
- •Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •1.1.1. Мета та завдання дисципліни, об'єкт і предмет вивчення дисципліни
- •1.1.2.Соціально-економічне значення функціонування закладів ресторанного господарства (зрг). Науково-практична політика в області здорового харчування. Роль зрг в комплексі готелів. Туризм в Україні
- •1.1.3.Фізіологічні основи раціонального та адекватного харчування
- •1.1.4. Загальна характеристика видів харчування як передумова формування меню зрг
- •1.1.5. Диференційоване харчування різних груп населення
- •1.1.6. Альтернативні види харчування
- •1.2. Харчування та функціонування організму людини Фізіологічні системи, що пов’язані з функцією харчування
- •1.2.1. Структура нейрогуморальної системи
- •1.2.2. Роль харчування в регуляції нейрогуморальної системи
- •Серцево-судинна система
- •Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи
- •Система травлення та процеси травлення
- •Асиміляція їжі організмом
- •1.3. Роль поживних речовин та їх нормування у раціонах харчування Характеристика основних продуктів харчування та їх компонентів
- •1.3.1. Роль білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та їх значення для життєдіяльності людини. Нормування нутрієнтів у раціонах харчування
- •1.3.2. Характеристика та фізіологічне значення основних продуктів харчування та їх компонентів
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 2. Основні поживні речовини харчових продуктів та їх зміни в процесі технологічної обробки
- •2.1. Характеристика білків як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.1.1. Хімічна природа білків
- •2.1.2. Гідратація і дегідратація білків
- •2.1.3. Будова і склад м'язової тканини м'яса
- •2.2. Характеристика ліпідів як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.2.1. Характеристика жирів
- •2.2.2. Гідроліз жирів
- •2.2.3. Окиснення жирів
- •2.3. Характеристика вуглеводів як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.3.1. Зміна цукрів в технологічному процесі
- •2.3.2. Характеристика крохмалю і його зміни у технологічному процесі
- •2.3.3. Будова рослинної тканини
- •2.4. Характеристика вітамінів та мінеральних речовин як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.5. Зміна кольору та формування вкусо-ароматичного комплексу при тепловій обробці
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції. Технологія напівфабрикатів різного ступеня готовності, що виготовляються в зрг
- •3.1. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції
- •3.2. Особливості технології напівфабрикатів різного ступеню готовності з м'яса і риби
- •3.3. Особливості технології напівфабрикатів різного ступеню готовності з овочів та фруктів
- •3.4.Технологія універсальних напівфабрикатів різного ступеня готовності, що виготовляються в зрг
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4. Технологія страв з продуктів тваринного та рослинного походження
- •4.1. Технологія приготування супів
- •4.1.1. Бульйони
- •4.1.2. Заправні супи
- •4.1.3. Борщі
- •4.1.5. Розсольники
- •4.1.6. Солянки
- •4.1.7. Овочеві супи
- •4.1.8. Супи з макаронними виробами, крупами, бобовими
- •4.1.9. Пюреобразні супи
- •4.1.10. Супи-пюре з крупів, бобових
- •4.1.11. Прозорі супи
- •4.1.12. Гарніри для прозорих бульйонів
- •4.1.13. Молочні супи
- •4.1.14. Холодні супи
- •4.1.15. Вимоги до якості, умови та термін зберігання супів
- •4.2. Технологія приготування соусів
- •4.2.1. Напівфабрикати для соусів
- •4.2.2. Соуси з загусником
- •4.2.3. Соуси без загусника
- •4.2.4. Масляні суміші
- •4.2.5. Соуси і заправки на рослинній олії
- •4.2.6. Вимоги до якості, відпускання і збереження соусів
- •4.3. Технологія страв та кулінарних виробів з овочів, плодів, грибів
- •4.3.1. Технологія виробництва овочів
- •4.3.2. Вироби з відварених овочів
- •4.3.3. Припущенні овочі
- •4.3.4. Тушковані овочі
- •4.3.5. Смажені овочі
- •4.3.6. Запечені овочі
- •4.3.7. Вимоги до якості, умови збереження і реалізації овочевих страв
- •4.4. Технологія страв та кулінарних виробів з круп, бобових, макаронних виробів, з яйцепродуктів, кисломолочного сиру
- •4.4.1.Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів
- •4.4.3. Страви з каш
- •4.4.4. Страви з бобових
