4. Основні тенденції розвитку культури у XX ст.

Культура світу XX століття - надзвичайно багатопланова і тому одна з найскладніших для дослідження світової культури. Ні одне століття не знало таких політико-соціальних потрясінь, двох руйнівних світових воєн, такого стрімкого науково-технічного прогресу.

У складній взаємодії реалістичного напрямку в літературі й мистецтві і модерністського, авангардного творилася культура XX сто­ліття. Ця суперечлива взаємодія двох напрямів у розвитку світової культури-реалістичного, навіть якщо митець відмовляється від багатьох елементів реалістичної форми із збереженням реалістичності по своїй сутності - вирішенню свого головного завдання - зображенню світу людини на принципах гуманізму й об'єктивності і формалістичного, вираженого різними напрямами авангардизму - ключова риса літератури і мистецтва XX століття.

На початку XX століття склалися основні авангардистські течії, які пізніше виступали лише в різних модифікованих варіантах. Період між двома світовими війнами - дав світовій культурі визначних майстрів літератури й мистецтва.

Перемога над фашизмом у Другій світовій війні, розгортання сучасного науково - технічного процесу з середини століття — дали могутній поштовх розвиткові світової культури, посилили суперечливі тенденції в елітній і масовій культурі. Важливою ознакою періоду, що розпочався з кінця 80-х років став крах соціалістичної системи, розпад СРСР, падіння "залізної завіси" між: Сходом і Заходом, проникнення на територію в минулому соціалістичних країн та колишніх республік СРСР північноамериканської та західноєвропейської культурних традицій, взаємовплив культур різних регіонів світу.

XX століття характеризується небаченим раніше стрімким розвитком усіх напрямів людської діяльності, у тім числі культури, кардинальними змінами в суспільному житті й психології людини. Найбільш виразно це проявилося у духовній сфері - розвитку культури. Нові естетичні принципи, нова стилістика, пластика, принципово нова організація художньої реальності - характерні риси духовного життя світу.

Новітній етап науково-технічного прогресу, що розпочався з середини 70-х років XX століття характеризується створенням енергозберігаючих технологій, сучасних засобів зв'язку, "нових поколінь" ЕОМ, інформаційної, лазерної, аерокосмічної техніки. Масово оновлюється побутова техніка: у побут входять відеомагнітофони, калькулятори, персональні комп'ютери, мікрохвильові плити. По суті, кінець XX сто­ліття і початок XXI ст. характеризується формуванням нового технологічного укладу в економіці, інформаційного суспільства.

Розвиток світової культури відбувається тепер відповідно до таких провідних тенденцій:

- прискорення наукового, технічного та інформаційного розвитку;

- вплив науково-технічного прогресу на культуру;

- поява нових форм передачі культурної інформації;

- взаємовплив і зміна співвідношення між масовою та елітною культурами;

- взаємопроникнення культур різних народів.

В умовах сучасного науково-технічного прогресу різко збільшується питома вага творчого начала праці, зростають вимоги до обсягу знань людини і до її здатності застосовувати ці знання. Основну вагу в забезпеченні реалізації цієї перспективи зосереджено на освіті. Високий рівень освіти являє собою передумову розвитку особистості, він необхідний для розв'язування нових економічних, науко­вих, культурних завдань, отже, є запорукою майбутнього суспільного прогресу людства.

У США понад третини молоді отримує вищу освіту. Зростаюча потреба у фахівцях певною мірою задовільняється завдяки "імпорту знань", тобто перема­нювання з інших країн видатних вчених, конструкторів, інженерів, діячів культури. Однією із найосвіченіших країн світу є Канада, де до третини жителів мають вищу освіту. Всі три рівні освіти (початкова, середня, вища) фінансуються державою. З великою відповідальністю ставляться до освіти в Англії. Для вступу в університет вимоги дуже високі: існує ціла система тестів. Функціонує система підтримки молоді на період навчання - студенти мають право брати пільговий кредит у держави. В той же час поглиблюється розрив у рівнях освіти й культурно-інформаційної діяльності між високорозвинутими західними країнами і слаборозвинутими країнами "третього світу".

