2. Психогігієна сім'ї і сексуального життя.

Люди між собою пов’язані спільним побутом, піклуванням і допомогою.

У кожній державі людина живе за Кодексом про шлюб і сім’ю.

Тут встановлені правила стосунків між чоловіком і жінкою. Кожна сім’я має своє моральне обличчя, звичаї, традиції.

Сімейне життя – це великий екзамен у людей. Спосіб життя сім’ї багато залежить, від побуту, матеріального становища.

Незважаючи ні на що, коли є велика любов, сім’я міцно стоятиме на ногах. Міцність сім’ї, любов, дружба, і взаємна повага, один до одного старших членів сім’ї, справедливість у відношеннях до молодших, загальні погляди, інтереси – все це допомагає створити щасливу сім’ю і забезпечує правильне виховання дітей.

Неврози особливо часто розвиваються в неблагополучних сім’ях.

В психогігієнічному аспекті шлюбу важливі: вік у якому одружуються. Різниця у віці подружжя.

Несерйозне відношення подружжя являється причиною достатньо численних розлучень.

Люди вирішивши одружитися, повинні знати про наслідки своєї майбутньої половини. На жаль є чимало хвороб, які передаються по спадковості.

Одне із найважливіших завдань психогігієни, допомогти в здійсненні гормонального сексуального життя.

Готовність до шлюбного життя – це перш за все сформованість навичок, боротьба з труднощами, яких як правило буде немало.

В основі сімейних стосунків, все ж таки залишається почуття, притаманне лише людині – кохання.

Тому як свідчить практика, ідеальні сім’ї – це, як правило , не ті які використовують лише досконалу техніку сексу, а ті де закохані, вміють спілкуватися один з одним.

Психогігієна статевого життя молоді попереджає психоневрози і порушення розвитку особистості. Правильне роз'яснення питань статевого життя допомагає подолати значні труднощі, пов'язані з статевим дозріванням, і запобігає різним статевим розладам. Діти повинні будуть отримувати інформацію з питань статевого життя, дітородіння в доступній їм формі. У віці 3 — 4 років питання, які стосуються проблемам статі, повинні роз'ясняти батьки, пізніше, у дошкільному і шкільному віці, — педагоги, лікарі, психологи та інші особи, із якими дитині доводиться зіштовхуватися. У період дозрівання підлітки відрізняються особливою вразливістю, тому психогігієнічний аспект полягає у вмінні спрямовувати у потрібне русло розвиток статевого потягу (розвиток лібідо) і запобігти виникненню різних конфліктів.

Величезний вплив на формування сексуальних уявлень надають безпосередні особисті контакти: гармонійні стосунки між батьками у сфері почуттів, у статевому житті, почуттях, притаманних батькам стосовно дітей; спільні класи у шкільництві.

3. Вибрати правильну відповідь:

67. У людей із гіперздібностями, як правило, трапляється та­кий тип порушення взаємодії з реальністю:

а) пристосування;

б) протистояння;

в) хворобливе протистояння;

г) втеча;

*д) ігнорування.

Варіант № 32

1. Поняття стресу та психологічні фактори нормалізації стресу

Стрес - це емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією.

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію — стрес.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі.

Можна виділити три фізіологічних механізми стресу.

По-перше, у корі головного мозку формується інтенсивне стійке вогнище збудження, так звана домінанта, що підкорює всю діяльність організму, усі вчинки і помисли людини. Виходить, для заспокоєння треба ліквідувати, розрядити цю домінанту або ж створити нову, конкуруючу. Всі відтяжні прийоми (читання захоплюючого роману, перегляд кінофільму - переключення на заняття улюбленою справою) фактично спрямовані на формування конкуруючої домінанти. Чим захопливіша справа, на яку намагається переключитися засмучена людина, тим легше їй створити конкуруючу домінанту. Тому кожному з нас не заважатиме мати якесь хобі, що відкриває шлях позитивним емоціям.

