Рекомендації щодо формування файла технічної документації

Файл технічної документації повинен містити:

1. Найменування та місцезнаходження виробника. Інформація має містити:

- найменування та адресу виробника, а також посаду, прізвище та ініціали особи, уповноваженої підписувати декларацію, її контактний телефон та адресу електронної скриньки;

- найменування та адресу заводу, де безпосередньо виготовляється продукція;

- назву, адресу, телефон та адресу електронної скриньки організації або особи, де буде зберігатися комплект документів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам Технічного регламенту.

Якщо інтереси виробника представляє уповноважена ним особа, яка повинна бути резидентом України, то, крім зазначеної вище інформації, має бути надано офіційний лист від виробника, в якому виробник офіційно уповноважує організацію (особу) бути відповідальною за визначення рівня споживання електроенергії холодильними приладами шляхом випробувань згідно з п. 19 Технічного регламенту, за правильність розрахунків згідно з п. 17 або п. 18 та за нанесення знака відповідності згідно з п. 21. У листі має бути зазначено найменування, адресу організації (особи), а також посаду, прізвище та ініціали особи, уповноваженої виробником підписувати декларацію, її контактний телефон та електронну адресу.

Якщо декларантом є особа, яка вводить холодильні прилади в обіг, вона має, щонайменше, зазначити найменування та адресу виробника, а також країну походження продукції.

2. Загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації.

Достатньо надати каталог продукції, за яким можна ідентифікувати зовнішній вигляд (можна надати фотографії), основні розміри та характеристики кожного типу (моделі), та копії маркувальних табличок кожного типу (моделі).

3. Інформацію про основні конструктивні особливості моделі холодильного приладу, включаючи відповідні креслення, зокрема про особливості, що істотно впливають на рівень споживання електроенергії, розміри, об'єм, характеристики компресора.

Креслення не повинні бути занадто деталізовані, а тільки бути достатніми для обчислення максимально дозволеного рівня споживання електроенергії (показник Emax) для кожного типу (моделі) холодильного приладу.

4. Інструкцію з експлуатації.

Має бути надана інструкція з експлуатації українською мовою.

5. Протоколи випробувань рівня споживання електроенергії.

Протоколи випробувань мають охоплювати кожний тип (модель), зазначений у декларації.

Випробування на рівень споживання електроенергії повинні бути випробуваннями типу. Ці випробування, за розсудом виробника, можуть входити, як складова частина до загальних випробувань холодильного приладу або проводитись окремо.

Протоколи можуть бути надані українською або будь-якою офіційною мовою ISO або ІЕС.

Відповідно до ДСТУ EN 153-2001 (з урахуванням розділу 4) енергоспоживання має бути виміряне:

- для холодильників з низькотемпературним відділом або без нього згідно з розділом 15 prEN 27371;

- для відділу для вина та/або охолоджувального відділу, якщо ними оснащено прилад, згідно з EN 28187;

- для холодильників-морозильників згідно з розділом 15 EN 28187;

- для холодильного устаткування, яке має охолодження примусовим циркулюванням повітря, згідно з розділом 15 prEN 28561;

- для морозильних камер або морозильників згідно з розділом 15 prEN 25155.

6. Підтвердження відповідності результатів випробувань результатам розрахунків згідно з пунктами 17 або 18 Технічного регламенту.

Рекомендується надавати цю інформацію у вигляді такої таблиці:

N з/п	Назва холодильного приладу	Позначення типу (моделі)	Категорія холодильного приладу	Приведений об'єм, Vпр	Emax	Виміряне значення за протоколом випробувань	Відхилення (%) від Emax, визначається за формулою: ((значення ст. 7 / значення ст. 6) - 1) · 100 %
1	2	3	4	5	6	7	8

Зазначена таблиця має бути підписана декларантом.