41. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

Прийняття проектних рішень, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різноманітних формалізованих і неформалізованих підходів:

неформальні - евристичні підходів до оцінки проектів: рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату; рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту; рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалізацію проекту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс).

формальні методи передбачають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності:

засновані на облікових оцінках (прості або статичні) – прості у розрахунках, однак не враховують концепцію вартості грошей у часі, тому не дозволяють визначити цінність майбутніх грошових надходжень стосовно поточного періоду часу й, таким чином, одержати коректні оцінки ефективності проектів, особливо пов'язаних з довгостроковими вкладеннями. До них належать показники, які: строк окупності інвестиції (РВР); коефіцієнт ефективності інвестиції (АКК); капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні витрати); оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів); трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

засновані на дисконтованих оцінках (методи дисконтування) - передбачають застосування процедури дисконтування грошових потоків; використовують для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів, коли необхідно прийняти рішення про доцільність чи недоцільність реалізації проекту; доволяють визначити ефективність взаємовиключних проектів, коли необхідно прийняти рішення про вибір для реалізації одного з кількох альтернативних проектів. До них належать такі критерії: чиста теперішня вартість (NPV), коефіцієнт вигоди-витрати (В/СR), внутрішня норма доходності (IRR), дисконтований строк окупності інвестиції (DPP), еквівалентний ануїтет (ЕА), індекс рентабельності інвестиції (РІ), ефективність витрат.

42. Аналіз беззбитковості інвестиційних проектів

Аналіз беззбитковості є невід’ємною частиною аналізу інвестиційного проекту. За його результатами можна зробити висновки про здійснимість проекту, адже даний вид аналізу показує критичне співвідношення виручки від реалізації продукції та обсягу виробництва, при якому підприємство зможе відшкодувати всі свої видатки без отримання прибутку. Аналіз беззбитковості інвестиційного проекту встановлює, при яких обсягах виробництва, а також реалізації продукції проект буде рентабельним та забезпечуватиме отримання прибутку.

З цією метою розраховують :

а) беззбитковий обсяг продажів, при якому забезпечується повне відшкодування постійних витрат; б) обсяг продажів, який гарантує необхідну масу прибутку; в) зону безпеки проекту ( запас фінансової стійкості).

Аналіз беззбитковості базується на таких припущеннях:

1. Всі витрати на виробництво продукції проекту поділяються на постійні та змінні.

2. В рамках одного проекту постійні витрати залишаються незмінними при зміні обсягу виробництва.

3. Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва.

4. Ціна одиниці продукції залишається незмінною протягом життєвого циклу проекту.

5. Обсяг виробництва дорівнює обсягові продажів.

Зазначені припущення до деякої міри знижують можливості застосування даного виду аналізу, але простота розрахунків робить його досить популярним на практиці.

43. Період окупності (РР), проста (SRR) та балансова (ARR) норма прибутку

1) Період окупності (РВ) свідчить, за який період часу сукупний дохід від реалізації проекту дорівнюватиме величині вихідних інвестицій; період, протягом якого вхідні грошові потоки по проекту повністю покриють початкові капітальні вкладення.

Переваги: простота розрахунків. Недоліком є те, що при використанні цього показника не враховуються грошо­ві потоки, які формуються після періоду окупності інвестицій.

Оскільки протягом часу гроші втрачають свою вартість, більш корисним для врахування цього феномену являється модифікований показник періоду окупності. Процедура розрахунку залишається тією ж самою, однак грошові потоки дисконтуються, виходячи з прийнятого коефіцієнту дисконтування (PVIF).

Характеризуючи цей показник, слід звернути увагу на те, що він може бу­ти застосований для оцінки не лише ефективності інвестицій, а й рівня інвес­тиційних ризиків, пов'язаних із ліквідністю. Адже чим довший період реаліза­цій проекту до повної його окупності, тим вищий рівень інвестиційних ризиків.