1. Конкурсне провадження

Конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців є од­ним із чотирьох видів процедур вступу на державну службу, поряд із при­значенням, зарахуванням і виборами. Він застосовується в 95 відсотках випадків під час проведення заміщення вакантної посади.

Правовою основою проведення конкурсного провадження є Закон України «Про державну службу», Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвер­джене Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р.¹, та Загальний порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакант­них посад державних службовців, затверджений наказом Головдержслужби України від 10 травня 2002 р.²

У конкурсному провадженні можна виділити наступні стадії:

• підготовка та проведення конкурсу;

• проведення конкурсного іспиту та співбесіди;

• прийняття рішення за підсумками конкурсного іспиту;

• оскарження прийнятого рішення;

• виконання прийнятого рішення.

Першою стадією конкурсного провадження є підготовка та проведення конкурсу.

У цій стадії можна виділити три підстадії.

1. Першою підстадією є публікація оголошення державного органу про проведення конкурсу в пресі або поширення його через інші засоби масо­вої інформації. Державний орган, у якому проводиться конкурс, зобов’я­заний опублікувати оголошення про проведення конкурсу в пресі або по­ширити його через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше, ніж за місяць до початку конкурсу і довести його до відома працівників органу, в якому оголошується конкурс.

В оголошенні про проведення конкурсу повинні міститися такі відо­мості: найменування державного органу із зазначенням його місцезна-

317

ходження, адреси та номерів телефонів; назви вакантних посад із зазна­ченням, що додаткова інформація про основні функціональні обов’язки, розмір та умови оплати праці надається кадровою службою; основні ви­моги до кандидатів, визначені державним органом згідно з типовими про­фесійно-кваліфікаційними характеристиками посад державних службовців; термін прийняття документів (протягом ЗО календарних днів з дня оголо­шення про проведення конкурсу).

В оголошенні може міститися додаткова інформація, що не супере­чить законодавству про державну службу.

Конкурс не оголошується у наступних випадках: коли заміщення ва­кантних посад здійснюється за іншою процедурою; у разі прийняття ке­рівником рішення про призначення осіб, згідно з п. 5 Порядку, в межах одного державного органу.

2. Наступною підстадією є прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, передбачених чинним законодавством, а саме: заяви про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заяв­ ника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповнена особова картка з відповідними додатками; дві фотокартки; копії документів про освіту, засвідчені нотаріально чи в іншому встановленому законодавством порядку; відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім’ї; копію першої й другої сторінок паспорта грома­ дянина України, засвідчену кадровою службою.

При цьому особи, які працюють у державному органі, де оголошено конкурс, і бажають взяти у ньому участь, зазначених документів до заяви не додають.

Важливо те, що особи можуть подавати додаткову інформацію сто­совно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо). Водночас слід відзначити, що забороняється вимагати від канди­датів відомостей та документів, подання яких не передбачено законодав­ством.

3. Третьою підстадією є попередній розгляд документів на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам щодо відповідного рівня поса­ ди.

Важливим моментом є розв’язання питання про допуск до участі в конкурсному іспиті кандидатів на заміщення вакантної посади. За загаль­ним правилом, до участі в іспиті допускаються кандидати, документи яких відповідають установленим вимогам щодо прийняття на державну службу, передбаченим для кандидатів на посади державних службовців. Особи, документи яких не відповідають установленим вимогам, за рішенням го­лови конкурсної комісії до іспиту не допускаються, про що їм повідом­ляється кадровою службою з відповідним обгрунтуванням.

Однак чинне законодавство передбачає виняток із цього правила. Якщо кандидат наполягає на участі в іспиті за даних обставин, він допускається

318

до іспиту, а остаточне рішення приймає конкурсна комісія. З таким по­ложенням важко погодитися, оскільки в цьому випадку нівелюється ви­мога про відповідність документів кандидата, що може створювати певні труднощі.

Наступною стадією конкурсного провадження є проведення конкурсно­го іспиту та співбесіди. Слід зазначити, що однією із суттєвих новацій чин­ного Положення про проведення конкурсу є саме конкурсний іспит, яко­го раніше не було. Конкурсний іспит має на меті провести об’єктивне оцінювання знань та здібностей кандидатів на заміщення вакантних по­сад державних службовців. Такий іспит проводиться конкурсною комісією, створеною у даному державному органі.

