30. Оцінка вартості власного капіталу

Визначення вартості власного капіталу є одним із досить складних моментів в аналізі інвестиційних проектів. З позиції розрахунку вартості власного капіталу доцільно виділяти такі його джерела: нерозподілений прибуток, привілейовані та звичайні акції підприємства. На перший погляд, прибуток – найдешевше джерело фінансування. Виходячи з того, що прибуток може бути реінвестований всередині підприємства, а також використаний на інвестування інших суб’єктів господарювання, вартість власного капіталу визначатиметься альтернативною вартістю використання прибутку.

На практиці існують такі способи визначення бажаної доходності для акціонерів: модель САРМ, модель прогнозованого потоку дивідендів, модель прибутку на акцію.

Цінова модель капітальних активів (CAPM: CapitalAssetsPriceModel) показує залежність між вартістю власного капіталу (k_s), безризиковою доходністю та премією за ризик:

,

деk_rf- безризикова ставка відсотка;k_m– середня прибутковість цінних паперів в цілому на ринку; b- міра систематичного ризику. Використання цієї моделі найбільш поширене в умовах стабільної ринкової економіки при наявності достатньої кількості даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Введення в модель коефіцієнта bдозволяє відкоригувати середній рівень премії за ризик таким чином, щоб вона відображала рівень відносної ризикованості конкретної акції. Якщо b = 0, то це свідчить про абсолютну безризиковістьактивів підприємства, що в реальному житті майже неможливо. Якщо b > 1, то відносний ризик цінного паперу перевищує середньоринковий, а якщо менше 1, то відносний рівень ризику нижче середнього рівня.

Модель прогнозованого потоку дивідендів передбачає розрахунок вартості власного капіталу на основі річних дивідендів. При цьому робиться припущення, що темпи зростання дивідендів в майбутньому будуть постійною величиною:

де D₁ – дивіденди за перший період; Р₀ – поточна ціна однієї акції; g – темп росту дивідендів.

Найбільш вразливим компонентом формули є прогноз темпів росту дивідендів. Для його складання використовують інформацію про політику виплати дивідендів за минулі періоди та перспективи її зміни в майбутньому, про доходність інвестиційних проектів.

Модель прибутку на акцію. Основу даної моделі складає показник прибутку з розрахунку на одну акцію, а не величина дивідендів. Такий підхід, на думку багатьох інвесторів, дає змогу судити про реальний доход, який одержують акціонери, незалежно від того чи отримують вони дивіденди, чи реінвестують їх у вигляді нерозподіленого прибутку, тим самим збільшуючи капітал. Вартість власного капіталу в даному випадку визначається за формулою:

де П – маса прибутку з розрахунку на одну акцію; Р – ринкова ціна однієї акції.

Вартість капіталу, який одержують за рахунок привілейованих акцій, визначається відношенням величини щорічного дивіденду на акцію (D) до ринкової ціни однієї акції (P):

31. Оцінка вартості позикового капіталу

Основними елементами позикового капіталу є кредити банку та емісія облігацій підприємства. Вартість позикового капіталу у вигляді кредитів банківських установ повинна розглядатись з врахуванням податку на прибуток. Згідно з нормативними документами відсотки за користування кредитами банку збільшують валові витрати підприємства, тому вартість одиниці такого джерела засобів (k_i^a) менша, ніж сплачуваний банку відсоток:

k_i^a = i (1 - T), (5.2) де і – ставка відсотка по кредиту; Т – ставка податку на прибуток.

При визначенні вартості капіталу, одержаного від емісій облігацій:

Номінальна вартість – це ціна, котру заплатить підприємство-емітент держателю облігації в день її погашення. В такому випадку вартість позикового капіталу дорівнює номінальній відсотковій ставці облігації.

Реальна вартість облігації(V_b) визначається за формулою , (5.3)

де INT – щорічна відсоткова виплата по облігації; N – номінальна вартість облігації; k_d – відсоткова ставка по облігації; n – кількість років до погашення облігації.

Із формули можна визначити доходність по облігації (відсоткова ставка) :

 

Розрахований таким чином рівень доходності і представлятиме собою вартість позикового капіталу.