Вплив сучасного науково-технічного прогресу на культуру виявляється у двох взаємопов'язаних аспектах, стосується тих принципово нових можливостей, які сучасні наука і техніка дають в розпорядження мистецтву. Нові засоби художньої комунікації і трансляції творів мистецтва, по-перше, значно розширили сферу дії традиційних мистецтв і, по-друге, спричинили виникнення нових, масових за своїм призначенням видів художньої творчості - кіно, телебачення, художньої фотографії. Однак реалізація цих можливостей, які об'єктивно зумовлені науково-технічним процесом, відбувається суперечливо, проявляються кризові явища в художній та естетичній культурі XX століття.

Світова культура дуже різноманітна і спроба дати аналіз різних течій уявляється досить складною. Поряд з масовим мистецтвом існує елітарне мистецтво, творці якого намагаються уникнути одноманітності і кліше. Твори такого традиційного мистецтва виходять малими тиражами і розраховані на вибрані кола суспільства. Але і тут певні твори мистецтва знаходять широкий відгук.

Широке розповсюдження масової культури не послаблює значення традиційних видів серйозного мистецтва. Вони зберігають свій вплив в певних сферах культури, зокрема, в сфері художньої спадщини, в рамках традиційної книжної літератури, театру, музеїв і художніх виставок.

У самому трактуванні поняття "масова культура" існують принципові розходження: масова культура подається як чудо сучасної цивілізації, яка створила небачені можливості для поширення наукових знань і естетичних цінностей, то піддається критиці як стихія тієї ж цивілізації, яка заміняє мистецтво сильно розрекламованими сурогатами. Наш підхід полягає в конкретному аналізі художніх явищ на основі принципу гуманізму адже масове розповсюдження надає творам, створеним на рівні високого мистецтва, нові якості.

Для продукції масової культури надто часто характерно зображення антигуманних вчинків, злочинів, жорстокості, вип'ячування в людині агресивності, позбав­лення мистецтва людяності. Перевага надається стереотипній "красивості", комерційній рекламі.

Реклама набула в останні десятиліття небачений розмах і стала фактором, який під час аналізу культурних процесів треба брати до уваги. Більше половини світових витрат на рекламу припадає на США. З чотирьох найбільших рекламних агентств світу три є американським і одне японським. Рекламні агентства мають великий вплив на телебачення, радіо, пресу. Через сотні філіалів американські рекламні агентства створюють ринок збуту для американської продукції. Однак реклама не лише створює попит на товари, а й формує світосприйняття сотень мільйонів людей.

Якщо подивитись рекламу, то у населення України наприкінці 90-х років є дві найпекучіші проблеми: карієс і лупа. На грані перенапруження працює реклама миючих засобів. Потужні рекламні агентства змінюють духовні цінності інших народів, пропагують світу "американський спосіб життя". Комерційна реклама потужно фінансує масову культу.

Одним із аспектів кризи моральних основ і життєвого укладу стали потворні зміни в питаннях статі, вплив псевдосексуальності на багато сфер життя. Місце, яке "сексуальна хвиля" з початку 60-х рр. зайняла в рекламі, белетристиці, газетах і журна­лах, фільмах і програмах розважальних закладів свідчить про широкі зміни, що відбулися в цій сфері.

Масова культура намагається створити позитивні ідеали і таких же героїв вестернів, пригодницьких, детективних, науково-фантастичних серій в белетристиці, кіно, телебаченні, глорифікувати в художніх образах представників еліти. З тією ж метою популяризуються зірки "індустрії розваг", шоу-бізнесу, менеджери, члени плавлячих династій, яких представляють як кумирів, досягнувших вершин успіху, яким потрібно поклонятися.