- •4.4.5. Страви з макаронних виробів
- •4.4.6. Страви з яєць і сиру
- •4.4.7. Вимоги до якості страв з яэць
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 5 технологія страв з продуктів тваринного походження
- •5.1. Технологія страв та кулінарних виробів з м’яса, м’ясопродуктів та диких тварин
- •5.1.1.Технологія страв з м’яса
- •5.1.2. Технологія страв та кулінарних виробів з птиці, кролика, дичини
- •5.1.3.Вимоги до якості страв із птиці
- •5.1.4. Технологія страв та кулінарних виробів з риби, морепродуктів та нерибної водної сировини
- •Вимоги до якості страв з риби
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6. Технологія холодних, солодких страв та напоїв
- •6.1.Технологія холодних страв та закусок
- •6.1.1. Бутерброди
- •Відкриті бутерброди
- •6.1.2.Салати
- •6.1.3.Вінегрети
- •6.1.4. Страви і закуски з овочів
- •6.1.5.Холодні страви і закуски з риби і нерибних морепродуктів
- •6.1.6. Холодні страви і закуски з м'яса і птиці
- •6.1.7. Закуски з яєць
- •6.1.8. Вимоги до якості холодних страв
- •6.1.9. Гарячі закуски
- •6.2. Технологія солодких страв та десертів
- •6.2.1. Натуральні плоди і ягоди
- •6.2.2. Компоти і фрукти в сиропі
- •6.2.3. Солодкі страви з утворенням желе
- •6.2.4. Креми
- •6.2.5. Морозиво
- •6.2.6. Гарячі солодкі страви
- •6.2.7. Вимоги до якості солодких страв
- •6.2.8. Технологія гарячих, холодних напоїв
- •6.2.9. Гарячі напої
- •6.2.10. Кава
- •6.2.11.Прохолодні напої
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 7. Технологія борошняних та кондитерських виробів
- •7.1. Технологія оздоблювальних напівфабрикатів
- •7.1.1. Цукрові напівфабрикати
- •7.1.2. Сиропи для промочування виробів
- •7.1.3. Оздоблення і вироби з карамелі
- •7.1.4. Креми
- •7.1.5. Білкові креми
- •7.1.6. Заварні креми
- •7.1.7. Вершкові і сметанні креми
- •Види і причини браку крему
- •Прикраси з крему і глазурі
- •Бордюри для тортів
- •Фруктово-ягідні напівфабрикати
- •7.1.11. Прикраси з шоколаду
- •7.1.12. Марципан329
- •7.1.13. Лакування шоколадних і марципанових виробів і прикрас
- •7.1.14. Обробка виробів посипаннями
- •7.1.15. Крихта з випечених напівфабрикатів
- •7.1.16.Цукрові посипання
- •7.1.17. Шоколадні посипання
- •7.1.18. Мигдалеві і горіхові посипання
- •7.3. Технологія приготування дріжджового тіста
- •7.3.1. Дріжджове опарне тісто
- •7.3.2. Дріжджове безопарне тісто
- •7.3.3. Листкове дріжджове тісто
- •7.3.4. Технологія приготування бісквітного напівфабрикату
- •7.5. Технологія приготування пісочного, здобного напівфабрикату
- •7.6. Технологія приготування листкового напівфабрикату
- •7.7. Технологія приготування заварного напівфабриката
- •Контрольні питання:
4.2.4. Масляні суміші
Натуральне вершкове масло гарна приправа для гарячих м'ясних, рибних і овочевих страв; крім того, воно вживається для гарніровки і готування холодних страв. При цьому масло цілком зберігає вітамінну активність, аромат і смак. Однак для ряду страв маслу необхідно додати більш гострий смак і збагатити його додатково вітамінами, ферментами і т.д. У цьому випадку готують масляні суміші. В основі технології приготування масляних сумішей лежить з'єднання вершкового масла з різними наповнювачами. Використовують ці суміші для бутербродів, оформлення холодних закусок, гарячих страв з м'яса і риби.
Зелене масло. У розм'якшене масло додають січену зелень петрушки, лимонний сік або лимонну кислоту, добре розтирають, додають форму батона і охолоджують. Шматочок такого масла у вигляді кружальця кладуть на натуральні страви зі смаженого м'яса. Зелене масло містить ароматичні ефірні олії, вітаміни, а лимонна кислота сприяє травленню.
Анчоусне масло. Рубають капарці, корнішони, анчоуси і жовтки варених в круту яєць. Приготовлену суміш товчуть у ступці, протирають через сито, додають до розм'якшеного вершкового масла і ретельно вибивають лопаткою, потім заправляють оцтом, перцем (краще червоним), сіллю і добре перемішують. Подають анчоусне масло до смаженого м'яса (шніцелю по-венськи, антрекоту, біфштексу натурального й іншим стравам), смаженим ниркам (нирки брош), а також використовують для приготування холодних страв.
Кількове чи оселедцеве масло. Філе кільок протирають крізь сито, додають до масла, розтирають, і зберігають у холодному місці.
