62. Шляхи зменшення ризиків інвестиційних проектів

Залежно від виду проекту, його належності до того чи іншого типу розробляється система заходів мінімізації ризиків: 1) розподіл ризику між учасниками проекту; 2) резервування коштів на покриття непередбачених витрат;3) заставні операції та гарантування; 4) диверсифікація; страхування та хеджування;5)лімітування;6) еккаутинг та інші форми захисту.

63. Страхування та хеджування як методи мінімізації ризиків інвестиційних проектів

Страхуванняризиків –цепереданняпевнихризиківстраховійкомпанії. Застосовуються три основнихспособистрахування: майнове, страхуваннявіднещаснихвипадків і страхуваннявтратиприбутку.

Майновестрахуванняможематитакіформи: Страхуванняризикупідрядногобудівництвамає на метістрахуваннянезавершеногобудівництвавідризикуматеріальнихзбитківчипошкодження. Страхуваннявантажівпередбачаєзахиствідматеріальнихзбит­ківчипошкоджень будь-якихтранспортованихвантажів. Страхуванняохоплюєвсіризики, включаючи форс-мажорніобставини, і поширюється на переміщеннятоварівзі складу вантажовідправника до складу вантажоодержувача.Страхуванняобладнаннявикористовуєтьсяуразі поставок чиорендивеликоїкількості дорогого обладнання.

Страхуваннявіднещаснихвипадківвключає:Страхування загальної громадянської відповідальності є формою страхування від нещасних випадків з метою захисту учасників проекту від тілесних ушкоджень, особистих збитків чи пошкодження майна.Страхуванняпрофесійноївідповідальностіздійснюєтьсялише в тому разі, коли організаціявідповідає за підготовку проекту, управління проектом абонаданняіншихпрофесійнихпослугщодо проекту.

За страхуваннявтратиприбуткузаоб’єктомстрахування є прибуток, який одержав бистрахувальник, якбистраховаподія не призвела до зривучизупинення проекту. Об’єктомстрахуванняможе бути виручкавідреалізаціїабочистийприбуток.

Хеджування –цепроцесстрахуванняризикувідможливихзбит­ків шляхом перенесенняризикузміниціни з однієї особи на іншу. Сутність хеджування полягає у регулярному продажу валюти на строк чи обмін процентів за валютами, в яких здійснюються інвестиції; продажі продукції проекту на то­варній біржі з майбутньою поставкою за фіксованою ціною. При хеджуванні використовуються загальновідомі фінансові інстру­менти: опціони, ф'ючерси, валютні та процентні свопи, кепси та колларси. Хеджування здійснюється через укладання контракту, який призначений для страхування ризиків зміни цін (хеджа) між стороною, що страхує ризик (хеджером), і стороною, що перебирає ризик на себе (спекулянтом). Предметом контракту можуть бути різніактиви –товари, валюта, акції, облігаціїтощо.Хеджування може здійснюватися на підвищення або зниження цін. Хеджер прагне знизити ризик, спричинений невизначеністю цін на ринку, продаючи форвардні, ф’ючерсні чи опціонні контракти. Цедаєзмогуспрогнозувати доходи чивитрати, хочаризик не зникає.Йогоперебирає на себе спекулянт, якийіде на одержанняприбутку, граючи на різниціцін.

64. Лімітування та диверсифікація як методи мінімізації ризиків інвестиційних проектів

Ще один засіб зниження ризиків - лімітування об'єктів інвестицій, розмірів кредитів, видатків, продаж тощо. Інвестор, як правило, обмежує розміри вкладень при капіта­лізації інвестицій, перешкоджаючи цим створенню зайвих запасів матеріалів, конструкцій, обладнання. Фінансування, як правило, здійснюється поступово - траншами, тобто ризику підлягають окремі грошові потоки, а не весь обсяг інвестицій. Банки, в свою чергу, з метою зниження міри ризику лімітують розміри позик, застосовують овердрафт, кредитні лінії, відновлювальні кредити, кредитують клієнтів у режимі «стенд-бай» тощо.

Під диверсифікацієюрозуміється інвестування фінансових ресурсів у більш як один вид активів, тобто процес розподілу інвестицій між різними об’єктами вкладення, безпосередньо не по­в’язаними між собою. Диверсифікаціяпередбачає два основнихспособиуправлінняризиками–активний і пасивний.Активне управління являє собою прогнозування розміру мож­ливих доходів від реалізації кількох інвестиційних проектів. Пасивне управління передбачає створення незмінного ринку зі заздалегідь визначеним рівнем ризику і стабільне утримування своїх позицій на ринку. Пасивнеуправлінняхарактеризуєтьсянизьким оборотом і мінімальнимрівнемконцентраціїобсягівпродукції. Диверсифікація з пасивнимуправліннямзастосовуєтьсяздебільшого для зниженняризиківінвестиційнихпроектів.