Названа стадія характеризується насамперед учасниками проваджен­ня, до яких відносяться конкурсна комісія і кандидат на заміщення ва­кантної посади. Процесуальний статус конкурсної комісії визначається Положенням, яке передбачає, що вона утворюється наказом (розпоря­дженням) керівника відповідного державного органу, який здійснює при­значення на посаду державного службовця, у складі голови, секретаря і членів комісії. Очолює конкурсну комісію, як правило, заступник керів­ника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представ­ники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

Окрім конкурсної комісії, учасником цього провадження є кандидат на заміщення вакантної посади. Кандидатом вважається особа, яка пода­ла необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі. Чин­не законодавство передбачає обмеження щодо кола осіб, які можуть бра­ти участь в конкурсі. Так, до участі у конкурсі не допускаються особи, які: досягай встановленого законодавством граничного віку перебування на державній службі; визнані в установленому порядку недієздатними; ма­ють судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного служ­бовця; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками; по­збавлені права займати відповідні посади в установленому законом поряд­ку на визначений термін; в інших випадках, установлених законами.

Ця стадія складається з двох підстадій: 1) проведення іспиту; б) прове­дення співбесіди.

Важливість такого конкурсного іспиту проявляється в тому, що до всіх кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців висуваються однакові вимоги щодо їх підготовки та професіоналізму, зокрема перевірки та оцінювання їх знань Конституції України, за­конів «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», а також законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та структурного підрозділу. Водночас, об’єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами для всіх кандидатів (тривалість іспиту, зміст та кількість питань, підраху­нок результатів тощо) та відкритістю інформації про них, єдиними кри­теріями оцінювання.

319

Важливо зазначити, що в підстадії проведення конкурсного іспиту мож­на, в свою чергу, виділити наступні етапи.

1. Організаційна підготовка до іспиту. Кадрова служба за погодженням із головою конкурсної комісії визначає дату проведення іспиту та повідом­ ляє кандидатів про місце і час його проведення.

Важливим моментом підготовки до конкурсного іспиту є підготовка екзаменаційних білетів. Екзаменаційні білети утворюються за формою, затвердженою чинним законодавством, і повинні складатися з п’яти пи­тань: по одному питанню на перевірку знання Конституції України, законів «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією» та два питання на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу. Перелік питань на перевірку знання законо­давства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відпо­відного державного органу та його структурного підрозділу має бути затвердженим керівником державного органу, в якому проводиться кон­курс.

Важливим гарантом об’єктивності конкурсного іспиту є те, що пере­ліки питань можуть публікуватися у відповідних друкованих засобах масо­вої інформації та обов’язково надаватися для ознайомлення всім учасни­кам конкурсу при поданні документів для участі в конкурсі.

Основна організаційна підготовка до іспиту проводиться в день прове­дення іспиту з усіма кандидатами на заміщення вакантних посад. Секре­тар конкурсної комісії інформує про тривалість та процедуру складання іспиту. До початку іспиту секретар конкурсної комісії відповідає на запи­тання кандидатів щодо процедури іспиту. Інформація секретаря про умо­ви складання іспиту має бути достатньою для кандидатів. Він повинен упевнитися, що всі кандидати зрозуміли умови іспиту, в іншому випадку – дати додаткові пояснення. У разі виникнення суперечних питань вони мають бути розв’язані головою конкурсної комісії.

2. Складання конкурсного іспиту. Під час підготовки відповідей на за­ питання екзаменаційного білета мають бути присутні не менше трьох членів конкурсної комісії. Іспит складається одночасно для кандидатів на заміщення однієї вакантної посади. У разі невеликої кількості кандидатів та за наявності відповідних умов, передбачених чинним законодавством, іспит може проводитися водночас на заміщення кількох вакантних посад. Приміщення для складання іспиту має відповідати умовам зручного роз­ міщення, що унеможливлює спілкування кандидатів та забезпечує інди­ відуальну підготовку відповідей на питання білета. Кандидати не можуть самостійно залишати приміщення, в якому складається іспит, до його за­ кінчення. Іспит складається письмово за екзаменаційними білетами, які пропонуються кандидату за його вибором і відкриваються у присутності кандидатів на заміщення вакантних посад під час іспиту, який складаєть­ ся державною мовою.

Державні органи, що мають комп’ютерні засоби контролю знань, мо­жуть проводити іспит шляхом комп’ютерного тестування з урахуванням

320

положень Порядку проведення конкурсу, цього Порядку та умов прове­дення конкурсу в окремому державному органі, що визначаються його керівником, який призначає на посади та звільняє з посад державних служ­бовців.