Подають до гарячої відварної картоплі і використовують для приготування бутербродів.
Ракове масло. Панцирі варених раків злегка підсушують, товчуть з вершковим маслом, присмажують. При цьому барвні речовини групи каротинів розчиняються в жирі, додаючи йому красиве забарвлення і своєрідний смак. Прожарене масло зливають у гарячу воду, прогрівають, охолоджують. Прохолоджене на поверхні ракове масло знімають і зачищають нижню сторону.
Масло сирне. Масло розтирають з тертим зеленим сиром чи сиром рокфор. Воно відрізняється приємним смаком і ароматом. Використовують для приготування бутербродів.
Масло гірчичне. Розм'якшене вершкове масло з'єднують з готовою гірчицею. Використовують це масло для приготування бутербродів, особливо для закритих і фігурних.
Масло кількове. Філе кільки пропускають крізь м'ясорубку, розтирають з вершковим маслом, збивають, прохолоджують. Використовують для приготування бутербродів, рибного асорті, фаршированих яєць. Можна подавати до відварної картоплі і млинчиків.
Паста жовткова. Жовтки відварних яєць протирають, з'єднують з розм'якшеним вершковим маслом і сіллю, можна додати збиті вершки. Використовують для приготування бутербродів, для оформлення банкетних страв і закусок з яєць.
4.2.5. Соуси і заправки на рослинній олії
Рослинні олії містять ряд ненасичених жирних кислот (линолеву, ліноленову, арахідонову), що мають велике фізіологічне значення. Ці ж ненасичені кислоти роблять рослинні жири малостійкими при тепловій обробці. Тому вживають ці олії для приготування холодних страв, звичайно без теплової обробки. Крім того, низька температура застигання робить їх у цих випадках зовсім незамінними. Однак вони не знаходяться в стані емульсії і це затрудняє їх засвоєння.
Сучасна фізіологія ставить перед технологією приготування їжі задачу не тільки збільшити засвоєння їжі, але і зменшити енергетичні витрати на її засвоєння і полегшити течію біохімічних реакцій, що відбуваються у травному тракті. З цього погляду велике значення має емульгування рослинних жирів у процесі приготування соусу майонез.
Безупинна фаза в цих емульсіях - вода жовтків і оцту. Дисперсна фаза - олія. Емульгатором служать лецитин і вітелін жовтка і білки порошку гірчиці. Жиру в майонезі міститься в середньому близько 75%. Він роздроблений на дрібні кульки. При ручному збиванні розмір їх у 5-10 разів крупніше, ніж при механічному. На таке роздроблення жирових кульок приходиться затрачати значну роботу. Як що б жир входив у страву не э емульгованним, то цю роботу повинний був би виконувати організм людини. При збільшенні поверхні жирових кульок у багато разів полегшується реакція між жиром і водою під дією ферментів травного тракту. Чим менше жирові кульки, тим стійкіша виходить емульсія і тим щільніше її консистенція.
Цукор, оцтова кислота і сіль майже не впливають на поверхневе натя-жіння олії і не полегшують емульгування. Вони є тільки смаковими приправами. Кращі емульгатори - яєчні жовтки, гірчиця, сметана. Желатин і агар - погані емульгатори, але як додаткові емульгатори і наповнювачі, що збільшують в'язкість системи, вони можуть застосовуватися. Роль наповнювачів зводиться до того, що вони дозволяють знизити кількість емульгатора й одержати майонез з більшим вмістом води і меншим вмістом жиру. Пояснюється це тим, що кількість емульгатора доводиться до мінімуму, необхідного для утворення міцних захисних плівок навколо жирових крапель, а надлишок води зв'язується наповнювачем. Великий ступінь роздроблення жиру (дисперсність) у соусах типу майонез, крім позитивної ролі, грає й негативну. Завдяки великій поверхні в розчин легко переходять розчинні у воді домішки, смак їх виступає різкіше. Тому для готування майонезу можна використовувати тільки добре рафіновану олію. Велика поверхня приводить до прискорення процесів окислення і прогіркання жирів під дією світла і кисню. Це змушує зберігати майонез у темному місці й у герметичній тарі.
Висока температура не припустима і приводить до руйнування емульсії в наслідок різниці в коефіцієнтах розширення води й олії.
Майонез натуральний. У розтерті жовтки із сіллю, цукром і готовою гірчицею потроху доливають рослинну олію, безупинно розмішуючи суміш дерев'яною лопаткою або віничком. Нову порцію олії можна доливати тільки після того, як попередня буде цілком про емульгує. Після того як вся олія буде введена і перетвориться в густу однорідну масу, вливають оцет, при цьому соус біліє.
