Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билеты на психокоррекцию и реабилитацию (8 шриф....doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.07.2019
Размер:
648.19 Кб
Скачать

3. 95.Виправлення «ірраціональних думок та ідей» є основою: г) раціонально-емотивної психотерапії.

Варіант № 7

  1. Способи та методи медико-соціальної адаптації та психологічної реабілітації сліпих, глухонімих хворих.

Сліпота - медичний термін, що передбачає повну відсутність зору або його серйозне пошкодження.

Сліпими люди бувають від народження або набувають сліпоту в результаті травм, хвороб. У разі сліпоти людина стає і визнається інвалідом. Сліпі орієнтуються в просторі за допомогою слуху, поводирів, собак-поводирів, спеціальних пристосувань. Громадська підтримка сліпих і соціальна реабілітація Навчання сліпих проводиться у спеціалізованих школах та інтернатах. Для читання сліпі використовують шрифт Брайля та аудіо книги, рельєфно-об'ємні моделі, що дозволяють сліпим дізнатися зовнішність різних об'єктів.

Глухонімота - вроджена чи така, яка наступила в ранньому дитинстві глухота і пов'язана з нею відсутність мовлення. Вроджена глухонімота спостерігається, якщо дитина народжується глухою, і надалі, не чуючи мови, вона не може повноцінно навчитися говорити. Буває й так, що дитина втрачає слух у ранньому дитинстві. У такому випадку запас слів, який встигає придбати дитина, також поступово втрачається, і виникає надбана глухонімота. Чимало глухонімих опановує мовою завдяки використанню слухового апарату і вмінню зорово сприймати звуки по губах. Але є діти з повною глухотою чи із залишками слуху, не достатніми для використання слухового апарату. Якщо засвоєння мови дається важко, то глухонімих навчають спілкуванню за допомогою мови жестів. Істотна роль у спілкуванні з глухонімими дітьми належить їх батькам.Так ж існують спеціальні освітні програми спрямовані на навчання таких дітей мові, для спілкування їх з чуючими людьми, що значно полегшує їх соціалізацію.

Соціальна реабілітація дітей-інвалідів та молодих інвалідів

  • Активізація соціально-культурних і соціально-педагогічних функцій конкретної особистості у задоволенні основних соціальних потреб має на меті подолання почуття самотності, емоційної відчуженості і значною мірою досягається стимулюванням соціальної активності особистості. Вихід особистості за вузькогрупові рамки, залучення її до системи безпосередніх стосунків з широким колом інших людей сприяє збагаченню індивідуального життя особистості.

  • Самоактуалізація і соціалізація неможливі без розвитку креативності особистості, виявлення і розвитку творчого потенціалу. Йдеться як про творчий підхід до життя, так і про компенсаторний вплив мистецтва на особистість. Тому в практиці соціальної роботи використовуються такі методи роботи, як арттерапія, конкурси і фестивалі художньої творчості дітей і молоді.

  • Реабілітаційні функції виконує також взаємодія особистості з природою. Догляд за тваринами і рослинами знімає стрес, нормалізує роботу нервової системи, психічний стан. Спілкування з тваринами суттєво збагачує життя, може бути додатковим джерелом взаємодії людини з навколишнім світом. Тому в роботі з дітьми-інвалідами можна використовувати таку форму соціальної реабілітації, як екологізація педагогічного середовища.

  • Один із шляхів соціальної реабілітації інвалідів — їх профорієнтація і працевлаштування. Тому навчально-виховні заклади для дітей-інвалідів мають бути відкритими і доступними для соціальних працівників. З цією метою в інтернатах проводяться дні соціальної служби, під час яких соціальні педагоги і психологи надають дівчаткам і хлопчикам інформаційно-консультативні послуги з проблем профорієнтації й працевлаштування. Діти знайомляться зі своїми правами, що встановлені Конвенцією ООН про права дитини, і пільгами, які надаються державою для їх соціального захисту.

Сутність, зміст, напрямки соціальної реабілітації залежать від специфіки закладу, в якому вона проводиться, а також функцій, меж компетенції, повноважень цього закладу.