- •Розділ I. Загальні положення
- •1. Мета Концепції
- •2. Основні терміни та поняття
- •3. Основні напрями національної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •15. Державна політика у книговидавничій сфері
- •16. Державна політика у сфері поліграфічного виробництва
- •17. Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції
- •Розділ V. Музейна справа
- •18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
- •19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
- •20. Розвиток інфраструктури музейної справи
- •21. Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •22. Державна інформаційна політика в архівній та бібліотечній справі
- •23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів
- •24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу
- •Розділ VII. Кінематографія
- •25. Основні напрями та завдання державної інформаційної політики в галузі кінематографії
- •26. Взаємодія галузі кінематографії з іншими складовими національного інформаційного простору
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •27. Державна інформаційна політика у сфері рекламної діяльності
- •28. Державна політика у галузі виставково-ярмаркової діяльності
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •31. Державна політика у сфері етнокультурнихвідносин
- •32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •33. Державна політика у сфері забезпеченняінформаційної безпеки України
- •34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
- •35. Основні загрози інформаційній безпеці України
- •36. Протидія загрозам інформаційній безпеці
- •37. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •38. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави
- •39. Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки
- •40. Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки
17. Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції
Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції спрямована на:
створення умов для відновлення і розвитку всеукраїнської мережі книгорозповсюдження та регулювання вітчизняного книжкового ринку із забезпеченням рівних прав суб'єктів всіх форм власності;
проведення моніторингу функціонування книжкового ринку;
удосконалення форм і методів рекламування та інформування про нові видання з використанням електронних каталогів, національної інформаційно-пошукової системи;
стимулювання поширення у світі інформації про Україну шляхом розповсюдження книжкових і періодичних видань українською та іноземними мовами через систему книгоекспорту, залучення мережі Інтернет та іншими способами;
забезпечення вітчизняною видавничою продукцією населення всіх регіонів України та українців за кордоном на достатньому рівні;
створення сприятливих економічних умов для розповсюдження видавничої продукції, випущеної державною мовою;
впровадження дієвих форм контролю, спрямованих на недопущення реалізації в Україні контрабандної друкованої продукції та продукції, випущеної з порушенням авторських і суміжних прав.
Розділ V. Музейна справа
18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
Системне формування і використання музейних інформаційних ресурсів орієнтоване на:
постійне збагачення музейних фондів України експонатами вітчизняного та зарубіжного походження;
удосконалення методики збирання, експертної оцінки та комплектування музейних колекцій;
забезпечення пріоритетних прав державних музейних закладів на придбання предметів музейного значення;
цільове фінансування закупівлі експонатів визначного культурного значення у фізичних і юридичних осіб, сприяння участі спеціалістів музейної справи у вітчизняних та міжнародних аукціонах, торгах тощо;
фінансове, правове та технічне забезпечення оперативної науково-технічної експертизи музейних надходжень;
підтримку меценатства, дарування, інвестування та інших видів діяльності, що сприяють розвитку музейних фондів України;
збагачення форм і методів популяризації музейних зібрань в усіх засобах масової інформації;
розширення використання музейних інформаційних ресурсів у навчальних програмах вищих і загальноосвітніх навчальних закладів;
створення системи дистанційного навчання та підвищення кваліфікації працівників музеїв і суміжних установ;
видання каталогів музейних зібрань, путівників, довідників та енциклопедичних видань, що популяризують музейні зібрання України;
участь музеїв і заповідників у масштабних культурних проектах, створенні Зводу пам'яток історії та культури, державних реєстрів тощо;
розвиток екскурсійних маршрутів по музеях та заповідниках загальнодержавного, міжрегіонального і місцевого значення.
19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
Збереження музейних інформаційних ресурсів передбачає:
забезпечення матеріально-технічних умов для належного зберігання музейних фондів та підтримання їх експозиційного стану;
створення національної системи обліку музейних колекцій з використанням комп'ютерних технологій;
організацію постійного моніторингу стану збереження музейних предметів, розвиток методів діагностики, реставрації та консервації музейних цінностей, запобігання їх пошкодженню та руйнуванню;
підготовку фахівців-реставраторів відповідної спеціалізації.