
- •1.Предмет криміналістики.
- •2.Завдання криміналістики.
- •3.Криміналістика в системі наук.
- •4.Криміналістика і кримінальне право.
- •5.Криміналістика і кримінальний процес.
- •6.Криміналістика і кримінологія.
- •7.Криміналістика і логіка, психологія, судова медицина, бухгалтерський облік.
- •8.Криміналістика і оперативно-розшукова діяльність.
- •9.Система криміналістики.
- •10.Криміналістична техніка.
- •15.Системно-структурний підхід.
- •16.Роль логічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії
- •17.Використання методу моделювання.
- •18.Система методів науки криміналістика.
- •19. Загальний метод науки «Криміналістика»
- •20. Загальнонаукові методи науки «Криміналістика»
- •21. Окремі, власне криміналістичні (спеціальні) методи
- •22. Критерії (принципи) допустимості застосування окремих, власне криміналістичних методів в кримінальному судочинстві
- •23. Поняття криміналістичної ідентифікації
- •24. Значення ідентифікації в судовій та слідчій практиці
- •25. Види криміналістичної ідентифікації
- •26. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •27. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •28. Структура процесу ідентифікації. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей
- •29. Класифікація ідентифікаційних ознак
- •30. Суть ідентифікації за матеріально фіксованими відображеннями
- •31. Суть ідентифікації за ідеальними відображеннями, мисленими образами та уявленнями (слідами пам’яті)
- •32. Загальна методика ідентифікайної експертизи
- •33. Експертні ідентифікайні висновки та їх форми
- •34. Використання математичних методів і еом в ідентифікаційних дослідженнях
- •35. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа
- •36. Класифікація криміналістичних версій
- •37. Порядок побудови слідчих версій
- •38. Роль узагальнень для судово-слідчої практики, оперативно-розшукових даних та експертної практики для побудови слідчих версій
- •39. Основні правила та методи перевірки слідчих версій
- •40.Суб’єкти суспільства яких залучають до розкриття злочинів.
- •41.Форми участі громадськості у розслідуванні злочинів.
- •42.Умови залучення громадськості до участі в розслідуванні та розкритті злочинів.
- •43. Можливість і основні засади застосування технічних засобів при залученні громадськості.
- •44.Взаємодія слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття та розслідування злочинів.
- •45.Основні тактичні положення взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів.
- •46.Особливості спільного планування розслідування.
- •47.Форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •48.Порядок відображення у процесуальних документах взаємодії слідчого з громадськими організаціями й органами дізнання.
- •49.Криміналістична техніка:поняття і задачі.
- •50.Джерела криміналістичної техніки.
- •51.Галузі криміналістичної техніки.
- •52.Роль криміналістичної техніки у попередженні злочинів.
- •53. Основні науково-технічні методи, які застосовуються в криміналістиці.
- •54.Основні технічні засоби, які використовуються в криміналістиці.
- •55.Оперативна техніка слідчого.
- •56.Науково-технічні методи й засоби, які використовуються у дослідженні речових доказів.
- •57.Мікроскопічні методи дослідження.
- •58.Вимірювальна техніка.
- •59.Суть і властивості уф-променів.
- •60.Суть і властивості іч-променів.
- •61.Суть і властивості рентгенівських променів.
- •62.Суть і властивості люмінесцентного аналізу.
- •63.Задачі, які вирішуються дослідженням з використанням радіоактивних ізотопів.
- •64.Суть спектрального і абсорбційного аналізу.
- •65. Використання кібернетичних методів.
- •66. Сучасні можливості використання запахових слідів.
- •67.Поняття судової фотографії.
- •68.Суб’єкти судової фотографії.
- •69.Види судової фотографії.
- •70.Судово-оперативна фотографія.
- •71.Методи судово-оперативної фотографії.
- •72.Поняття панорамного методу, його види.
- •73.Поняття вимірювального методу.
- •74.Поняття і суть репродукційного методу.
- •77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.
- •79. Поняття і суть вузлової зйомки.
- •80. Поняття і суть детальної зйомки.
- •83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.
- •84. Поняття посилення яскравого контрасту.
- •85. Фотографічні методи зміни контрастів.
