1. Психокорекція в раціонально-емотивній терапії а.Елліса.

Раціонально-емотивна терапія є формою когнітивного реконструювання, вперше висунутої Альбертом Еллісом. Елліс підкреслював, що у нас немає прямих реакцій на більшість ситуацій, але що наші емоційні реакції залежать від того, як ми сприймаємо події. А. Елліс прагне звільнити клієнта від уз і шор стереотипів і кліше, забезпечити більш вільний і неупереджений погляд на світ.

В РЕТ виділяється три провідних психологічних аспекти функціонування людини: думки (когниції), почуття і поведінка. А. Елліс виділяв два типи когницій: дескриптивні та оціночні. Дескриптивні когниції містять інформацію про реальність, про те, що людина сприйняла в світі, це "чиста" інформація про реальність. Оціночні когниції відображають ставлення людини до цієї реальності.

А. Елліс запропонував свою структуру особистості, названу ним за першими літерами латинського алфавіту "АВС-теорія": А - активуюча подія; B - думка клієнта про подію; С - емоційні або поведінкові наслідки події; D - подальша реакція на подію в результаті розумової переробки ; Е - завершальний ціннісний умовивід (конструктивний чи деструктивний).

Ця концептуальна схема знайшла широке застосування у практичній корекційної психології, оскільки дозволяє самому клієнту у формі щоденникових записів вести ефективне самоспостереження і самоаналіз.

Перший етап - кларификация, прояснення параметрів події, у тому числі параметрів, що найбільш емоційно торкнулися клієнта, що викликали у нього неадекватні реакції.

На цьому етапі відбувається особистісна оцінка події. Кларифікация дозволяє клієнтові диференціювати події, які можуть бути і які не можуть бути змінені. При цьому мета корекції - не заохочення клієнта до відходу від зіткнення з подією, не зміна її (наприклад, перехід на нову роботу за наявності нерозв'язного конфлікту з начальником), а усвідомлення системи оціночних когницій, що ускладнюють вирішення цього конфлікту, перебудова цієї системи і лише після цього - прийняття рішення про зміну ситуації. В іншому випадку клієнт зберігає потенційну вразливість в подібних ситуаціях.

Другий етап - ідентифікація емоційних і поведінкових наслідків сприйнятої події. Мета цього етапу - виявлення всього діапазону емоційних реакцій на подію (так як не всі емоції легко диференціюються людиною, а деякі придушуються і не усвідомлюються через включення раціоналізації й інших механізмів захисту).

Мета етапу досягнута, коли в проблемній області виявлені ірраціональні установки, показаний характер зв'язків між ними (паралельні, артикуляційні, ієрархічної залежності), що робить зрозумілою багатокомпонентну реакцію індивіда в проблемній ситуації. Необхідне також виявлення раціональних установок клієнта, оскільки вони становлять позитивну частину відношення, яка може бути розширена в подальшому.

Третій етап - реконструкція ірраціональних установок. До реконструкції слід приступати, коли клієнт легко ідентифікує ірраціональні установки в проблемній ситуації. Вона може протікати: на когнітивному рівні, рівні уяви, рівні поведінки - прямої дії.

Четвертий етап - закріплення адаптивної поведінки за допомогою домашніх завдань, які виконуються клієнтом самостійно. Вони також можуть проводитися на когнітивному рівні, в уяві або на рівні прямих дій.

РЕТ насамперед показана клієнтам, здатним до інтроспекції, рефлексії, аналізу своїх думок.

Цілі корекції. Головна мета - надання допомоги у перегляді системи переконань, норм і уявлень. А також звільнення від ідеї самозвинувачення.

Крім того, А. Елліс сформулював ряд бажаних якостей, досягнення яких клієнтом може виступити конкретною метою психокорекційної роботи: соціальний інтерес, інтерес до себе, самоврядування, терпимість, гнучкість, прийняття невизначеності, наукове мислення, само-прийняття, здатність до ризику, реалізм.

Позиція психолога. Позиція психолога, який працює в руслі даної концепції, безумовно, директивна. Він роз'яснює, переконує. Він авторитет, який спростовує помилкові судження, вказуючи на їх неточність, довільність і т.д. Він апелює до науки, до здатності мислити і, за висловом Елліса, не займається відпущенням гріхів, після якого клієнт може і відчуває себе легше, але невідомо, чи легше йому насправді.