- •1. Предмет, завдання і значення курсу «Історія України (Дипломатична історія України)»
- •2. Формування уявлень про дипломатію додержавної України
- •3. Міжнародні обставини формування державного об’єднання «Русь» та дипломатичні складові його зміцнення
- •4. Норманська теорія та дипломатичні акції перших князів Рюриковичів
- •5. Договори давньоруських князів із Візантією
- •7. Розквіт дипломатичної активності України-Русі за часів Володимира Великого
- •8. Ярослав Мудрий і його дипломатичні зусилля щодо зміцнення міжнародного становища Київської Русі
- •9. Прийняття Руссю християнства та його міжнародні наслідки
- •10. Стадія роздробленості Київської Русі та зменшення її дипломатичної ваги у світі
- •11. Галицько-Волинське князівство та його дипломатія
- •12. Різновекторна дипломатія Данила Галицького
- •13. Династичні зв’язки України-Русі із суміжними державами та країнами Західної Європи
- •14. Дипломатія Володимира Мономаха
- •15. Феномен Литовсько-Руської держави
- •16. Литовсько-волинське зближення і доля українських земель
- •17. Становище українців в Речі Посполитій
- •18. Формування козацтва й паростки дипломатії Запорізької Січі
- •19. Дипломатична боротьба за козацьку автономію
- •20. Зовнішньополітичні пріоритети Української революції середини хvіі ст.
- •21. Формування козацько-гетьманської дипломатії б.Хмельницького
- •23. Березневі статті б.Хмельницького
- •25. Дипломатична практика українських гетьманів доби «Руїни» 1657-1687 рр.
- •27. Чинники зовнішньої політики й дипломатії гетьманської України другої половини хvіі ст.
- •1668 Р. Проголошує себе гетьманом всієї України. Але в цей час поновлюється
- •1672 Року Туреччина починає війну проти Польщі й за допомогою козаків
- •28. Дипломатична історія формування українсько-шведського союзу 1708-1709 рр. І.Мазепа
- •1715 Р. Петро і ліквідував виборність старшини і полковників. У 1721 р.
- •1715 Р. Петро і ліквідував виборність старшини і полковників. У 1721 р.
- •31. Поділи Польщі й перерозподіл українських земель між Російською та Австро-Угорською імперіями
- •32. Великодержавна політика російського самодержавства щодо України й загострення українського питання
- •33. Становище українців в Австро-Угорщині й проблема соборності українських земель
- •34. Національно-визвольний рух і активізація дипломатичної активності навколо України на зламі хіх і хх ст.
- •35. Національні проблеми у програмах українських партій – пошук моделей перебудови міжнародних відносин у Східній і Центральній Європі
- •36. «Українська карта» у планах і дипломатії Троїстого союзу та Антанти
- •37. Перша світова війна і доля українства
- •38. Дипломатична діяльність «Союзу визволення України»
- •39. Українська революція й пошук її зовнішньополітичних орієнтацій
- •41. Створення унр і початки її дипломатичної діяльності
- •44. Унр і дипломатична активність країн Антанти наприкінці 1917 р. – на початку 1918 р.
- •46. Україна і Брестська мирна конференція
- •47. Брестський мирний договір і його наслідки для України
- •49. Вплив українсько-німецьких відносин на зовнішньополітичне і внутрішнє становище Української Держави (1918 р.)
- •50. Проблема ратифікації Брестського мирного договору з Австро-Угорщиною.
- •52. Україна у взаєминах з Доном і Кубанню у 1918 р.
- •58. Українсько-французькі переговори в Одесі й Бірзулі на початку 1919 р.
- •59. Війна за незалежність унр у кільці фронтів 1919 р. Пошук союзників
- •60. Україна і Паризька мирна конференція 1919 р. Діяльність соборної української делегації
- •61. Воєнно-політичний союз радянських республік, місце і роль в ньому урср
- •63. Україна і Польща в 1920 р.: союз і війна
- •65. Проблема статусу урср як суб’єкта міжнародного життя в 1917-1920 рр.
- •III Всеукраїнський з'їзд Рад у 1919 р. Прийняв першу радянську Конституцію
- •66. Дипломатична діяльність урср в 1920-1922 рр.
- •69. Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії та Чехословаччині в контексті міжнародного життя
- •69. Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної Європи
- •70. Україна в стратегічних планах європейських держав напередодні Другої світової війни
- •73. Входження Північної Буковини і Бессарабії до складу срср – важливий крок на шляху реалізації ідеї українського соборництва
- •74. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
- •76. Радянсько-польські суперечності щодо західноукраїнських земель в ході Великої вітчизняної війни
- •77. Питання про Україну на Ялтинській конференції (лютий 1945 р.)
- •78. Україна – спів засновниця оон
- •79. Україна і розв’язання проблеми кордонів у післявоєнній Європі
- •80. Досвід розв’язання проблеми Закарпаття між урср та Чехословаччиною
- •81. Україна і Паризька мирна конференція 1946 р.
