Технічні регламенти та стандарти Стаття 2 Розробка, прийняття та застосування технічних регламентів центральними урядовими органами

Щодо своїх центральних урядових органів:

2.1 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб стосовно технічних регламентів, товарам, що імпортуються з території будь-якого Члена СОТ, надавався режим не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам, що походять з інших країн.

2.2 Члени СОТ повинні забезпечити, щоб технічні регламенти не розроблялися, не приймалися і не застосовувалися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Для цього технічні регламенти не повинні мати більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, з урахуванням ризиків, які б виникли в результаті їх невиконання. Такими законними завданнями є, inter alia: вимоги національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захист життя або здоров'я людини, тварин або рослин, а також захист навколишнього середовища. При оцінці таких ризиків до уваги беруться, inter alia, такі елементи: наявна наукова та технічна інформація, відповідна технологія обробки або очікуване кінцеве використання товарів.

2.3 Технічні регламенти не повинні зберігатися, якщо обставин або цілей, що спричинили їх прийняття, більше не існує або якщо обставини чи цілі, що змінилися, дозволяють вживати заходів, які справляють менш обмежувальний вплив на торгівлю.

2.4 У випадках, коли виникає потреба в технічних регламентах, а відповідні міжнародні стандарти вже існують або їх розробка завершується, Члени СОТ повинні використовувати їх або відповідні їхні частини як основу для своїх технічних регламентів, окрім випадків, коли такі міжнародні стандарти або відповідні їх частини були б неефективними або не забезпечували виконання поставлених законних завдань, наприклад, в силу суттєвих кліматичних або географічних факторів чи суттєвих технологічних проблем.

2.5 Член СОТ, що розробляє, приймає або застосовує технічний регламент, який може справити значний вплив на торгівлю інших Членів, повинен на вимогу іншого Члена СОТ пояснити підстави для використання цього технічного регламенту у розумінні положень параграфів 2 - 4. У випадках, коли технічний регламент розробляється, приймається або застосовується для виконання одного із законних завдань, яке прямо зазначено у параграфі 2, і відповідає міжнародним стандартам у цій галузі, безумовно вважається, що він не створює невиправданих перепон для міжнародної торгівлі.

2.6 З метою гармонізації технічних регламентів на якомога ширшій основі Члени СОТ братимуть найповнішу участь у межах своїх можливостей у розробці міжнародними органами стандартизації міжнародних стандартів на товари, на які вони вже прийняли або мають намір прийняти технічні регламенти.

2.7 Члени СОТ повинні доброзичливо розглядати можливість прийняття у якості еквівалента технічних регламентів інших Членів СОТ, навіть якщо такі регламенти відрізняються від їхніх, за умови що вони будуть переконані, що такі регламенти адекватною мірою виконують завдання їхніх власних регламентів.

2.8 У випадках, коли це є придатним, Члени СОТ повинні визначати технічні регламенти, ґрунтуючись насамперед на експлуатаційних якостях товару, а не на його конструктивних чи описових характеристиках.

2.9 У випадках, коли відповідного міжнародного стандарту не існує або технічний зміст запропонованого технічного регламенту не відповідає технічному змісту відповідних міжнародних стандартів і якщо технічний регламент може справити значний вплив на торгівлю іншого Члена СОТ, Члени повинні:

2.9.1 опублікувати на відповідній ранній стадії повідомлення в пресі про намір ввести певний технічний регламент, щоб зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу ознайомитися з ним;

2.9.2 повідомити інших Членів через Секретаріат про товари, які охоплюватимуться запропонованим технічним регламентом, а також надати короткий опис завдання, яке планується виконати, та обґрунтування розробки регламенту. Такі повідомлення повинні здійснюватися на відповідній ранній стадії, коли ще можуть бути внесені поправки і враховані зауваження;

2.9.3 надати іншим Членам СОТ на їхню вимогу докладний опис або копії запропонованого технічного регламенту, а також, якщо це можливо, зазначити ті його частини, у яких він, по суті, відхиляється від відповідних міжнародних стандартів;

2.9.4 без дискримінації надати іншим Членам СОТ розумний термін часу для того, щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою обговорити ці зауваження, а також взяти до уваги такі письмові зауваження та результати їх обговорення.

2.10 За умови дотримання положень вступної частини параграфа 9, у разі виникнення або загрози виникнення в країні Члена СОТ невідкладних проблем безпеки та охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища або національної безпеки, такий Член СОТ може не дотримуватися тих вимог, перелічених у параграфі 9, які не вважатиме за потрібні, за умови, що цей Член СОТ після прийняття технічного регламенту:

2.10.1 негайно повідомить інших Членів СОТ через Секретаріат про відповідний технічний регламент та товари, які ним охоплюються, а також надасть короткий опис завдання, яке планується виконати, та обґрунтування розробки регламенту, в тому числі характеру невідкладних проблем;

2.10.2 надасть іншим Членам СОТ на їхню вимогу копії технічного регламенту;

2.10.3 без дискримінації надасть іншим Членам СОТ можливість, щоб вони висловили свої зауваження у письмовій формі, за вимогою обговорить ці зауваження, а також візьме до уваги такі письмові зауваження та результати їх обговорення.

2.11 Члени повинні забезпечити, щоб усі технічні регламенти, які було прийнято, оперативно друкувалися або інакше надавалися таким чином, щоб зацікавлені сторони в країнах інших Членів СОТ мали змогу ознайомитися з ними;

2.12 Окрім випадків надзвичайних обставин, про які йдеться у параграфі 10, Члени СОТ повинні забезпечити розумний інтервал між публікацією технічних регламентів та набрання ними чинності з тим, щоб надати можливість виробникам у країнах експортуючих Членів СОТ і, зокрема, у країнах-Членах, що розвиваються, пристосувати свої товари або способи виробництва до вимог імпортуючого Члена СОТ.