3 .Олімпійські ігри .

Велику роль у розвиткові культури Стародавньої Греції відіграва­ли Олімпіади, Олімпійські змагання, за якими греки вели літочислен­ня. Це було головне загальноеллінське свято на честь Зевса, яке відбу­валося кожні чотири роки в одному і тому ж місті Олімпія на півдні Греції, у північно-західній частиш Пелопоннесу. Олімпія, Олімпійські ігри не мають ніякого відношення до священної гори Олімпу -гірського масиву на північному сході Греції, в Фессалії, де, за леген­дою, уявленнями давніх греків, була оселя, місце перебування Зевса та інших грецьких богів.

Олімпія розташована серед мальовничої природи. Місто було центром образотворчого мистецтва і архітектури. Тут знаходився храм богині Гери - жінки Зевса. Пізніше, в 468-460 рр. до н.е., під керівництвом архітектора Лібона на честь перемоги над персами гре­ки побудували грандіозний храм Зевса, який став головною спору­дою всього архітектурного ансамблю Олімпії. Храм був прикраше­ний статуями грецьких героїв і горельєфами, які зображали подвиги Геракла. Роком першої Олімпіади вважається 776 р. до н.е., але історичні хроніки говорять, що ця Олімпіада була не першою, а тільки вперше зафіксованою Олімпіадою. Учасники змагань складали присягу, за­певняючи, що вони сумлінно готувалися до ігор, що будуть дотриму­ватись правил і змагатись чесно та що вони нічим не заплямували себе в житті. Цій вимозі греки надавали, принаймні в класичний період, виняткового значення. Так, наприклад, свого часу вони не допустили до участі в змаганнях могутнього тирана Сіракуз Пєрона за те, що він відмовився брати участь у війні проти персів і тому «скомпрометував себе з політичного боку». Ігри починалися на­прикінці липня і тривали п'ять днів. До програми Олімпійських змагань входили біг, стрибки, метання диска, кулачний бій, і з 408 р. до н.е. - змагання колісниць, запряжених парою коней. Найпочеснішою у греків вважалась боротьба, яка нині називається класичною або греко-римською боротьбою. Поєдинки борців і кулачних бійців часом не обмежувались. Вони тривали до повного знесилення одно­го із спортсменів.

Одним із видів змагань були перегони на конях на дистанцію близько 1200 метрів. Наїзники мчали без сідла, тому нерідко трапля­лися нещасні випадки. Як правило, в кінних перегонах, в гонках колісниць переможцями визнавалися не атлети, які безпосередньо брали участь у змаганнях, а власники коней і колісниць, які наймали наїзників.

Для кінних змагань призначався величезний іподром, який зна­ходився в Олімпії. Довжина його була 730 метрів, ширина - 336 метрів. Неподалік, в долині річки Алфей, серед горбів священного місця Алтис, розташувався великий мармуровий олімпійський стаді­он. На його трибунах і на схилах, що оточували їх, розміщалось близько 50 тисяч глядачів, які за вхід не платили. Спортивна доріжка, на якій проводились змагання з бігу, була довжиною в один стадій -192,27 метра (600 ступнів) і шириною 20 метрів. Доріжка була посилана приблизно чвертьметровим шаром піску. Учасники змагань бігли групою й босі. Стадій в Олімпії був більшим, ніж на інших античних стадіонах: за легендою, його виміряв своїми ступнями веле­тень Геракл. Від слова стадій і виникло слово стадіон.

Проведення ігор доручалось спеціальним уповноваженим - елланодикам, які одночасно були і суддями на змаганнях. Правила за­бороняли убивати свого супротивника, вдаватися до недозволених засобів, сперечатися з суддями. їхні повноваження були досить ши­рокими. Так, наприклад, вони могли піддати тілесним покаранням учасників змагань, які провинилися. Причому шмагання, биття про­водилися публічно. Елланодики мали право позбавити атлета пере­моги, якщо вона була досягнута нечесним шляхом. Слабких спортс­менів до змагань не допускали.

В Олімпійських іграх могли брати участь тільки вільнонароджені елліни. Раби та іноземці на ігри не допускались. Історії відома участь в Олімпійських іграх державних діячів, письменників, поетів, істо­риків, філософів. Видатний математик і філософ Піфагор брав участь і перемагав у кулачних боях. Відвідували Олімпійські ігри Олександр Македонський, Нерон, філософи Аристотель і Сократ, оратор Демосфен.