Інтерфейс до різних потенційно вибухонебезпечних середовищ

У цьому розділі розглядається питання поширення ТР на обладнання, призначене для роботи з інтерфейсами до різних потенційно вибухонебезпечних середовищ. Тут необхідно відзначити, що обладнання, яке містить потенційно вибухонебезпечне середовище, але не пов'язане з ним і середовищем процесу, не підпадає під дію ТР. Однак будь-яке обладнання в цьому "контейнері" повинне задовольняти відповідним вимогам, якщо виконуються критерії знаходження у вибухонебезпечному середовищі.

Класифікація обладнання повинна проводитися виготовлювачем або його вповноваженим представником на основі оцінки ризику займання і наявності інтерфейсу між середовищем процесу або зовнішнім середовищем і обладнанням.

Наприклад, у робочому режимі внутрішня порожнина заглибного насоса, як правило, заповнена горючою рідиною, але іноді, якщо не вжиті додаткові заходи, що запобігають роботі сухого насоса, може містити вибухонебезпечне середовище та вважатися зоною 1. Якщо навколишнє або зовнішнє вибухонебезпечне середовище належить до зони 2, то внутрішні частини насоса повинні відповідати категорії 2, а зовнішні - категорії 3.

При виборі категорії можна користуватися такими принципами.

Категорія (або категорії), привласнені обладнанню, визначається для всіх його частин, що входять у контакт або пов'язані із зоною, що містить потенційно вибухонебезпечне середовище.

При виборі відповідної категорії значення має тільки та частина обладнання, яка передбачуваний час контактує із середовищем.

Категорії, які обрані для частин обладнання, що містить вибухонебезпечне середовище, не можуть бути вище, ніж категорії, що відповідають ризику займання.

Наприклад, розглянемо вентилятор, що перемішує потенційно вибухонебезпечне газове або пилове середовище лопатами, або млин, що робить вибухонебезпечне пилове середовище. Кожний із цих агрегатів має контакт із зовнішнім потенційно вибухонебезпечним середовищем. Оцінка ризику займання для обох одиниць обладнання показує, що ефективне джерело займання (для вибухонебезпечного середовища, що контактує з ними) у нормальному режимі експлуатації відсутнє, але може виникнути у випадку ймовірної аварії. Якщо таке обладнання (агрегат) уведено в обіг без додаткового захисту від займання або захисної системи, то воно може бути класифіковано тільки як категорія 3.

Таке обладнання може експлуатуватися за умови контакту з постійно присутнім вибухонебезпечним середовищем (зона 0 або 20) тільки, якщо використовується додатковий захист від займання або захисна система.

Якщо частина обладнання має автономну захисну систему, наприклад, полум'ягасники або систему вибухоподавлення, що відповідають ТР, то додаткові випробування і оцінки системи, що утворилася, не потрібні. Це можливо за умови, що захисна система використовується в межах заданих функцій і встановлена відповідно до інструкцій виготовлювача, а ніякі нові небезпеки займання не з'являться. Однак, якщо ймовірна поява додаткових небезпек, то потрібна оцінка ризику займання й вживання відповідних заходів.

ТР не вимагає перевірки оболонки або контейнера, захищених від впливу вибуху автономною захисною системою, на вибухостійкість, якщо було показано, що автономна захисна система успішно виявляє й подавляє вибух, а оболонка витримує пік залишкового тиску подавленого вибуху.

Приклад:

Припущення, допущені в цьому прикладі, не повинні розглядатися як єдино можлива ситуація. Класифікація специфічної частини обладнання залежить від оцінки небезпеки займання, проведеної для обладнання і його передбачуваної експлуатації разом із застосованими заходами захисту від займання. У прикладі розглядаються тільки внутрішні вибухонебезпечні середовища, тобто одна сторона процесу. Якщо обладнання використовується в потенційно вибухонебезпечному середовищі, то для його зовнішньої частини повинна проводитися окрема оцінка небезпеки займання й класифікація.

Оцінка небезпеки займання млина, яка виконана виготовлювачем, показала, що:

- у нормальному режимі роботи млин не містить джерел займання;

- джерело займання може з'явитися при ймовірному аварійному режимі роботи.

Тому при уведенні млина в обіг і була привласнена категорія 3. На виході млина виникає дрібнодисперсний пил у формі потенційно вибухонебезпечної хмари, що постійно присутня при нормальному режимі роботи, тобто є зона 20. Тому інструкції виготовлювача повинні чітко відбивати той факт, що млин може експлуатуватися тільки з додатковими заходами захисту й запобігання вибуху.

Аналіз:

ТР визначає обладнання як:

- призначене для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах;

- і/або для обробки матеріалів;

- здатне до виникнення вибуху за рахунок власних потенційних джерел займання.

Це стосується дробарок і млинів для горючих матеріалів харчової й кормової промисловості. Тому на це обладнання поширюється ТР. Намічена мета дробильних і млинових агрегатів - розмол горючих матеріалів, завдяки чому значно збільшується зміст дрібнодисперсних часток.

Примітка. Для деяких дробильних технологій неможливо виключити джерело займання. Відповідно до оцінки ризику установка розмолу повинна відповідати вимогам для категорії 1, але в найкращому разі, вона може потрапити в категорію 3. Незважаючи на всі конструктивні заходи щодо запобігання появи джерел займання, виникнення вибуху пилу не може остаточно бути виключено. Тому після монтажу дробарки (млина), необхідно вжити додаткових заходів захисту, які зменшать ефект вибуху пилу нижче небезпечного рівня для людей і продукції. Ці міри є необхідними, щоб системи розмолу відповідали вимогам ТР.

Отже: усі вимоги щодо конструкції установки розмолу (наприклад відповідальний вибір матеріалів й ущільнень, мінімальні відстані між обертовими й нерухомими частинами) і обладнанню (наприклад, до сепаратора часток, захисту від перевантажень, датчиків температури в місцях ущільнень) і усі вжиті конструктивні заходи (конструкція, що витримує максимальний тиск вибуху, або конструкція, розрахована на зменшення тиску вибуху в комбінації з пристроями мінімізації тиску або подавлення вибуху, і в більшості випадків, з додатковим перериванням вибуху вогнеперепинач для зв'язаних споруджень) є необхідними для забезпечення безпеки технологічного процесу.