
- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
Якщо функція визначена в деякій області , то її частинні похідні у свою чергу будуть функціями багатьох змінних, визначеними в тій же області . Будемо називати їх частинними похідними першого порядку. Частинні похідні від частинних похідних першого порядку якщо вони існують, називають частинними похідними другого порядку від функції в цій точці і позначають, наприклад, у випадку функції двох змінних так:
;
;
;
.
Так для функції
;
,
;
,
,
,
.
Частинні похідні третього, четвертого і т.п. порядків вводяться аналогічно.
Частинна похідна будь-якого порядку,
узята по різним змінним, наприклад,
,
,
,
і т.п. називається змішаною.
Очевидно, що для функції двох змінних
можна визначити дві частинні похідні
першого порядку, чотири частинні похідні
другого порядку, вісім – третього і
взагалі
частинних похідних
-го
порядку.
Для функції одержуємо:
,
,
,
,
,
,
,
і т.п.
Порівнюючи між собою значення змішаних
похідних функції, бачимо, що
;
;
,
тобто змішані частинні похідні даної
функції, що відрізняються лише
послідовністю зроблених диференціювань,
рівні між собою.
Означення
4.13. Значення диференціалу від першого
диференціалу називається другим
диференціалом і позначається
.
Аналогічно можна ввести поняття
диференціалу
-го
порядку як диференціалу від диференціалу
-го
порядку. Якщо змінні
– незалежні, то:
;
.
Якщо аргументи
є диференційованими функціями змінних
,
то
.
7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
Будемо говорити, що функція
має в точці
локальний максимум (мінімум), якщо
знайдеться такий
–окіл
точки
,
в межах якого
є найбільшим (найменшим) серед усіх
значень
цієї функції. Максимум і мінімум функції
називають екстремумами функції.
Сформулюємо необхідну умову екстремуму.
Якщо функція має екстремум у точці , то частинні похідні першого порядку цієї функції обертаються в точці екстремуму в нуль, чи не існують.
Точки, в яких перші частинні похідні функції дорівнюють нулю чи не існують, називають критичними точками цієї функції.
Екстремум функції може бути лише в критичних точках, тобто якщо функція не має критичних точок, то вона не має екстремуму. З існування критичних точок ще не випливає існування екстремумів, тобто необхідна умова екстремуму не є достатньою.
Сформулюємо достатню умову екстремуму.
Якщо другий диференціал в критичній точці являє собою додатньо визначену квадратичну форму, то в критичній точці локальний мінімум. Якщо квадратична форма від’ємно визначена, то в критичній точці локальний максимум. Якщо квадратична форма знакозмінна, то в критичній точці локального екстремуму немає.
Зауважимо, що визначати вигляд квадратичної форми можна безпосередньо, а можна використовувати критерій Сильвестра.
Нехай ми маємо квадратичну форму відносно
змінних
,
тобто многочлен другого степеня відносно
змінних
:
,
яка визначена своєю матрицею:
.
Тоді в відповідності до критерію Сильвестра квадратичну форму вважають додатньо визначеною, якщо усі головні мінори матриці додатні.
Розглянемо випадок функції двох
змінних. Обчислимо значення змішаних
похідних другого порядку функції
в критичній точці і позначимо
,
,
.
Складемо вираз
.
Якщо в критичній точці
,
,
то функція має екстремум у точці
:
мінімум при
і максимум при
.
Якщо в критичній точці
,
то в точці екстремуму немає.
Якщо ж у критичній точці
,
то екстремум може бути, а може і не бути,
потрібні додаткові дослідження.
Приклад
4.6. Дослідити на екстремум функцію
.
Розв’язання.
Для даної функції
,
.
Знайдемо критичні точки функції,
розв’язавши систему рівнянь
Одержимо три критичні точки:
,
,
.
Обчислимо другі частинні похідні
функції:
,
,
.
Для точки
,
,
.
Тоді
.
Достатня умова не дає відповіді на
питання про існування екстремуму в
точці
.
Дослідимо поведінку функції навколо
точки. Наприклад, в околі точки
на прямій
функція набуває вигляду
і є від'ємною. На прямій
функція набуває вигляду
і також є від'ємною. На прямій
функція набуває вигляду
і є додатною. Отже, в околі точки
не виконується визначення ні мінімуму,
ні максимуму, отже, в точці екстремуму
немає.
Для точки
,
,
,
отже, екстремум є. Оскільки
,
то це мінімум:
.
Аналогічно переконуємося в тому, що в
точці
функція також має мінімум:
.