87. Форми фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів чи інших активів у цінні папери суб'єктів господарської діяльності. Інвестування вільних коштів у цінні папери передбачає різні цілі. Основні з них - одержання у перспективі прибутку від інвестицій; перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, встановлення офіційних відносин чи контролю над підприємством-емітентом.

1. Вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств

Ця форма має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. За своїм змістом ця форма багато в чому підміняє реальне інвестування, являючись при цьому менш капіталомісткою і більш оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки одержання високого інвестиційного прибутку, скільки встановлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

2. Вкладення капіталу в доходні види грошових інструментів

Ця форма я спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу й головною її метою є генерування інвестиційного прибутку.

3. Вкладення капіталу в доходні види фондових інструментів Ця форма є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, які вільно обертаються на фондовому ринку (так звані «ринкові цінні папери»). Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на окремі компанії при рішенні стратегічних задач (шляхом придбання контрольного або досить вагомого пакета акцій).

88. Класифікація фінансових інструментів

У процесі фінансового інвестування капіталу однією з найважливіших завдань є вибір необхідних інструментів цього інвестування. Спрямованість фінансових інвестицій орієнтується на фондові інструменти.

Головною ознакою класифікації є можливість (право) власника цінного паперу приймати участь в управлінні господарською діяльністю емітента цього цінного:

а) інструменти власності, пайові (прості акції), які надають власнику право управління господарською діяльністю емітента акцій та майнові права щодо отримання частини прибутку цього емітента. б) інструменти позики (облігації підприємств, державні; ощадні сертифікати, казначейські, векселі); в) гібридні цінні папери - привілейовані акції, інвестиційні сертифікати, конвертовані облігації тощо.

Залежно від мети випуску цінні папери поділяються на фондові й комерційні. Перші призначено для формування капіталу, другі – для опосередкування товарних відносин.

За терміном погашення цінні папери групуються таким чином: короткотермінові, середньо термінові, довготермінові, безтермінові.

За способом виплати доходу цінні папери класифікуються так: а) цінні папери з фіксованим платежем, до яких належать облігації та привілейовані акції; б) цінні папери з плаваючою ставкою; в) цінні папери, дохід від яких безпосередньо залежить від розміру чистого прибутку підприємства.

За територією обігу поділяються на три групи: регіональні, національні та міжрегіональні.

По пріоритетною значимості розрізняють наступні види фінансових інструментів:

• Первинні цінні папери (цінні папери першого порядку). підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо). • Вторинні цінні папери або деривативи підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати звертаються первинні цінні папери, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді.

За гарантованості рівня прибутковості фондові інструменти поділяються на такі види:

Державні цінні папери, Цінні папери муніципальних органів, Цінні папери, емітовані банками, Цінні папери підприємств, Цінні папери інших емітентів

За рівнем ризику виділяють наступні види цінних паперів:

• Безризикові фондові інструменти. (державні короткострокові цінні папери і короткострокові депозитні сертифікати найбільш надійних банків). • Фондові інструменти з низьким рівнем ризику (зобов'язання за якими гарантовано стійким фінансовим станом і надійною репутацією емітента) • Фондові інструменти з помірним рівнем, (рівень ризику приблизно відповідає середньо-ринкового). • Фондові інструменти з високим рівнем ризику, (рівень ризику суттєво перевищує середньо-ринковий). • Фондові інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні").

Крім описаних вище, прийнято також класифікувати цінні папери за такими ознаками:

за формою носія: паперові (матеріалізовані) та безпаперові (дематеріалізовані) цінні папери;

за способом позначення власника: іменні (в яких вказано ім'я власника), пред'явницькі (в яких ім'я власника не вказується) та ордерні (права засвідчуються власником при пред'явленні та передавальними надписами, починаючи з першого власника, ім'я якого відображається у грошовому документі)