- •Лекція №1 Тема: Предмет культурології. Походження і головні етапи розвитку культури
- •1. Культура як предмет наукового аналізу.
- •2. Структура та функції культури.
- •3. Культура первісного суспільства.
- •4. Світосприйняття первісної людини.
- •Тема: Розвиток культури Стародавнього Сходу.
- •1. Культура Стародавньої Месопотамії.
- •2. Культура Стародавнього Єгипту.
- •3. Культура Стародавньої Індії.
- •4. Культура Стародавнього Китаю.
- •Тема: Культура Античного світу
- •1. Місце античності в історії світової культури. Особливості античної культури.
- •3 .Олімпійські ігри .
- •4. Елліністична культура
- •5. Загальна характеристика досягнень культури Риму.
- •Лекція №4 Тема: Культура Середньовіччя
- •1. Загальна характеристика епохи Середньовіччя.
- •2. Наука та освіта в Середні віки.
- •3. Літературно-мистецьке життя Західної Європи в Середні віки.
- •4. Середньовічна культура Візантії.
- •Лекція №5 Тема: Культура епохи Відродження
- •1. Ренесанс – особливий період у розвитку європейської культури.
- •2. Розвиток природничих наук і техніки.
- •3. Літературно-мистецьке життя епохи Відродження.
- •4. Реформація та її культурно-історичне значення.
- •Тема: Культура Нового часу та епохи Просвітництва План:
- •1. Загальна характеристика культури Європи XVII ст.: бароко, класицизм.
- •2. Стиль бароко в архітектурі та живописі.
- •3. Французький класицизм XVII ст.
- •4. Особливості європейського мистецтва XVIII ст.
- •5. Розвиток літератури та музичного мистецтва у Європі у XVIII ст.
- •Тема: Європейська культура XIX—XX ст.
- •Розвиток науки і техніки у XIX ст.
- •2. Характеристика художніх стилів епохи XIX ст.
- •3. Музичне мистецтво Європи XIX ст.
- •4. Основні тенденції розвитку культури у XX ст.
- •5. Характеристика художніх стилів XX ст.
- •6. Розвиток європейського кіномистецтва у XX ст.
- •Тема: Культура Київської Русі.
- •1. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов’ян. Релігійні вірування східнослов’янських племен.
- •2. Мислителі Київської Русі. Книжна справа.
- •3. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання.
- •Тема: Розвиток української культури в XIV-XVII ст.
- •1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури.
- •2. Розвиток освіти і наукових знань. Початок книгодрукування.
- •3. Ідеї Ренесансу в Україні. Полемічна література. Літописання.
- •4. Архітектура, образотворче мистецтво, музика і театр.
- •5. Козацтво і його культура.
- •Тема: Українська культура XVIII—XIX ст.
- •1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури у xviiі—XIX ст.
- •2. Українська наука і освіта у XVIII—X IX ст.
- •3. Розвиток української літератури.
- •4. Архітектура, малярство та скульптура
- •5. Розвиток музично-театрального мистецтва України XVIII—XIX ст.
- •Лекція №11 Тема: Українська культура XX ст.
- •1. Культура і духовне життя в Україні у 1917-1920 рр.
- •2. Політика українізації та її вплив на культуру.
- •3. Становище культури в Україні у 30х рр. «Розстріляне відродження».
- •4. Українська культурна парадигма другої половини XX ст.
- •Тема: Національна культура в сучасній Україні.
- •1. Розвиток культури в Україні на сучасному етапі.
- •2. Розвиток освіти на сучасному етапі.
2. Розвиток природничих наук і техніки.
Гуманістична освіта базувалася на вивченні римських і грецьких літераторів, філософів та істориків; не виключалися, проте, й тілесні покарання. Зі схоластикою було рішуче покінчено. Щоправда, разом зі схоластикою відсувалися й християнські цінності, носієм яких вона була. Згадаймо ще раз флорентійську Платонівську академію з її ідеєю «загальної релігії» та прагненням віднайти «Бога в природі». Виникає тип вченого, якого приваблює тільки природа.
Польський астроном Миколай Коперник висуває ідею про те, що Земля — куля, яка обертається навколо Сонця. Це — руйнація середньовічного погляду на унікальність земного буття, застосування законів механіки до обчислення руху світил.
Виникає ідея множинності світів: Джордано Бруно навчає про те, що Сонця зірок та їхніх супутників на зразок Землі безліч, і на інших планетах можуть існувати істоти подібні на людей.
Для вчених Ренесансу характерний універсалізм: Галілео Галілей поєднує в собі фізика, астронома і механіка, який не тільки відкриває закони природи (принцип відносності й принцип постійності прискорення сили ваги, вчення про те, що Земля рухається в космосі за законами механіки тощо), а й прагне до використання знання на практиці (винаходи телескопа, термометра, гідростатичної ваги, маятникового годинника).
Освічений церковний діяч Миколай Кузанський підтримував геліоцентричну теорію. Він також створив першу в світі карту Європи (хоча не уникнув помилок, бо занадто довіряв античній географії).
Андреас Везалій (XVI ст.) закладає основи наукової анатомії, звертаючись до недавно забороненого методу розтинання трупів; першим правильно описав будову та функції кровообігу Вільям Гарвей (XVI-XVII ст.). Подібні речі здавалися церкві, занепокоєній піднесенням вільнодумства, занадто несумісними з традиційним образом світу. Книгу Коперника було внесено до списку заборонених . Галілеєві допікала інквізиція, й він мусив зректися вчення Коперника. Везалієві присудили як покуту паломництво до Єрусалима. А Бруно спалили живцем на вогні. Все це свідчило про серйозний конфлікт між старим, схоластичним знанням і новим науковим світоглядом.
Однак практика свідчила про результативність наукового підходу: перша навколосвітня подорож Фернанда Магеллана та відкриття Америки Христофором Колумбом (XV ст.) довели, щ о наша планета кулеподібна. Численними були й успіхи у галузі фізики, медицини та природничих наук. Розвивається винахідництво, яке спирається на наукові концепції; вимальовуються риси майбутньої технічної цивілізації.
Водночас в науці ренесансної пори знання поєднуються з марновірствами. Наприклад, засновник алопатичної медицини Парацельс запозичив ідею лікування штучно створеними медикаментами з алхімії, був її палким прихильником.
Часом вчені-гуманісти виявляють неабиякий інтерес і до відвертого окультизму. Агрипа Нетесгеймський (Німеччина, XVI ст.) видає тритомне дослідження магії, трактованої як однієї з наук. Складається новий тип вченого, зафіксований суспільною свідомістю ренесансної епохи у німецькій народній книзі про доктора Фауста, що продав душу дияволу за вічну молодість і владу над природою.
Ще й сьогодні знаходять своїх шанувальників «Центурії» М. Нострадамуса — пророцтва, викладені як астрологічний прогноз.
Спостерігається нове ставлення до цінності земного часу, який донедавна був ніщо перед вічністю. У книзі афоризмів XIV ст. — «Книга про гарні звичаї» Паоло Ді Чертальдо — натрапляємо на такі думки: «Хто занадто довго спить — втрачає час», «Тікай від лінощів, як від самого диявола або якого іншого ворога, якщо прагнеш успіху». П'єтро Паоло Варджаріо заснував гуманістичну концепцію в галузі виховання і освіти: відтепер гуманісти таврували ледарство як неприпустиме явище .