Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билеты на психокоррекцию и реабилитацию (8 шриф....doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
28.07.2019
Размер:
648.19 Кб
Скачать

3. Вибрати правильну відповідь:

88. Сімейний патерн, при якому в члена сім'ї виробляється іг­норування наявності проблем чи захворювань, називається:

а) апатичним;

б) істеричним;

в) іпохондричним;

г) нозогнозичним;

д) анозогнозичним.

Варіант № 9

1. Складання історій, написання поетичних творів,віршів як метод практичної корекції.

Складання історій, оповідань використовується для пожвавлення почуттів клієнта, вербалізації образів, асоціацій, символів, наявних у клієнта, для того щоб втілити внутрішній неспокій в конкретний образ і надихнутися у творчості. Цей метод може використовуватися як в індивідуальній, так і в груповій роботі.

Деякі автори відзначають, що вербалізація внутрішніх переживань клієнта багато в чому призводить до звільнення від цих переживань. Тому процес написання оповідань, творів, щоденникових записів сприяє звільненню від багатьох переживань та усвідомлення внутрішнього конфлікту клієнта.

Метод складання історій успішно використовується в роботі з дітьми. Так, P.M. Стіртцингер (1983) запропонував метод "загального створення історій" дитиною і дорослим. Цей метод використовувався ним для того, щоб допомогти дитині знайти адекватні способи вирішення конфліктів, що викликають порушення поведінки дитини вдома і в школі.

Кожну історію починає дитина зі слів: "Одного разу ...", "Давним-давно ...", "Колись...", "Далеко-далеко...". Це відокремлює дитину від змісту висловлювання в часі і в просторі і дозволяє говорити про те, що викликає у неї тривогу. В кінці кожної історії дитина придумує заголовок, який допомагає психологу виділити найбільш важливі аспекти історії.

Метод "загального створення історій" може використовуватися і для групових занять з дітьми. При цьому одна дитина пропонує початок оповідання, друга продовжує, третя придумує кульмінацію оповідання, четверта придумує розв'язку. Після того як розповідь складена, діти обговорюють її, а дорослі пропонують їм альтернативні способи вирішення конфлікту, більш здорові в соціальному плані.

2. Які типові психологічні порушення у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку виділяє в.Д.Менделевич?

З типових для дитини дошкільного та молодшого шкільного віку психопатологічних синдромів можна назвати синдром втечі та бродяжництва, синдром патологічного фантазування.

Синдром втечі та бродяжництва характеризується повторюваними втечами дитини з дому чи з школи, поїздками в інші райони міста чи інші населені пункти, прагненням бродяжничати і подорожувати. Нерідко він обумовлений мікросоціальної середовищем і реакцією дитини на психотравмуючу ситуацію в сім'ї або в школі.

Синдром патологічного фантазування включають жвавість уяви, схильність до змішування вимислу, фантазії і реальності. Часто першою ознакою синдрому патологічного фантазування виступає своєрідність ігрової діяльності дитини, під час якої вона на тривалий період здатна «перевтілитися» в тварину, вигаданий образ чи неживий предмет. Можливі різні шляхи формування даного синдрому - від психогенно-особистісного, пов'язаного з формуванням і переважанням шизоїдного або істеричного радикала в характері дитини, до ендогенного (шизофренічного), обумовленого порушеннями комунікативних здібностей.

З психосоматичних розладів, провідну роль відіграють цефалгії (головні болі) і болі в животі, лихоманки неясного генезу, психогенна блювота, запори або проноси (діарея) і енкопрез.