3. Оцінювання та підбиття підсумків іспиту. По закінченні часу, відве­деного на складання іспиту, проводиться перевірка відповідей та їх оціню­вання. Оцінювання здійснюється всіма членами комісії. Члени конкурс­ної комісії приймають спільне рішення щодо оцінювання відповіді на кожне питання екзаменаційного білета. Такі оцінки виставляються на аркуші з відповідями кандидата. Підбиття підсумків здійснюється шляхом додавання балів за кожне питання і занесення загальної суми балів в екза­менаційну відомість. Кандидат ознайомлюється з результатами іспиту.

Чинне законодавство про державну службу закріпило наступну систе­му балів оцінювання знань кандидатів. Для оцінювання знань кандидатів використовується п’ятибальна система.

П’ять балів виставляються кандидатам, які виявили глибокі знання Конституції України, законів «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією» й успішно справилися із запитаннями на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу.

Чотири бали виставляються кандидатам, які виявили повні знання Конституції України, згаданих законів і достатньо володіють знаннями законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень відповідного державного органу та його структурного підрозділу.

Три бали виставляються кандидатам, які виявили розуміння поставле­них питань в обсязі, достатньому для подальшої роботи.

Два бали виставляються кандидатам, які розуміють основні поняття нормативно-правових актів, але в процесі відповіді припустилися значної кількості помилок.

Один бал виставляється кандидатам, які не відповіли на питання у вста­новлений термін.

Кандидати, що набрали загальну суму балів, не нижчу 50 відсотків від максимальної суми балів, яка може бути виставлена при наданні відпові­дей, вважаються такими, що успішно склали іспит. Особи, які набрали менше 50 відсотків від максимальної суми балів, вважаються такими, що не склали іспиту. Такі кандидати не можуть бути рекомендовані для про­ведення співбесіди й заміщення вакантної посади. Успішно скласти іспит може один, кілька або всі кандидати.

Наступною підстадією є проведення співбесіди. Вона проводиться з тими кандидатами, які успішно здали конкурсний іспит, з метою встановлення їхньої відповідності критеріям, які висуваються державним органом до кандидатів, і виявлення тієї особи, яку конкурсна комісія може рекомен­дувати для заміщення вакантної посади. В ході проведення співбесіди про­водиться оцінювання здатності кандидатів виконувати посадові обов’яз­ки, потенціалу професійного зростання, вміння співпрацювати з колега­ми, підлеглими, керівниками тощо.

321

Виділяють кілька типів співбесід: а) структурована (визначається стан­дартний перелік питань для певних посад. Особа, яка проводить співбесі­ду, заносить відповіді кандидата на питання у попередньо підготовлений бланк); б) неструктурована (немає стандартних питань і визначеного по­рядку проведення співбесіди); в) ситуаційна (в запитаннях моделюються ситуації, які можуть виникнути під час виконання службових обов’язків. Кандидату пропонується вирішити питання, які виникають у запропоно­ваних ситуаціях)³.

Третьою стадією є прийняття рішення за підсумками конкурсу. Рішення приймається конкурсною комісією простою більшістю голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів конкурсної комісії. Рішення конкурсної комісії є обов’язковим для керівника. Воно оформляється у вигляді протоколу, який підписуєть­ся всіма членами комісії не пізніше, ніж через два дні після голосування.

Конкурсна комісія повідомляє кандидатів про результати конкурсу протягом трьох днів після його завершення.

Кандидати, які успішно здали конкурсний іспит, але не пройшли співбе­сіди, у разі їхньої згоди можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву в державному органі, в якому проводився конкурс, і протягом року прийняті на вакантну рівнозначну або нижчу посаду без повторного конкурсу.

Четвертою стадією конкурсного провадження є оскарження прийнятого рішення. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржене кандидатом керівнику відповідного державного органу протягом трьох днів після оз­найомлення з цим рішенням. Рішення керівника державного органу щодо відмови у зарахуванні на посаду державного службовця кандидат може оскаржити у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до ст. 55 Конституції України, рішення державних органів та посадових осіб мо­жуть бути оскаржені в суді.

П’ятою стадією конкурсного провадження є виконання прийнятого рішен­ня. Рішення про призначення на посаду державного службовця та зарахуван­ня до кадрового резерву приймає керівник державного органу протягом міся­ця з дня прийняття рішення конкурсною комісією. Прийняття на державну службу оформляється наказом або розпорядженням керівника державного органу, з яким ознайомлюється особа, що призначається на посаду.