23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів

Удосконалення системи формування бібліотечних фондів передбачає:

оптимізацію структури бібліотечної системи на засадах відомчої централізації та реґіональної кооперації;

поглиблення взаємодії бібліотек усіх видів для забезпечення повноти комплектування та взаємовикористання національної системи впорядкованих зібрань усіх вітчизняних і науково та соціально значущих зарубіжних документів на різних носіях інформації;

здійснення заходів щодо переведення бібліотечних фондів з паперових носіїв у електронну форму;

організацію на базі національних та інших провідних бібліотек держави національної системи електронних бібліотек;

створення та ефективне використання електронних підручників, енциклопедій, словників і довідників;

доповнення системи депозитарного зберігання друкованих видань депозитаріями комп'ютерних версій;

розвиток технологічної та матеріально-технічної бази для збереження бібліотечних фондів (поліпшення екологічного стану книгосховищ, консервації та реставрації документів, створення їх страхових копій тощо);

урізноманітнення видів бібліотечних інформаційних продуктів (бібліографічних видань, електронних каталогів і картотек, реферативних і повнотекстових баз даних, науково-аналітичних матеріалів) та форм їх поширення, зокрема шляхом запису на компакт-дисках та встановлення на Інтернет-серверах;

створення сприятливих економічних умов для комплектування бібліотечних фондів і здійснення внутрішнього та міжнародного документообміну.

24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу

Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу орієнтований на:

створення інтегрованого електронного довідково-пошукового апарату, що забезпечуватиме доступ користувачів до фондів провідних книгозбірень країни;

спрямування корпоративних зусиль бібліотек та інших інформаційних установ на підтримку єдиної національної системи реферування вітчизняної наукової літератури;

організацію системи дистанційного бібліотечного обслуговування (насамперед електронної доставки документів);

спрямування інформаційної діяльності бібліотек на розкриття джерел інформації, зосереджених у їх фондах, і створення якісно нових інформаційних продуктів (бібліо- та наукометричних, науково-аналітичних, прогностичних та інших);

удосконалення роботи інформаційно-аналітичних служб бібліотек, налагодження їх співпраці з управлінськими, виробничими, науковими, освітніми та громадськими установами і організаціями;

створення державної системи міжнародного бібліотечного абонементу, документообміну та обміну електронною інформацією;

систематичне наповнення українського сегменту міжнародного інформаційного простору бібліотечними інформаційними продуктами.

Розділ VII. Кінематографія

25. Основні напрями та завдання державної інформаційної політики в галузі кінематографії

Основними напрямами державної інформаційної політики в галузі кінематографії є:

забезпечення вільного доступу громадян до сучасних творів національного кіномистецтва, кіноспадщини та найкращих творів світової кінематографії;

розвиток матеріально-технічної бази кінематографії, оснащення системи кіновиробництва і кінопрокату новітніми технологіями і устаткуванням;

розвиток інфраструктури кінематографії в умовах ринкової економіки;

захист прав інтелектуальної власності на кінотвори;

сприяння міжнародному кінематографічному співробітництву.

Основними завданнями державної інформаційної політики в галузі кінематографії є:

нарощення виробництва і розповсюдження фільмів за державним замовленням;

стимулювання підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням і демонструванням вітчизняної кінопродукції;

реформування державної мережі закладів кінематографії (кіностудій, кінотеатрів тощо);

впровадження новітніх електронних цифрових технологій у виробництво та показ фільмів, переведення кінопродукції на електронні носії інформації;

постійне відновлення, збереження та збагачення національного фонду фільмів;

забезпечення виконання місцевими органами виконавчої влади регіональних програм поліпшення кінообслуговування населення, насамперед у сільській місцевості;

впровадження комп'ютерних технологій у кінопроцес, створення інформаційно-аналітичної системи "Кінематографія України", інформаційно-пошукової системи "Фільмофонд України", музею аудіовізуальної культури при Національному центрі Олександра Довженка;

розроблення державних стандартів і технічних нормативів для галузі кінематографії;

забезпечення вступу України до міжнародних кінематографічних організацій, фондів тощо з метою входження до міжнародного кінематографічного співтовариства.