- •82. Українське питання в період «холодної війни» і дипломатія урср
- •83. Урср в міжнародних організаціях (50-ті – 80-ті рр.)
- •84. Національно-дисидентський рух в Україні 60-х – 80-х рр. І його вплив на міжнаціональні, міждержавні стосунки
- •85. Назрівання суперечностей всередині срср і формування передумов здобуття Українською державою суверенітету, перетворення на повноправного суб’єкта міжнародних відносин
- •25 Квітня 1990 р. Колегія міністерства розглянула питання «Про участь мзс
- •87. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення
- •15 Міжнародних організацій та понад 60 їхніх органів. Крім того, республіка
- •88. Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр.
- •89. Теоретичні засади сучасної зовнішньої політики України
- •90. Проблеми стосунків України з державами снд
- •91. Комплекс сучасних українсько-російських відносин. Проблема Криму, Чорноморського флоту та Севастополя
- •92. Чорнобильська катастрофа та її зовнішньополітичні аспекти
- •93. Україна і проблема ядерної зброї
- •94. Екологічні проблеми України у дипломатичному контексті
- •95. Проблеми і перспективи стосунків України і нато
- •96. Європейські вектори зовнішньої політики сучасної України
- •99. Стосунки України із сша в ретроспективі й нині.
- •100. Двосторонні відносини незалежної України з державами континентів і регіонів
- •101. Підготовка дипломатичних кадрів у сучасній Україні
- •102. Міжнародні чинники новітніх політичних процесів в Україні
25 Квітня 1990 р. Колегія міністерства розглянула питання «Про участь мзс
УРСР в розробці концепції діяльності УРСР на міжнародній арені». У
прийнятому рішенні підкреслювалося, що в основу концепції має бути
покладений новий розподіл обов'язків між загальносоюзними та
республіканськими зовнішньополітичними відомствами, аби республіка мала
більше можливостей у сфері розбудови двосторонніх відносин, насамперед із
державами Центральної та Східної Європи. До цього слід додати, що на той
період у представництвах УРСР в міжнародних організаціях, посольствах і
консульствах, секретаріатах міжнародних організацій працювали 96 осіб.
Нові можливості для більш широкої реалізації національних інтересів у сфері
міжнародних відносин з'явилися після того як 16 липня 1990 р. Верховна Рада
УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. У Х розділі
цього важливого документу — «Міжнародні відносини» — наголошувалося на
тому, що зовнішня політика України є демократичною і миролюбною.
87. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення
Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. принципово по-
новому поставило питання державного, економічного та політичного розвитку
України. Йшлося про нову і, як засвідчив подальший розвиток подій,
надзвичайно складну сторінку її багатовікової історії. Проголошення
незалежності України та завдання створення самостійної Української держави
закономірно висунули проблему розгортання державотворчих процесів. Народ
України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та
відкриту, демократичну і правову. Розв’язання цього завдання наштовхнулося
на цілу низку дуже непростих питань.
Процес державотворення в Україні на відміну від інших країн, котрі
постали перед аналогічними проблемами в кінці 80-х - на початку 90-х років,
проходив у специфічних умовах і визначався своїми особливостями. Пізнання
цього вкрай важливе тому, що по-перше, стають зрозумілими причини
сьогочасних проблем нашого розвитку, по-друге, тому, що більш чіткими
бачаться шляхи, політичні рішення та економічні важелі, котрі дійсно можуть
забезпечити вихід Української держави з економічної кризи та політичної
нестабільності, в яких вона перебуває з моменту свого утворення.
На кінець 1990 р. УРСР була учасником 172 міжнародних угод і
15 Міжнародних організацій та понад 60 їхніх органів. Крім того, республіка
приєдналася до Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про
громадянські та політичні права, стала учасником угоди між урядами СРСР,
БРСР, УРСР і МА-ГАТЕ про проведення міжнародних досліджень наслідків аварії
на ЧАЕС.
У 1990 р. подіями значної ваги стали двосторонні договори та угоди з
Російською Федерацією, Угорською Республікою та Республікою Польща. Це були
перші двосторонні угоди, укладені Україною після 1945 р. Почалася практика
підготовки і затвердження урядом України своїх директив делегації УРСР для
участі в роботі міжнародних організацій. Новою була і практика підготовки
заяв уряду УРСР із міжнародних питань (агресія Іраку проти Кувейту;
об'єднання Німеччини; Паризька зустріч у верхах тощо). Вперше за всю
історію діяльності УРСР в ООН делегація республіки використала перебування
на 45-й сесії Генеральної Асамблеї для налагодження двосторонніх відносин.
Таким чином, розглядуваний період став другим після 1944—1949 рр. періодом
зрослої зовнішньополітичної активності України як складової Радянського
Союзу. УРСР зробила низку важливих кроків на шляху розширення своїх
зовнішньополітичних повноважень, зміцнення свого міжнародного авторитету.
Разом із тим республіка, як і раніше, не мала власної зовнішньої політики і
не була повноправним суб'єктом міжнародних відносин.