Майонез з білим соусом. Готують цей соус так само, як і майонез натуральний, але в соус додають не оцет, а білий соус з оцтом. Борошно пасерують, охолоджують, розводять холодним бульйоном з оцтом, доводять до кипіння і знову охолоджують. Після введення білого соусу майонез проціджують.
Похідними цих соусів є:
майонез зі сметаною: у готовий соус додають сметану;
майонез з корнішонами (тартар): корнішони нарізають дрібними кубиками чи скибочками і додають у майонез разом з не великою кількістю соусу Південного;
майонез із зеленню (равигот): додають пюре шпинату і дрібно січену зелень петрушки, кропу, естрагону;
майонез із хроном: хрін, натертий на тертці, ошпарений і охолоджений з'єднують з майонезом.
майонез з томатом (шарон): цибулю дрібно січуть, пасерують на рослинній олії, додають томат, пасерують усе разом, охолоджують і вводять у майонез. Наприкінці додають січену зелень петрушки й ошпареного естрагону.;
майонез з желе (банкетний): у на пів застигле желе додають майонез і збивають на холоді.
Застосовують ці майонези для готування салатів, холодних м'ясних і рибних страв.
Майонез для заливних страв. В охолоджене, але не застигле желе додають малими порціями рослинну олію і збивають; коли суміш стане однорідною, в неї вливають оцет і розмішують. Процес збивання повинний бути безупинним; якщо суміш у процесі збивання густіє, то її злегка нагрівають і знову збивають.
Заправки. Заправки на рослинній олії призначені для салатів з помідорів, редиски, капусти, а також оселедця. Вони являють собою тимчасові не стійкі емульсії, тому перед використанням їх збовтують. Емульгаторами в них служать мелений перець і гірчиця. Стабілізуючу дію цих емульгаторів пояснюється двома причинами: по - перше, їх дрібні частки, змочуючись водою, не змочуються жиром і тому, адсорбуються на поверхні жирових кульок, утворюючи захисні плівки; по - друге, речовини, що містяться в них знижують поверхневий натяг, полегшують емульгування і зменшують можливість розшарування емульсії. При додаванні в заправки яєчних жовтків також можна одержати більшу стійку емульсію.
Заправки для салатів. Готують ці заправки з рослинної олії, оцта, солі, цукру, меленого перцю.
Заправка гірчична для салатів. Гірчицю, сіль, цукор, мелений перець і яєчні жовтки збивають з рослинною олією так само, як і при приготуванні майонезу, додають оцет і проціджують.
Заправка гірчична для оселедця. Готують так само, як і для салатів, але без жовтків.
Соус вінегрет. Жовтки варених яєць, сіль, цукор, мелений перець розтирають. Потім при безупинному помішуванні поступово вводять рослинну олію. У підготовлену масу додають дрібно нарубані капарці, корнішони, зелену цибулю, зелень петрушки й естрагону.
Гірчиця столова. У гарячу воду додають сіль, цукор, корицю, гвоздику, лавровий лист і варять. Відвар проціджують, вводять оцет. Гірчичний порошок просівають, заливають відваром, ретельно розтирають, додають рослинну олію. Для дозрівання гірчицю витримують протягом доби.
Соуси на оцті. Соуси на оцті мають гострий смак. Використовують їх для приготування холодних закусок. Оцет краще вживати винний чи плодово-ягідний. До цієї групи соусів відносять овочеві маринади з томатом і без нього і соус хрін.
Соус хрін. Натертий хрін заварюють окропом, накривають кришкою і дають охолонути, заправляють сіллю, цукром і оцтом. Хрону варто дати постояти кілька годин на холоді. Соус хрін можна підфарбувати буряковим настоєм або для пом'якшення смаку додати в нього натертий варений буряк.
Для приготування хрону зі сметаною його не обварюють, тому що сметана маскує його дуже різкий смак.
Маринад без томата (білий). Карбовані петрушку (чи селеру) і нарізану кільцями ріпчасту цибулю пасерують на рослинній олії. Вводять у рибний бульйон, додають оцет, запашний перець горошком, гвоздику, лавровий лист і ще варять 10-15хв., заварюють розведеним холодною водою крохмалем. Наприкінці варіння маринад заправляють сіллю і цукром. Використовують маринади для холодних страв зі смаженої риби.
Маринад з томатом-пюре (червоний). Овочі (моркву, петрушку, цибулю ріпчасту) нарізають соломкою, пасерують на рослинній олії, додають томат-пюре і пасерують 7-10хв., вливають рибний бульйон, оцет, кладуть запашний перець горошком, лавровий лист і варять 15-20хв. Наприкінці варки заправляють маринад сіллю і цукром. Використовують так само, як і білий маринад.