По-друге, слідом за появою домінанти розвивається особлива цінна реакція - збуджується одна з глибинних структур мозку - гіпоталамус, що змушує сусідню залозу - гіпофіз - виділяти у кров велику порцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Під впливом АКТГ надниркові залози виділяють адреналін та інші фізіологічно активні речовини (гормони стресу), що викликають багатосторонній ефект: серце починає скорочуватися частіше і сильніше (пригадаємо, як воно "вискакує" з грудей при страху, хвилюванні, гніві), кров'яний тиск підвищується (може розболітися голова, виникнути серцевий приступ), частішає дихання. У цій фазі підготовляються умови для інтенсивного м'язового навантаження. Але сучасна людина, на відміну від первісної, слідом за стресом звичайно не пускає в хід м'язову енергію, що зібралася, тому в неї в крові ще довго циркулюють біологічно активні речовини, що не дають заспокоїтися ні нервовій системі, ні внутрішнім органам. Необхідно нейтралізувати гормони стресу, і кращий помічник тут - фізкультура, інтенсивне м'язове навантаження.

По-третє, через те що стресова ситуація зберігає свою актуальність (адже конфлікт не розв'язався благополучно і якась потреба так і залишилася незадоволеною, інакше не було б негативних емоцій), до кори головного мозку знову і знову надходять імпульси, що підтримують активність домінанти, а в кров продовжують виділятися гормони стресу. Отже, треба знизити для себе значущість цього незадоволеного бажання або ж відшукати шлях для його реалізації.

Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна — зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується.

На цьому і побудований психологічний тиск стресом. Коли в 1812 році французи, що відступали, потрапили в люті російські морози, для багатьох з них подібна екстремальна ситуація виявилася смертельною. І тут першорядне значення мало навіть не те, що у французів не було зимового одягу, а те, що в результаті тривалого стресу «поверхневі» резерви організму вичерпалися, а «глибокі» не встигли мобілізуватися.

Ще раз повернемося до визначення поняття стрес. У перекладі з англійської мови слово "стрес" означає "натиск, тиск, напругу". А енциклопедичний словник дає наступне тлумачення стресу: "Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів)".

Першим же дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Селье. Відповідно до його визначення, стрес - це усе, що веде до швидкого старіння організму або викликає хвороби. Виникає питання, як людський організм може протистояти стресові і керувати їм?

Звернемося до активних способів підвищення загальної стійкості людського організму. Їх можна спробувати розділити на три групи:

· Перша група – включає способи, що використовують фізичні фактори впливу – це фізична культура, загартовування організму, біг підтюпцем і т.д.

· Друга група – аутогенне тренування, психотерапія, гіпноз, релаксація, концентрація.

· Третя група способів підвищення загальної стійкості організму пов'язана з біологічно активними речовинами.

Оптимальний спосіб рятування від тривалого стресу - цілком розв'язати конфлікт, усунути розбіжності, помиритися. Якщо зробити це неможливо, варто логічно переоцінити значимість конфлікту, наприклад, пошукати виправдання для свого кривдника. Можна виділити різні с пособи зниження значимості конфлікту. Перший з них можна охарактеризувати словом зате. Суть його - зуміти витягти користь, щось позитивне навіть з невдачі. Другий прийом заспокоєння - довести собі, що могло бути і гірше. Порівняння власних негод з чужим ще великим горем (а іншому набагато гірше) дозволяє непохитно і спокійно відреагувати на невдачу. Цікавий спосіб заспокоєння по типі зелений виноград: подібно лисиці з байки сказати собі, що те, до чого тільки що безуспішно прагнув, не так уже добре, як здавалося, і тому цього мені не треба.

Один із кращих способів заспокоєння - це спілкування з близькою людиною, коли можна, по-перше, як говорять, вилити душу, тобто розрядити вогнище порушення; по-друге, переключитися на цікаву тему; по-третє, спільно відшукати шлях до благополучного дозволу конфлікту або хоча б до зниження його значимості.

Важливий спосіб зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору. Суть почуття гумору не в тім, щоб бачити і почувати комічне там, де воно є, а в тім, щоб сприймати як комічне те, що претендує бути серйозним, тобто зуміти поставитися до чого хвилюючий як до малозначної і невартому серйозної уваги, зуміти посміхнутися або розсміятися у важкій ситуації. Сміх приводить до падіння тривожності; коли людина посміялася, те його м'язи менш напружені (релаксація) і серцебиття нормалізоване.