- •1. Загальна характеристика зобов’язань із заподіяння шкоди
- •2. Система зобов’язань із заподіяння шкоди
- •1.Загальні засади відповідальності за завдану шкоду
- •Глава 82 цк України присвячена зобов’язанням, що виникають не з договорів, а із завдання шкоди (завдяки походженню від римського приватного права їх умовно називають деліктними).
- •1) Наявність шкоди;
- •4) Вина.
- •2. Наявність шкоди
- •3. Протиправна поведінка, якою завдано шкоду
- •4. Причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою
- •5. Вина.
- •6. Підстави звільнення від обов’язку відшкодування шкоди
- •Загальні засади відповідальності
- •2. Обсяг та порядок відшкодування
- •3. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи
- •1. Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами
- •2. Право зворотної вимоги до винної особи
- •3. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •4. Урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди
- •5. Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність
- •6. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •1. Відшкодування шкоди, завданої у стані необхідної оборони
- •2. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності
- •3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •1. Загальні засади відповідальності держави у деліктних зобов’язаннях
- •2. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування
- •3. Відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування
- •4. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності
- •1. Особливості відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •2. Обсяг шкоди, яка підлягає відшкодуванню
- •3. Порядок відшкодування шкоди
- •4. Право регресу до винної особи
- •5. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •1. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •3. Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми або неповнолітніми особами
- •4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •7.Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •1. Поняття джерела підвищеної небезпеки
- •2. Суб’єкти та умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •1) Наявність шкоди;
- •3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки
- •4. Відшкодування ядерної шкоди
- •1. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я
- •2. Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором
- •3. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця
- •4. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи
- •5. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •6. Порядок відшкодування шкоди
- •7. Збільшення та зменшення розміру відшкодування
- •8. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину
- •Список літератури
4. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи
Обсяг відшкодування шкоди, завданої малолітньої або неповнолітньої особи в частці відшкодування втраченого потерпілим заробітку (доходу) неможливо встановити виходячи із загальних критеріїв ст.1195 ЦК України, оскільки малолітні та неповнолітні особи відносяться до категорії непрацездатних осіб. Зокрема, малолітні віком до 14 років є абсолютно непрацездатні, а неповнолітні віком від 14 до 18 років – відносно непрацездатні. Тому, законодавець по-різному підходить до визначення обсягу відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, залежно від відповідної вікової категорії, до якої відноситься потерпілий в момент завдання шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1199 ЦК України малолітньому потерпілому відшкодовуються лише витрати, завдані ушкодженням здоров’я, а саме: на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо. Зрозуміло, що коли каліцтво чи інше ушкодження здоров'я завдано малолітньому, то мова про відшкодування втраченого заробітку (доходу) йти не може, оскільки ця особа не може мати певний заробіток, і їй можуть бути відшкодовані тільки додаткові витрати. Отже, відповідальність за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я малолітньої особи, настає на загальних підставах, передбачених ст.ст. 1166, 1172, 1195 ЦК України.
Спеціальною підставою для наступної зміни розміру відшкодування є досягнення малолітньою особою 14 років (учнем – 18 років), оскільки така особа вже має право реалізувати свої здібності до праці та може мати власний заробіток. Тому, в п. 2 ч. 1 коментованої статті передбачена можливість відшкодування шкоди пов'язаної із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати, оскільки припускається, що такі особи до моменту нещасного випадку не мали спеціальності або кваліфікації.
Інакше вирішується це питання у випадку, коли потерпілою особою буде неповнолітня особа, яка на момент ушкодження здоров'я мала заробіток. В цьому випадку, завдана шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку.
Важливою гарантією захисту інтересів потерпілого-неповнолітнього, є відшкодування завданої шкоди виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Потерпілий після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. При цьому форма оплати потерпілого визначається виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Частина 4 ст. 1199 ЦК України встановлює гарантію захисту інтересів потерпілого, який не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого йому до повноліття. Він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.