- •86. Поняття кольороподілу на кольоророзрізнення.
- •87. Суть фотозйомки у невидимих променях спектра.
- •88. Суть фотозйомки в ультрафіолетових променях.
- •89. Зйомка в ультрафіолетових променях.
- •90. Зйомка в інфрачервоних променях.
- •91. Зйомка в рентгенівських променях.
- •92. Поняття мікрофотографії, її задачі.
- •93. Поняття трасології та її наукові основи.
- •94. Поняття сліду в трасології і механізм в його утворенні.
- •95.Класифікація слідів.
- •96. Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.
- •97. Будова шкіри на долоні руки, властивості й види папілярних візерунків.
- •98. Механізм утворення слідів
- •99. Способи і техніка фіксації слідів рук
- •100.Фізичні методи і засоби виявлення слідів рук
- •101.Хімічні методи і засоби виявлення слідів рук
- •102.Радіоактивні методи й засоби виявлення слідів рук
- •104.Види слідів ніг людини
- •106.Фотозйомка, вимірювання, опис слідів ніг.
- •107. Способи фіксації слідів ніг
- •108.Способи виготовлення зліпків на сипучих грунтах
- •109.Техніка виготовлення зліпків заливним способом
- •110.Способи виготовлення зліпків контакту взуття (на папері, фарбованих і полірованих поверхнях)
- •115. Механізм утворення слідів знарядь злому: слідів тиснення, ковзання, свердлення, розпилу, кочення.
- •116. Засоби і способи фіксації слідів знарядь злому.
- •121. Поняття слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини (губ, щік, підборіддя, носа, вушної раковини).
- •123. Загальний порядок призначення трасологічної експертизи (підготовка зразків і об’єктів дослідження).
- •124. Методика викладання трасо логічної експертизи.
- •126. Поняття судової балістики, її наукові основи.
- •128. Поняття вогнепальної зброї і її класифікація.
- •129. Поняття, класифікація та характеристика нарізної, гладкоствольної, нестандартної й атипічної зброї.
- •131. Механізм утворення слідів на кулях і снарядах.
- •132. Механізм утворення слідів на гільзах.
- •133. Поняття слідів пострілу та їх класифікація.
- •136. Призначення судово-балістичної експертизи. Підготовка матеріалів і формування питань експерту.
- •137. Не ідентифікуючі задачі, які вирішує судово-балістична експертиза.
- •138. Основи методики проведення судово-балістичного дослідження.
- •139. Поняття і види техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •140. Загальні правила обходження з документами – реч. Доказами.
- •142. Поняття підчистки і її ознаки.
- •143. Поняття травлення, змивання текстів та їх ознак.
- •144. Поняття дописки і вставки до тексту та їх ознаки.
- •148. Поняття технічної підробки підпису.
- •149. Ознаки технічної підробки підписів і способи їх виявлення.
- •150. Сучасні можливості технічної експертизи документів, порядок підготовки матеріалів до дослідження.
- •151. Підготовка спалених документів до експертизи, сучасні можливості їх експертного дослідження.
- •152.Поняття і види печаток і штампів
- •156. Друкарські машинки,їх класифікація і ознаки…
- •157.Огляд та попереднє дослідження машинописних текстів
- •161.Поняття почеркознавтва та його наукова основа.
- •162.Поняття навичок письма і закономірності його формування
- •164.Поняття письма і його види
- •165. Поняття почерку, його і його властивості.
- •166. Поняття ідентифікаційних ознак письма, їх класифікація
- •169.Поняття ознак почерку, його види
- •171.Поняття і види окремих ознак почерку
- •172.Ознаки змінення почерку і встановлення їх
- •171. Поняття і види окремих ознак почерку.
- •172. Ознаки змінення почерку і встановлення їх.
- •174. Поняття вільних зразків і порядок їх отримання.
- •175. Поняття експериментальних зразків і порядок їх отримання.
- •178. Питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •179. Методика почеркознавчого дослідження письма.
- •180. Поняття авторознавчої експертизи і питання, що вирішуються нею.
- •182. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •183. Поняття ознак зовнішності і їх класифікація.
- •184. Анатомічні ознаки.
- •185. Поняття функціональних ознак зовнішності.
