45. Чиста теперішня вартість (npv) та внутрішня норма доходності (irr) інвестицій

Чиста приведена вартість (дохід) (NPV). Цей показник базується на зіставленні величи­ни інвестиціїі з загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються упродовж планового терміну. Інтерпретація розрахункової ве­личини чистого приведеного доходу може бути різною залежно від цілей інвес­тиційного аналізу й характеру ставки дисконтування.

У найпростішому випад­ку NPV характеризує абсолютну величину сумарного ефекту, що досягається при здійсненні проекту, перерахованого на момент прийняття рішення. Цей показник обчислюється так:

,

де CF_t – очікувані чисті грошові потоки у період t; k – вартість капіталу; I₀ – сума одноразових інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту (початкові інвестиції).

Якщо інвестиційні витрати, пов'язані із реалізацією інвестиційного проек­ту, здійснюються в кілька етапів, розрахунок здійснюється за формулою:

,

де I_t – сума інвестиційних витрат за окремими інтервалами загального періо­ду реалізації інвестиційного проекту.

Показник NPV свідчить, чи здатний проект генерувати достатньо коштів, щоб покрити усі пов'язані з ним витрати, і якщо так, то якою мірою. Якщо NPV > 0, то проект прибутковий і його доцільно прийняти; якщо NPV < 0, то проект збит­ковий і його треба відхилити; якщо NPV = 0, то проект не є ні прибутковим, ні збитковим і його теж необхідно відхилити, оскільки він не дасть підприємству ре­ального прибутку на вкладений капітал.

Поряд із перевагами (в розрахунках використовується показник грошових потоків, а не чисті доходи; враховується фактор зміни вартості грошей у часі, якщо NPV правильно розрахований, то це приводить до вибору проектів, які максимізують капітал підприємства і його ринкову вартість) цей показник має й певні недоліки: складність оцінки майбутніх грошових потоків на довготривалий період; хибна оцінка майбутніх грошових потоків може, як наслідок, зумовити прийняття неправильного інвестиційного рішення; цей метод, як правило, передбачає незмінний рівень дисконтної ставки упродовж усього періоду реалізації проекту, що, в свою чергу, підвищує ризик; труднощі із встановленням оптимальної дисконтної ставки.

Внутрішня норма прибутковості (доходності) (IRR) – це ставка дисконту, за якою дисконтовані доходи від проекту дорівнюють інвестиційним витратам. Економічний зміст полягає в тому, що вона показує очікувану норму доходності або максимально допустимий рівень інвестицій у проект. Тобто показник вказує на рівень дохідності конкретного ін­вестиційного проекту, що виражений дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість чистого грошового потоку приводиться до теперішньої вартості інвес­тиційних затрат. Інакше кажучи, це ставка, при якій розв'язується рівняння: NPV = 0. Формула для розрахунку внутрішньої ставки дохідності така:

Якщо інвестиційний проект має IRR вищу, ніж мінімально необхідна став­ка, його доцільно реалізовувати, якщо ж IRR менша, ніж мінімально необхідна ставка, інвестиції не варто здійснювати. Чим вище значення цього показника, тим стійкіший проект. Переваги: об'єктивність, незалежність від абсолютного розміру інвестицій, оцінку відносної прибутковості проекту, інформативність, може бути легко пристосований для порівняння проектів з різними рівнями ризику: проекти з великим рівнем ризику повинні мати велику внутрішню норму прибутковості.