З появою електронних і фотохімічних засобів тиражування у вигляді телебачення, кіно, радіо, преси, - комунікація набула безпрецедентні в історії риси масовості, виникли засоби масової комунікації, здатні впливати одночасно на сотні мільйонів людей.

Отримання інформації - пізнавального, культурного, політичного характеру стало органічною потребою людини цивілізованого світу. У Німеччині був про­ведений такий експеримент. Великій групі громадян запропонували за винагороду не дивитись телевізійні програми протягом року. Погодилось 184 людини і експеримент розпочався. Через три тижні його умови порушив перший учасник, а потім протягом 5 місяців і всі інші відмовилися від участі в експерименті і обіцяної винагороди. Про масштаби комунікаційного "вибуху" дають уявлення такі дані: на земній кулі нараховувалося наприкінці XX ст. 35 тисяч телевізійних станцій, понад ЗО тисяч радіостанцій, десятки тисяч періодичних видань і 1700 назв книг кожного дня.

Зростає кількість видань, присвячених спеціальній проблематиці і призначених для певних груп читачів (наукова, художня інтелігенція, жінки, молодь). Гамбурзький концерн Буцеріуса кожного тижня розповсюджував 7,5 млн екземплярів ілюстрованих журналів, журналів для жінок "Брігітте", "Констанце", "Петра", тижневик "Ді цайт" для інтелігенції. Найбільше німецьке видавництво ілюстрованих журналів "Бауер" (Гамбург) видає журнали для жінок "Фюр зі", "Праліне", "Нейе моде". Понад 7 млн екземплярів масових журналів поставляло оффенбурзьке видавництво "Бурда", яка видає відому "Бурда-моден", журнал для жінок "Фройндін".

Розвиток культури нашого часу тісно пов'язаний з тим ключовим лейтмотивом епохи, що виявився на початку століття. Основними напрямами в літературі II половини XX століття стали: авангард (представлений творами Беккета, Іонеско, Джойса), абсурд (Іонеско), неореалізм, магічний реалізм (Маркес, Борхес), Неокласицизм, екзистенціалізм (Камю, Сартр). Особливістю сучасної літератури стала її комерціалізація, яка зумовила розповсюдження "масової літератури".

Розвиток архітектури йшов у напрямку "нової архітектури". Він характеризувався раціональністю, використанням нових конструкцій, матеріалів (бетон, метал, скло), чіткістю форм та ліній. Архітектори кінця XX століття широко використовували ті можливості, які їм надавала сучасна індустрія. Зараз у будовах поєднуються прямі і криві лінії, конструкції незвичайної форми.

Напрямами у живописі стали: неореалізм і абстракціонізм. У стилі неореалізму працювали такі відомі художники, як Д. Сикейрос (Мексика). Р. Гуттузо (Італія). Видатним представником авангардистського та реалістичного напрямів виступив П. Пікассо. Водночас тривали пошуки і в інших напрямах образотворчого мистецтва.

На базі засобів масової комунікації виникають нові, технізовані види художньої творчості - кінематограф і телебачення. Кіно і особливо телебачення є неперевершеними серед усіх видів мистецтва за своєю здатністю одночасно і неперервно впливати на величезні маси людей.

Провідне місце у світовому телебаченні належить США. Країни "третього світу", деякі розвинуті держави імпортують із США, а також Англії. Франції від 30% до 70% телевізійних програм, що демонструються в цих країнах.

Провідним експортером кінопродукції також є США, хоча половина світового випуску фільмів припадає на Азію. Індія знаходиться на першому місці, виробляючи понад 700 художніх фільмів. До 250 кінофільмів продукує Італія, понад 200 - Франція.

США знімаючи близько 200 кінофільмів, проте їм належать найбільші кіно­компанії і тому їхні фільми займають понад 50% демонстраційного часу на екранах більшості країн світу.

Завдяки засобам художньої комунікації та тиражування, безмежно розширюється коло споживачів мистецтва, унікальні шедеври різних видів мистецтва та виконавської майстерності найвидатніших митців стають доступними для мільйонів глядачів і слухачів.