- •186. Поняття особливих прикмет зовнішності.
- •187. Поняття «словесного портрета» і методика його складання.
- •188. Розшук злочинця за словесним портретом.
- •189. Поняття суб'єктивних портретів.
- •191. Мальований суб'єктивний портрет
- •223. Логіко-інформаційна структура слідчої дії і тактичної комбінації в інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені наступні стадії:
- •228. Поняття, види і принципи тачних операцій.
- •229. Підготовка до проведення тактичних операцій.
- •230. Поняття тактичної комбінації.
- •231. Поняття планування розслідування злочинів.
- •232. Поняття організації розслідування злочинів.
- •233. Рівні та етапи планування розслідування.
- •234. Етапи планування окремих слідчих дій.
- •236. Планування за бригадним методом розслідування у багато епізодичних справах.237. Форми планування окремих слідчих дій.
- •238. Загальні положення тактики огляду місця події.
- •239. Учасники, етапи і об’єкти огляду.
- •240. Види слідчого огляду.
- •241. Методи слідчого огляду і дослідження обстановки – джерела доказової інформації.
- •242. Використання науково-технічних засобів у слідчому огляді.
- •243. Роль спеціалістів в слідчому огляді.
- •244. Поняття негативних обставин та їх роль для розпізнання інсценування злочинів.
- •245. Засоби та прийоми фіксації слідчого огляду.
- •246. Поняття слідчого експерименту та його криміналістичне значення.
- •247.Наукові основи слідчого експерименту та його загально-тактичні положення
- •248. Види слідчого експерименту:
- •249. Учасники слід.Експер. Роль спеціаліста.
- •250. Підготовка і тактика проведення слідчого експер.
- •251. Основні та додаткові засоби та способи фіксації результатів слідчого експер.
- •252. Оцінка результатів слідч.Експерем.
- •253. Поняття відтворення обстановки, обставин події.
- •254. Поняття перевірки показань на місці та їх відмінність від інших слідчих дій
- •255. Пізнавальна функція та психологічні основи тактики перевірки показань на місці
- •256. Тактичні прийоми перевірки показань на місці:
- •257. Технічні засоби та прийоми, використання їх для перевірки показань на місці
- •258.Поняття обшуку та виїмки, їх криміналіст. Значення
- •259. Психологічні положення та тактика проведення обшуку та виїмки
- •260. Види обшуку та виїмки. Підготовка до обшуку
- •261. Тактичні прийоми обшуку в приміщенні
- •262. Тактика обшуку особи
- •263. Тактичні прийоми обшуку на відкритій місцевості
- •264. Тактика виїмки. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції
- •265.Прийоми та засоби фіксації результатів обшуку та виїмки
- •266. Поняття допиту та його види
- •267. Психологічні властивості тактики допиту.
- •269. Тактичні прийоми допиту.
- •270. Тактичні прийоми надання допомоги допитуваному під час відтворювання забутого.
- •271. Психологічні прийоми впливу на допитуваного з метою одержання об’єктивної інформації.
- •272. Допит на очній ставці.
- •273. Допит неповнолітнього.
- •274. Технічні засоби та тактичні прийоми фіксації допиту.
- •276. Психологічні основи впізнання.
- •277. Підготовка до пред’явлення для впізнання людей та предметів.
- •278. Тактика пред’явлення для пізнання людей та предметів.
- •279. Тактика пред’явлення для пізнання ділянок місцевості, будівель.
- •280. Тактика пред’явлення для впізнання трупів та тварин.
- •281. Особливості тактики впізнання за фотовідбитками, відеофільмами.
- •282. Тактика впізнання за функціональними властивостями та ознаками.
- •283. Прийоми та технічні засоби для фіксації впізнання.
- •284. Поняття судової експертизи, її роль у розслідуванні злочинів.
- •285. Класифікація судових експертиз.
- •286.Організація та структура експертних установ в Україні
- •287.Підготовка до призначення та проведення експ
- •289.Підготовка матеріал для проведен експ.Визначен цілей і формул-ня завд.
