2. У чому відмінність поглядів філософів та психіатрів XIX ст. На психічну патологію?

пануючі філософські погляди XIX ст.: Е. Кант вважав, що психіатрія - це не медична наука, що психічно хворі належать до компетенції не лікарів, а філософів. Тому їхнім лікуванням займалися філософи. Вони ж і викладали психіатрію. На думку німецьких психіатрів-філософів, психоз треба розглядати як хворобу душі, що є наслідком злої волі або ж гріха. Філософи не визнавали ролі соматичних порушень у виникненні психічних розладів.

погляди психіатрів XIX ст: У німецькій психіатрії існувала школа соматиків. її представники причиною душевних розладів вважали соматичні захворювання.

Наукові погляди в німецькій психіатрії розвивав В. Грізінгер (1876). Він вважав, що основою психічних порушень є патологічні процеси в мозку. Погляди німецьких психіатрів-соматиків сприяли зближенню психіатрії із загальною медициною і мали позитивний вплив на розвиток психіатрії як у Німеччині, так і за її межами.

Після реформи Ф. Пінеля склалися хороші умови для спостереження і наукового аналізу психічних порушень у хворих психіатричних лікарень. Завдяки цьому вже в 30-ті роки ХіХ ст. були отримані важливі наукові результати. У 1882 р. А. Бейль описав прогресивний параліч божевільних. У цей самий період И. Ескіроль виділив клінічні критерії ілюзій, а И. Фальре дав клінічні характеристики алкогольного психозу, циркулярного психозу, психічних порушень при епілепсії. Цими працями французьких психіатрів було покладено початок створення класифікації психозів.

3.Вибрати правильну відповідь: 84. Ігрова діяльність, під час якої на тривалий період дитина здатна «перевтілитись» у тварину, видуманий образ чи неживий предмет, називається:

б) патологічним фантазуванням;

Варіант № 13.

1. Техніка психокорекції біоенергетичного аналізу.

Основна увага в тілесно-орієнтованії техніці Лоуена приділяється дослідженню функції тіла в їх відношеннях до психіки. За думкою Лоуена, особистість і характер відображаються у фізичнії будові, неврози проявляються у тілесному вигляді – у будові тіла і рухах. Основою біоенергетичного аналізу є положення про те, що відчуття, корті зазнає людина від власного тіла і які проявляються у рухах, служать джерелом для розуміння емоціонального стану. Рухи роздивляться з точки зору основних фізичних законів. Єдина енергія, заключна у тілі, проявляється і у психічних феноменах, і у рухах. Ця енергія і є біоенергією. Метою біоенерготерапії є возз'єднання свідомості і тіла, для чого необхідно звільнитися від перешкод, які заважають спонтанному звільненню тіла від напруження.

При проведенні біоенергетичної роботи слід керуватися певним алгоритмом: 1) слід зібрати інформацію про людину та її проблеми, для чого проводиться ініціальне інтерв'ю, що включає питання про дитячі роки, стосунки з батьками, братами (сестрами), основні дитячі страхи, захоплення, переживання, закоханості, сексуальні фантазії, досвід мастурбації, основні спогади ,що постійно супроводжують пацієнта, дружбу в дитячому садку, школі, подальшому навчанні, про роботу, знайомства, зустрічі з протилежною статтю, основні очікування від життя, виборі шлюбного партнера, конфлікти, сексуальну сферу тощо . 2) необхідно вивчити тіло: дихання, напруження, вкоріненість, позу; 3) слід побудувати початкову тілесну метафору, яка відображатиме психологічні проблеми людини і спрямовуючу тілесну роботу. Необхідно визначити"броню характеру" учасника, блоки спонтанної течії енергії, і зробити аналіз, співвідносячи тілесний стан з психологічними проблемами. В тілесно-орієнтованих психотехніках вважається, що звільнення негативних афектів може призводить до позитивних особистісних змін.