Основні положення

D. Щодо стандартів органи стандартизації повинні надавати товарам, що походять із території будь-якого іншого Члена СОТ, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам, що походять із будь-якої іншої країни.

E. Орган стандартизації повинен забезпечити, щоб стандарти не розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі.

F. У випадках, коли міжнародні стандарти вже існують або їх розробка завершується, орган стандартизації повинен використовувати їх або відповідні їх частини як основу стандартів, які він розробляє, окрім випадків, коли використання таких міжнародних стандартів або відповідних їхніх частин було б неефективним або неналежним, наприклад через недостатній рівень захисту, суттєві кліматичні або географічні фактори чи суттєві технологічні проблеми.

G. З метою гармонізації стандартів на якомога більш широкій основі орган стандартизації повинен належним чином брати найповнішу участь у межах своїх можливостей у розробці відповідними міжнародними органами стандартизації міжнародних стандартів у тій галузі, у якій він вже прийняв або має намір прийняти стандарти. У випадку органів стандартизації, що знаходяться на території Члена СОТ, участь у певних діях з міжнародної стандартизації повинна у міру можливості відбуватися через створення однієї делегації, яка представляє всі органи стандартизації на цій території, котрі прийняли або мають намір прийняти стандарти у тій галузі, якої стосуються ці дії з міжнародної стандартизації.

H. Органи стандартизації на території Члена СОТ повинні докладати максимум зусиль, щоб уникнути дублювання чи перетинання своєї роботи з роботою інших органів стандартизації на території своєї країни або з роботою відповідних міжнародних чи регіональних органів стандартизації. Вони повинні також докладати максимум зусиль для досягнення консенсусу в своїй країні щодо стандартів, які розробляють. Аналогічно регіональні органи стандартизації повинні докладати максимум зусиль, щоб уникнути дублювання чи перетинання своєї роботи з роботою відповідних міжнародних органів стандартизації.

I. У випадках, коли це є придатним, органи стандартизації повинні визначати стандарти, ґрунтуючись насамперед на експлуатаційних якостях товару, а не на його конструктивних чи описових характеристиках.

J. Принаймні кожні шість місяців орган стандартизації повинен публікувати робочу програму, у якій містяться його назва та адреса, стандарти, які він у даний момент розробляє, а також стандарти, які він прийняв за попередній період. Стандарт вважається таким, що знаходиться на стадії розробки, з того моменту, коли було прийнято рішення про його розробку і до того часу, коли буде прийнято цей стандарт. Назви конкретних проектів стандартів надаються на вимогу англійською, французькою або іспанською мовами. Повідомлення про наявність робочої програми публікується у національному або, в залежності від обставин, регіональному виданні зі стандартизації.

У робочій програмі для кожного зі стандартів повинна зазначатися відповідно до правил ІСОНЕТ класифікація за предметом стандартизації, стадією, на якій знаходиться процес розробки стандарту, а також посиланням на будь-які міжнародні стандарти, які взято за основу. Не пізніше, ніж на момент публікації своєї робочої програми, орган стандартизації повинен повідомити про її наявність Інформаційний центр ІСО/ІЕЦ у Женеві.

У повідомленні повинні міститися назва та адреса органу стандартизації, назва та номер видання, у якому опубліковано робочу програму, період, на який поширюється робоча програма, ціна видання (якщо така існує), а також інформація про те, де та коли його можна отримати. Повідомлення може направлятися безпосередньо до Інформаційного центру ІСО/ІЕЦ або, що бажано, через відповідний національний орган, що є членом ІСОНЕТ, або міжнародний філіал ІСОНЕТ в залежності від того, що є придатним.

K. Національний орган, що є членом ІСО/ІЕЦ, повинен докладати максимум зусиль, щоб стати членом ІСОНЕТ або призначити інший орган, що буде членом ІСОНЕТ, а також щоб отримати найбільш прогресивний тип членства, який передбачено для членів ІСОНЕТ.

L. Перед прийняттям стандарту орган стандартизації повинен надати термін, принаймні 60 днів, для подання зауважень до проекту стандарту зацікавленими сторонами на території Члена СОТ. Проте цей термін може бути скорочено у випадках, коли виникають або загрожують виникненням проблеми безпеки, охорони здоров'я чи захисту навколишнього середовища. Не пізніше, ніж на початку терміну для подання зауважень, орган стандартизації повинен опублікувати повідомлення про такий термін у виданні, про яке зазначено у параграфі J. У такому повідомленні повинно зазначатися, наскільки це практично можливо, чи проект стандарту відхиляється від відповідного міжнародного стандарту.

M. На вимогу будь-якої зацікавленої сторони на території Члена СОТ орган стандартизації повинен оперативно надати або розпорядитися надати копію проекту стандарту, який він представив для зауважень. Будь-яка платня, що стягується за таку послугу (за винятком фактичних видатків на доставку), повинна бути однаковою для іноземних і вітчизняних сторін.

N. Орган стандартизації повинен враховувати при подальшій розробці стандарту ті зауваження, які було отримано протягом терміну для подання зауважень. За наявності відповідної вимоги на зауваження, що їх було отримано через органи стандартизації, які прийняли цей Кодекс доброчинної практики, відповідь повинна надаватися якомога швидше. Відповідь повинна містити пояснення того, чому є необхідним відхилення від відповідного міжнародного стандарту.

O. Відразу після прийняття стандарту він повинен бути оперативно опублікований.

P. На вимогу будь-якої зацікавленої сторони на території Члена СОТ орган стандартизації повинен оперативно надати або розпорядитися надати копію його останньої робочої програми або стандарту, який було нею введено. Будь-яка платня, що стягується за таку послугу (за винятком фактичних видатків на доставку), повинна бути однаковою для іноземних і вітчизняних сторін.

Q. Орган стандартизації повинен доброзичливо ставитися до консультацій стосовно заяв щодо функціонування цього Кодексу, які подаються органами стандартизації, що прийняли цей Кодекс доброчинної практики, і надавати для цього відповідні можливості. Він повинен докладати належних зусиль для задоволення будь-яких скарг.