
- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
20. Екстремуми функції
Нехай функція неперервна на деякому інтервалі, що містить у собі точку .
Означення
3.5. Точка
називається точкою максимуму функції
,
якщо існує такий окіл точки
,
що для всіх значень
з цього околу виконується нерівність
(рис. 3.9, а). Точка
називається точкою мінімуму функції
,
якщо існує такий окіл точки
,
що для всіх значень
цього околу виконується нерівність
(рис. 3.9, б).
Точки максимуму і мінімуму функції називають точками екстремуму. Значення функції в точці максимуму (мінімуму) називають максимумом (мінімумом) функції чи екстремумом функції.
Функція на даному проміжку може мати і декілька екстремумів, причому деякі з мінімумів функції можуть бути більше деяких її максимумів.
Рис. 3.9.
Рис. 3.10.
.
Але це не суперечить означенню екстремуму
функції, оскільки в означенні екстремуму
порівнюються значення функції в точці
і деякому її околі. Говорять, що мова
йде про локальні екстремуми.
Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
Якщо диференційована функція
має в точці
екстремум, то
або
не існує.
Нехай, наприклад, функція
має в точці
максимум. Тоді при досить малому
маємо
,
тобто
,
отже відношення
при
,
і
при
.
Переходячи до границі при
,
одержимо
,
.
За умовою функція
диференційована в точці
,
отже одержані нерівності сумісні тільки
при
.
Аналогічно доводиться теорема, якщо в точці функція має мінімум.
Геометричний зміст доведеної умови полягає в тому, якщо в точках екстремуму функція має похідну, тобто диференційована, то дотична до кривої в цих точках буде паралельна вісі Ох. Такий екстремум називатимемо гладким.
Відзначимо, що наведена необхідна умова екстремуму диференційованої функції не є достатньою, тобто зворотне ствердження невірне. Похідна в точці може обертатися в нуль, а функція в цій точці може не мати екстремуму.
Наприклад, для функції
при
,
але в цій точці функція не має екстремуму
(рис. 3.11).
Рис. 3.11.
,
екстремуми, але не мають скінченну
похідну. Так, у точці
похідна обертається в нескінченність,
у точці
похідна не існує. Такі екстремуми будемо
називати гострими.
Таким чином, функція може мати екстремум як у точках, де похідна існує і дорівнює нулю чи нескінченності, так і в точках, де похідна не існує.
Перша достатня умова екстремуму.
Якщо функція неперервна в точці
і її околі, диференційована в околі
точки
,
крім, може бути, самої точки
,
і її похідна при переході через точку
змінює знак з плюса на мінус, то функція
має максимум у точці
,
якщо ж похідна при переході через точку
змінює знак з мінуса на плюс, то в точці
функція
має мінімум.
Нехай, наприклад, при переході через
точку
похідна
змінює знак з плюса на мінус. Тоді за
теоремою Лагранжа для будь-якої точки
з околу точки
,
де
лежить між
і
.
Якщо
,
то
і
.
Якщо
,
то
і
.
Таким чином, в околі точки виконується нерівність чи , а це значить, що в точці функція має максимум.
Аналогічно розглядається випадок зміни знака похідної з мінуса на плюс.
Неважко бачити, що точка максимуму відокремлює інтервал зростання функції ( ) від інтервалу її спадання ( ), точка мінімуму відокремлює інтервал спадання від інтервалу зростання. Таким чином, якщо функція досліджена на зростання й спадання, то точки екстремуму визначаються автоматично.
Приклад 3.19. Знайти екстремуми функції .
Розв’язання. Для цієї функції проміжки зростання й спадання знайдені в прикладі 3.18.
Рис. 3.12.
функція має максимум, при цьому
.
У точці
функція має мінімум, y(1)=2. Пишуть так:
,
.
Оскільки похідна
,
обидва екстремуми гладкі. Виходячи з
того, що
,
,
зобразимо графік функції схематично
на рис. 3.12.
Приклад
3.20. Знайти екстремуми функції
.
Розв’язання. Дана функція визначена на всій числовій прямій.
Похідна функції після перетворення має
вигляд
.
Похідна дорівнює нулю в точці
і не існує в точці
.
Розіб'ємо область визначення одержаними
точками на проміжки і дослідимо знак
похідної на проміжках. Результат
відобразимо на схемі (рис. 3.13).
Рис. 3.13.
Рис. 3.14.
,
дотична до графіка в точці з абсцисою
перпендикулярна до вісі
.
При переході через точку
похідна змінює знак з додатнього на
від'ємний, отже в самій точці функція
має гострий максимум:
.
У точці
функція визначена, похідна дорівнює
нулю і при переході через точку змінює
знак з мінуса на плюс, отже, тут функція
має гладкий мінімум:
.
Графік функції зображено на рис.3.14.