- •Розділ I. Загальні положення
- •1. Мета Концепції
- •2. Основні терміни та поняття
- •3. Основні напрями національної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •15. Державна політика у книговидавничій сфері
- •16. Державна політика у сфері поліграфічного виробництва
- •17. Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції
- •Розділ V. Музейна справа
- •18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
- •19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
- •20. Розвиток інфраструктури музейної справи
- •21. Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •22. Державна інформаційна політика в архівній та бібліотечній справі
- •23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів
- •24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу
- •Розділ VII. Кінематографія
- •25. Основні напрями та завдання державної інформаційної політики в галузі кінематографії
- •26. Взаємодія галузі кінематографії з іншими складовими національного інформаційного простору
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •27. Державна інформаційна політика у сфері рекламної діяльності
- •28. Державна політика у галузі виставково-ярмаркової діяльності
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •31. Державна політика у сфері етнокультурнихвідносин
- •32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •33. Державна політика у сфері забезпеченняінформаційної безпеки України
- •34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
- •35. Основні загрози інформаційній безпеці України
- •36. Протидія загрозам інформаційній безпеці
- •37. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •38. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави
- •39. Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки
- •40. Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки
Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій спрямована на:
сприяння політичному, соціально-економічному та культурному розвитку українського суспільства;
реалізацію конституційних прав громадян на освіту та інформацію;
поліпшення патріотичного, естетичного, екологічного виховання, підвищення рівня загальної культури та освіти населення.
30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій здійснюється за такими напрямами:
розвиток наукових, організаційних, правових засад інформаційної діяльності цих організацій, зміцнення їх матеріально-технічної бази;
ефективне використання в їх інформаційній діяльності інтелектуального та духовного потенціалу українського суспільства;
удосконалення механізму їх співпраці з державними установами та науковими і навчальними закладами, що провадять інформаційну, науково-просвітницьку та освітню діяльність;
провадження ними інформаційної діяльності за допомогою традиційних форм і методів (лекції, семінари, школи, народні університети, науково-популярні видання тощо), а також форм і методів з використанням сучасних телекомунікаційних і комп'ютерних технологій;
заохочення цих організацій до популяризації сучасних досягнень природничих, технічних і суспільних наук.
Розділ X. Етнокультура
31. Державна політика у сфері етнокультурнихвідносин
Важливим компонентом державної політики у сфері етнокультурних відносин є:
піднесення за допомогою засобів усної пропаганди рівня етнокультурної поінформованості населення та національного самоусвідомлення моральних цінностей звичаєвої культури;
використання інформаційної функції народних обрядів і свят як засобу формування масової культури;
щорічне проведення загальнонаціональних і регіональних фольклорних фестивалів української народної пісні та свят народного календаря;
створення системи культурно-екологічного моніторингу усної народної творчості та пам'яток фольклорно-обрядової культури.
32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури передбачає:
створення загальнонаціональної електронної бази даних з питань етнокультури українців і національних меншин, що проживають в Україні;
підготовку та випуск друкованих та електронних версій довідково-енциклопедичних видань і підручників з етнографії, історії українського мистецтвознавства та народознавства;
популяризацію фольклорно-обрядових джерел та духовної спадщини українського народу;
популяризацію багатовікових надбань національної культури у світі;
створення тематичних відеофільмів, присвячених українській фольклорно-обрядовій культурі;
створення друкованих і електронних версій каталогів пам'яток етнокультурної спадщини та формування електронних баз даних народно-мистецьких пам'яток музеїв України;
ефективне використання інформаційних ресурсів бібліотек та рукописних фольклорно-етнографічних архівів спеціалізованих академічних установ.
Розділ XI. Інформаційна безпека
33. Державна політика у сфері забезпеченняінформаційної безпеки України
Державна політика у сфері забезпечення інформаційної безпеки України полягає у:
забезпеченні реалізації конституційних прав людини на вільний доступ до інформації, використанні інформації для провадження не забороненої законодавством діяльності, фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, а також у захисті інформації, яка стосується особистої безпеки громадянина;
створенні умов для розвитку інформаційної інфраструктури з метою реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина у сфері інформаційних відносин та використання інформації з метою забезпечення непорушності конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності України, політичної, економічної та соціальної стабільності, безумовного забезпечення законності та правопорядку, розвитку взаємовигідного міжнародного співробітництва.