2. Які порушення психічного розвитку можуть спостерігатись у новонароджених, немовлят, дітей раннього віку?

До основних категорій порушень розвитку дітей належать:

— порушення інтелекту (розумово відсталі діти): діти з відносно легкою, неглибокою розумовою відсталістю (ступінь дебільності); діти з глибокою розумовою відсталістю (ступінь імбецільності); діти з найважчою, глибокою розумовою відсталістю (ступінь ідіотії);

— затримання психічного розвитку. Для цих дітей характерні гетерохронність (різночасовість) проявів відхилень і суттєві відмінності у їх вираженні та прогнозуванні наслідків. Ці відхилення зумовлені біологічними або соціальними чинниками, а також різними варіантами їх поєднання;

— порушення зору: сліпота, слабкий зір, косоокість та амбліопія (косоокість із пониженням гостроти зору);

— порушення слуху: глухота, туговухість, пізня втрата слуху (у 3—4 роки і пізніше);

— порушення опорно-рухового апарату: дитячий церебральний параліч, поліомієліт, уроджена патологія опорно-рухового апарату, травматичні ушкодження спинного і головного мозку, поліартрит, захворювання скелета;

— порушення мовлення: системні порушення мовлення (алалія, афазія); порушення будови і функцій мовленнєвого апарату (ринолалія, дизартрія, складна дислалія); порушення читання і письма (дислексія, дисграфія); темпоритмічні порушення мовлення (заїкання); порушення мотивоутворюючої функції мови (мутизм);

— емоційні розлади: ранній дитячий аутизм (переважання замкнутого внутрішнього життя, активна самоізоляція від зовнішнього світу); емоційні розлади, спричинені ранньою розлукою з матір'ю; фобічні (грец. phobos — страх) тривожні розлади;

— важкі множинні порушення характеризуються поєднанням двох або кількох виражених психофізичних порушень.

Діти з порушеннями розвитку мають спільні та специфічні труднощі, пов'язані з характером і вираженістю первинних порушень, особливостями вторинних. Первинні порушення обумовлені безпосередньо хворобою, вторинні виникають унаслідок первинних порушень, піддаються впливу ранньої корекційної допомоги. Специфічні труднощі, з якими стикаються хворі діти, обумовлені характером і мірою вираженості відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення на ранніх етапах розвитку. Спільними проблемами цих дітей є соціальна дезадаптованість: низький рівень психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті); несформованість мотиваційної та емоційно-вольової сфер; знижена довільність психічних процесів, діяльності та поведінки; труднощі оволодіння мовою; відхилення у сприйманні, осмисленні та використанні інформації з навколишнього середовища

3.Вибрати правильну відповідь:

86. «Криза середніх років» настає, як правило, у віці:

а) 20 ± 2 роки;

*б) 30 ± 2 роки;

*в) 40 ± 2 роки;

г) 50 ± 2 роки;

д) 60 ± 2 роки.

Варіант № 11

1 Особливості когнітивної психокорекції.

Когнітивна психотерапія - один з напрямків сучасного когнітивно-бихевіорального напряму в психотерапії, розроблене А. Беком і спирається на положення про визначальну роль пізнавальних процесів (і в першу чергу мислення) у виникненні різного роду психологічних проблем і психічних відхилень (наприклад, депресії).

Виділяють п'ять цілей когнітивної терапії: 1) зменшення і / або повне усунення симптомів розладу; 2) зниження ймовірності виникнення рецидиву після завершення лікування; 3) підвищення ефективності фармакотерапії; 4) рішення психосоціальних проблем (які можуть або бути наслідком психічного розладу, або передувати його появи), 5) усунення причин, що сприяють розвитку психопатології: зміна дезадаптивних переконань (схем), корекція когнітивних помилок, зміна дисфункціональної поведінки. Для досягнення зазначених цілей когнітивний психотерапевт допомагає клієнту вирішити наступні завдання: 1) усвідомити вплив думок на емоції і поведінку; 2) навчитися виявляти негативні автоматичні думки і спостерігати за ними; 3) дослідити негативні автоматичні думки й аргументи, їх підтримують і спростовують («за »і« проти »), 4) замінити помилкові когніції на більш раціональні думки, 5) виявити і змінити дезадаптивні переконання, що формують сприятливий грунт для виникнення когнітивних помилок. Теорія психопатології

1.Депресія- це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної втрати. Когнітивна тріада депресії: підвищена залежність, параліч волі, суїцидальні думки, соматичний симптомокомплекс. На базі депресивних схем формуються відповідні автоматичні думки і мають місце когнітивні помилки практично всіх видів. 2.Тривожно-фобічні розлади - це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної небезпеки або загрози. Фобія - перебільшена і хронічне переживання страху. Приклад: страх втрати контролю (наприклад, перед своїм організмом, як у випадку страху захворіти). Клаустрофобія - боязнь замкнутого простору; механізм (і при агорафобії): страх того, що в разі небезпеки допомога може не підійти вчасно.

Перфекціонізм Феноменологія перфекціонізму. Основні параметри:* Високі стандарти * Мислення в термінах «все або нічого» (або повний успіх, або повне фіаско)* Концентрація на невдачах * Ригідність Перфекціонізм дуже тісно пов'язаний з депресією, але не з анаклітіческой (через втрату або втрати), а з тієї, яка пов'язана з фрустрацією потреби в самоствердженні, досягненні та автономії (див. вище).