- •Розділ I. Загальні положення
- •1. Мета Концепції
- •2. Основні терміни та поняття
- •3. Основні напрями національної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •15. Державна політика у книговидавничій сфері
- •16. Державна політика у сфері поліграфічного виробництва
- •17. Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції
- •Розділ V. Музейна справа
- •18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
- •19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
- •20. Розвиток інфраструктури музейної справи
- •21. Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •22. Державна інформаційна політика в архівній та бібліотечній справі
- •23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів
- •24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу
- •Розділ VII. Кінематографія
- •25. Основні напрями та завдання державної інформаційної політики в галузі кінематографії
- •26. Взаємодія галузі кінематографії з іншими складовими національного інформаційного простору
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •27. Державна інформаційна політика у сфері рекламної діяльності
- •28. Державна політика у галузі виставково-ярмаркової діяльності
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •31. Державна політика у сфері етнокультурнихвідносин
- •32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •33. Державна політика у сфері забезпеченняінформаційної безпеки України
- •34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
- •35. Основні загрози інформаційній безпеці України
- •36. Протидія загрозам інформаційній безпеці
- •37. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •38. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави
- •39. Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки
- •40. Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки
Затверджено Законом України "Про Концепцію національної інформаційної політики"
від №
Концепція національної інформаційної політики
Розділ I. Загальні положення
1. Мета Концепції
Метою Концепції є створення правових, економічних і організаційних умов для формування в Україні розвинутого інформаційного суспільства.
Принципи національної інформаційної політики не поширюються на інформаційні відносини, що виникають у процесі побутового спілкування, літературної, мистецької, наукової та іншої творчої діяльності, на інформацію, що є продуктом художньої творчості.
2. Основні терміни та поняття
У цій Концепції наведені нижче терміни та поняття вживаються у такому значенні:
інформаційне суспільство – фаза розвитку суспільства, на якій домінуючими продуктами виробництва є інформація і знання;
національна інформаційна політика – стратегія, напрями і завдання держави у сфері збирання, зберігання, використання та поширення інформації та інформаційних ресурсів у суспільстві;
інформаційна сфера — сукупність інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури, суб’єктів інформаційних відносин, які забезпечують збирання, зберігання, використання та поширення інформації, а також система правового регулювання суспільних відносин у цій сфері;
інформаційні відносини — відносини, що виникають в усіх сферах життя і діяльності особи, суспільства та держави у процесі збирання, зберігання, використання та поширення інформації;
інформаційна безпека – стан захищеності інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, а також негативні наслідки використання інформаційних технологій або законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації;
інформаційна інфраструктура — сукупність взаємодіючих систем виробництва, накопичення, зберігання та доставляння інформаційних продуктів, виробництва і розвитку інформаційних технологій, сервісного обслуговування елементів інфраструктури і системи підготовки кадрів, що забезпечують формування та використання інформаційних ресурсів;
інформаційний продукт (продукція) — документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів;
інформаційні послуги — дії суб’єктів інформаційних відносин, спрямовані на забезпечення користувачів інформаційними продуктами;
інформаційні процеси — пошук, одержання, оброблення, накопичення, використання, зберігання та поширення інформації, а також створення, виробництво, зберігання, захист, поширення та споживання інформаційної продукції;
інформаційна система — організаційно впорядкована сукупність інформаційних ресурсів, інформаційних технологій і засобів забезпечення інформаційних процесів;
інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість оброблення даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;
національний інформаційний простір — сфера, у якій здійснюються інформаційні процеси та встановлюються інформаційні відносини між суб’єктами під юрисдикцією держави;
національні інформаційні ресурси — вся належна Україні інформація, включаючи окремі документи і масиви документів, незалежно від змісту, форми, часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві результати інтелектуальної, творчої діяльності, зафіксовані на будь-яких носіях інформації, доступні для використання особою, суспільством і державою через засоби масової інформації та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо;
світовий інформаційний простір — сфера, у якій відбувається інформаційна діяльність людства, впорядкована, як правило, міжнародними конвенціями і договорами.