- •294.Інф та наук-практ джерела крим-ної методики
- •297.Заг полож крим-ної методики
- •299.Прин-пи та можлив вик-ння сучасн методів пізнання для розкрит злоч минул років
- •303. Заг умови та порядок вибору напряму розслід
- •304. Поняття та роль методологічних основ напрямку розслідування
- •305. Особливості організування планування на окремих етапах розслідування
- •306. Поняття криміналістичної характеристики злочинів
- •307. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •308. Співвідношення криміналістичної характеристики з кримінально-правовою, кримінологічною, адміністративно-правовою
- •309. Значення криміналістичної характеристики для методики розслідування окремих видів злочинів
- •310. Поняття розкриття та розслідування злочинів
- •311. Поняття розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •312. Розкриття як слідча діяльність та результат розслідування
- •313. Структура окремих методів розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •314. Поняття і задачі залучення громадськості до розслідування злочинів
- •315. Принципи використання та участі громадськості в розслідуванні
- •316. Форми використання громадськості в слідчих діях
- •317. Поняття і завдання профілактичної діяльності слідчого
- •318. Методи та засоби профілактичної діяльності слідчого
- •319. Форми профілактичної діяльності на різних етапах розслідування злочинів
- •320. Класифікація злочинів проти особи
- •321. Класифікація злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
- •322. Криміналістична характеристика злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
297.Заг полож крим-ної методики
Загальні положення - це теоретичні основи криміналістичної методики, що включають дослідження предмета, системи, завдань. принципів, джерел, зв'язків даної частини криміналістики з іншими галузями наукового знання, найважливіших питань побудови, розробки і використання приватних криміналістичних методик і проблем здійснення розкриття, розслідування і запобігання злочинів.
Загальні наукові положення (основи) методики — це засновані на законі та узагальненій ній практиці вимоги та криміналістичні рекомендації, які сприяють найефективнішому розслідуванню злочинів всіх видів. До них належать: 1) дотримання законності; 2) плановість розслідування; 3) оперативність та швидкість розслідування; 4) індивідуальність розслідування; 5) взаємозв'язок слідчого з оперативним апаратом органів розслідування; 6) активне використання спеціальних знань та технічних засобів; 7) використання допомоги громадськості
298. П-ття закономірностей злоч д-сті(способи вчин злоч, його роль в крим методиці)
Закономірність, тобто відповідність закону — діяльність, яка відповідає деяким правилам, нормам. Застосовуючи до події злочину, закономірність означає не тільки відповідність утворення інформації об'єктивним законам руху і відображення матерії, але і можливість керування і передбачення появи джерел інформації, цілеспрямованого використання їх у правоохоронній діяльності.
Спосіб учинення злочину — це образ діяльності суб'єкта, що не тільки його поведінка, але й закономірне відтворення використання предметів — засобів діяльності. У зв'язку з цим спосіб опосередкований об'єктивними умовами, в яких виникла і розвивалась протиправна дія. Р.С.Бєлкін назвав п'ять закономірностей утворення слідів злочинів:
1) повторюваність процесу виникнення слідів; 2) зв'язок між діями злочинця і отриманням злочинного результату; 3) зв'язок між способом учинення злочину і слідами, які виникають як наслідок використання цього способу;4) залежність вибору способу від конкретних обставин;
5) зникнення доказів тобто слідів злочинів
299.Прин-пи та можлив вик-ння сучасн методів пізнання для розкрит злоч минул років
Сучасні досягнення суспільних та технічних наук внесли до криміналістики багато нових методів і тактичних прийомів виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел інформації. Оскільки в методиці практично реалізуються технічні засоби криміналістичної та прийоми слідчої тактики, загальні положення (принципи), які належать до цих розділів науки криміналістики, залишаються правомірними і для криміналістичної методики. Нові методи досліджень розширюють межі дослідження речових доказів, дозволяють вирішувати проблему тотожності об'єктів на нових якісно-кількісних рівнях. Наприклад, встановлювати тотожність певних об'єктів: рідин та газоподібних речовин, ідентифікувати людину за звуковим мовленням, загальними ознаками письма, виявляти, фіксувати та досліджувати тверді, сипучі, рідкі та газоподібні об'єкти, які дозволяють розкрити «старі» злочини.
