави, за яким певна особа (чи кількість осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м’яке покарання, або ж з особи знімається судимість).

Відсутні підстави для відшкодування шкоди у сфері правосуддя, також, в наступних випадках: у разі каяття (ст. 45 КК України), примирення винного з потерпілим (ст. 46 КК України), передачі особи на поруки (ст. 47 КК України), у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України), за наявності обставин, що виключають злочинність діяння (Розділ VIII КК України) та пом’якшують покарання (ст. 66 КК України).

До підстав, за яких фізична особа втрачає право на відшкодування шкоди, ч. 4 ст. 1176 ЦК відносить: здійснення у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду самообмовлення, що перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Особливий порядок відшкодування шкоди закріплений у ч. 5 ст. 1176 ЦК України відносно шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок постанови судом незаконного рішення в цивільній справі. Для настання відповідальності за даною нормою необхідно встановити наявність в діях судді (суддів), які вплинули на постанови незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду. Тобто, обов’язковою підставою деліктної відповідальності є наявність вини.

Правила ч. 5 ст. 1176 ЦК України застосовуються у разі завдання шкоди як фізичній особі, так і юридичній особі. Відповідно до загальних правил відшкодування шкоди, у даному випадку (ст. 1173 ЦК України), шкода відшкодовується у повному обсязі державою.

Правила, передбачені ч. 1 ст. 1176 ЦК, не застосовуються до інших незаконних дій або бездіяльності чи незаконного рішення органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Тобто, шкода, завдана за інших обставин відшкодовується, згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК, на загальних підставах. Наприклад, відшкодування шкоди жертвам політичних репресій здійснюється на підставі Закону Україну від 17 квітня 1991 року “Про реабілітацію жертв репресій в Україні”. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду встановлюється Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”, Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 6 березня 1996 року “Про затвердження положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.