300.С-ма методів вивч та обробки інф за крим-ю справою, що розслід
Засоби концентрації та обробки криміналістичної інформації.. Проблеми збирання та концентрації інформації про злочини виникли ще за часів зародження криміналістики — досвід минулого використовувався для пізнання теперішнього. Засобами концентрації стали обліки й картотеки різних слідів злочинів, осіб, які раніше вчинили злочини, колекції засобів вчинення злочинів і предметів з їх слідами. Усе це створило базу для кримінальної реєстрації і криміналістичних обліків.
Робота з криміналістичною інформацією в загальному вигляді складається з послідовних операцій, а саме: підготовка документів, їх розмноження, експедиційна обробка, пошук, накопичення, систематизація, класифікація та зберігання інформації, наочне відображення, дистанційна передача, логіко-математична та кібернетична обробка й використання.
Сучасна наука і техніка, завдяки таким галузевим наукам, як фізика і хімія, біологія і психологія, фізіологія і нейробоніка, кібернетика і математика, набула ряду принципово нових кількісних і якісних характеристик, які не лише відтворюють або посилюють, а й значно збільшують природні. • властивості та можливості людини (наприклад, лазерна, електронно-обчислювальна техніка, сучасні інформаційні технології, трансп'ютерні технології, віртуально-реальні технології, голографія тощо).
301.С-ма алгоритмічних та евристичних дій у процесі розслід
Алгоритм — це сукупність правил, які визначають ефективну процедуру вирішення будь-якої задачі. Оскільки розслідування — ситуаційний процес, а кожна ситуація ставить конкретну задачу, то порядок вирішення ситуації е алгоритмом у його криміналістичному розумінні. Криміналістична методика, особливо окрема,— це алгоритми, які приписують, як діяти слідчої які застосовувати слідчі дії, технічні засоби для розслідування конкретного виду злочину (убивство, злодійство, розбійництво, рекет тощо). У зв'язку з цим криміналістичні рекомендації суттю складають алгоритми діяльності для слідчого. Евристична діяльність слідчого під час розслідування найяскравіше виявляється при плануванні та визначенні напряму розслідування взагалі. На основі узагальнення практики розслідування останнім часом розроблені та розробляються евристичні методи побудови типових версій. Зокрема, Ю.О. Відонов на основі статистичного взаємозв'язку елементів криміналістичної характеристики запропонував таблиці, які дозволяють прогнозувати особу злочин його місцезнаходження та деякі інші риси поведінки особи, яка здійснила убивство в умовах неочевидності.
302.П-ття та види етапів розслід
Розслідування — це процесуальна діяльність слідчого, яка здійснюється засобами та методами, переліченими в законі, а також розробленими наукою криміналістикою. Ця діяльність є визначеною системою, до якої включено: а) встановлення у виявленій події ознак злочину; б) прийняття рішення стосовно початку розслідування та визначення його напряму; в) впровадження невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо встановлення злочинця; г) планування розслідування та провадження наступних слідчих дій; д) нарешті, після встановлення обставин, які необхідно довести, розслідування закінчується заключним етапом. В кримінальному процесі розслідування ділять на стадії: порушення кримінальної справи дізнання; попереднє слідство; закінчення попереднього слідства; направлення до суду; су, вий розгляд; касаційне провадження. В криміналістичній методиці розслідування ділять на етапи: першочерговий; наступний; заключний. На першочерговому етапі слідчий встановлює наявність ознак злочину в події, що вчинена, та приймає рішення порушення або відмови в порушенні кримінальної справи. На пері черговому етапі проводять першочергові невідкладні слідчі дії (визначають напрями розслідування, здійснюються пошук злочинця по свіжих слідах), спрямовані на розкриття злочину; будуються версії. На наступному етапі планують розслідування за обраним напрямом, проводять відповідні слідчі дії: слідчий перебуває у тісному взаємозв'язку з органами дізнання та завершує збір та попередню оцінку доказів. Заключний етап розслідування є логічною оцінкою зібраних доказів та обставин, які необхідно довести. Слідчий складає обвинувальний висновок, знайомить обвинуваченого з матеріалами справи, подає його на затвердження прокурору та направляє справу до суду. Криміналістична методика детально розглядає два перших етапи. Заключний етап тільки згадується, оскільки він більше належить до кримінального процесу і не потребує будь-яких особливих розробок.