- •Розділ I. Загальні положення
- •1. Мета Концепції
- •2. Основні терміни та поняття
- •3. Основні напрями національної інформаційної політики
- •Розділ II. Державна політика у сфері засобів масової інформації
- •Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
- •5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури
- •6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах
- •7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
- •8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
- •9. Принципи розвитку телерадіоінформаційної інфраструктури
- •10. Розвиток новітніх систем і технологій
- •11. Державна політика у сфері комп'ютерних технологій і систем телекомунікацій
- •12. Розвиток науково-технічної, технологічної та виробничої бази інформаційної сфери
- •13. Формування комп'ютерно-технологічної інфраструктури національних інформаційних ресурсів
- •14. Формування інтегрованого телекомунікаційного середовища інформаційної сфери
- •Розділ IV. Видавнича справа
- •15. Державна політика у книговидавничій сфері
- •16. Державна політика у сфері поліграфічного виробництва
- •17. Державна політика у сфері розповсюдження видавничої продукції
- •Розділ V. Музейна справа
- •18. Формування і використання музейних інформаційних ресурсів
- •19. Збереження музейних інформаційних ресурсів
- •20. Розвиток інфраструктури музейної справи
- •21. Науково-дослідна діяльність музеїв і заповідників
- •Розділ VI. Архівна та бібліотечна справа
- •22. Державна інформаційна політика в архівній та бібліотечній справі
- •23. Удосконалення системи формування бібліотечних фондів
- •24. Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу
- •Розділ VII. Кінематографія
- •25. Основні напрями та завдання державної інформаційної політики в галузі кінематографії
- •26. Взаємодія галузі кінематографії з іншими складовими національного інформаційного простору
- •Розділ VIII. Рекламна та виставково-ярмаркова діяльність
- •27. Державна інформаційна політика у сфері рекламної діяльності
- •28. Державна політика у галузі виставково-ярмаркової діяльності
- •Розділ IX. Інформаційна діяльність науково-просвітницьких громадських організацій
- •29. Державна політика щодо інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •30. Державна підтримка розвитку інформаційної діяльності науково-просвітницьких громадських організацій
- •Розділ X. Етнокультура
- •31. Державна політика у сфері етнокультурнихвідносин
- •32. Державна політика у сфері збереження і популяризації пам'яток етнокультури
- •Розділ XI. Інформаційна безпека
- •33. Державна політика у сфері забезпеченняінформаційної безпеки України
- •34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
- •35. Основні загрози інформаційній безпеці України
- •36. Протидія загрозам інформаційній безпеці
- •37. Захист прав і свобод людини та громадянина
- •38. Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, суспільства та держави
- •39. Науково-практична робота із забезпечення інформаційної безпеки
- •40. Удосконалення нормативно-правової бази з питань інформаційної безпеки
Розділ III. Впровадження новітніх інформаційних технологій і розвиток телерадіоінформаційної інфраструктури
5. Пріоритетні завдання держави з формування телерадіоінформаційної інфраструктури
Пріоритетними завданнями держави з формування сучасної телерадіоінформаційної інфраструктури є:
захист національних інтересів в умовах глобалізації інформаційних процесів, входження до світового інформаційного простору і глобальних інформаційних мереж, кардинальне удосконалення телекомунікаційних і аудіовізуальних технологій;
інтеграція телерадіоінформаційної інфраструктури України у телерадіоінформаційний простір країн — членів Європейського Союзу та світовий телерадіоінформаційний простір, приєднання національної інфраструктури зв'язку до Європейської інформаційної інфраструктури та до Глобальної інформаційної інфраструктури;
створення і розвиток громадського телебачення і радіомовлення;
забезпечення функціонування системи іномовлення, у тому числі шляхом створення супутникового каналу Всесвітньої служби іномовлення України, спеціалізованих освітніх і культурологічних теле- і радіоканалів;
розширення мережі кабельного та супутникового телебачення у регіонах з обмеженим прийомом сигналу загальнонаціональних каналів.
6. Особливості структури мовлення державних, недержавних (приватних) телерадіоорганізацій на загальнонаціональних каналах
Пріоритетне право мовлення на загальнонаціональних каналах належить державному та суспільному мовленню.
Збалансоване наповнення загальнонаціональних телерадіоканалів інформаційними, просвітницькими, дитячими, культурологічними та соціального спрямування програмами забезпечується шляхом державного замовлення на телерадіоінформаційну продукцію.
Формування, розміщення і контроль за виконанням державного замовлення на телерадіоінформаційну продукцію здійснюється відповідно до законодавства.
7. Діяльність телерадіокомпаній в умовах особливого періоду
Функціонування загальнодержавних телерадіоканалів всіх форм власності в умовах особливого періоду здійснюється шляхом:
цілеспрямованого використання радіостанцій, телевізійних центрів для військових потреб та мобілізаційного плану;
регулювання діяльності недержавних телерадіоцентрів, заборони діяльності аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передавання інформації через комп'ютерні мережі;
контролю за роботою підприємств зв'язку, телерадіоорганізацій.
8. Вимоги до національної інформаційної інфраструктури
Основними вимогами до національної інформаційної інфраструктури є:
забезпечення відповідності національної інформаційної інфраструктури міжнародним стандартам і рекомендаціям Міжнародної спілки електрозв’язку, Європейської конференції адміністрацій поштового та електрозв'язку (СЕРТ) і Міжнародної організації стандартизації/Міжнародної електротехнічної комісії (ІSО/ІЕС), що сприятиме взаємодії її технічних засобів, інформаційних пристроїв і послуг з тими, що діють у світовому інформаційному просторі в складі Глобальної інформаційної інфраструктури;
створення єдиної національної інтегрованої багатосервісної широкосмугової мережі зв'язку, що забезпечує, зокрема, розподіл і розповсюдження телерадіопрограм;
розроблення та технологічна підготовка виробництва основних видів технічних засобів телерадіомовлення та їх компонентів;
оптимізація телерадіоінформаційних мереж і розподілу потоків інформації та каналів, підвищення ефективності використання цих мереж, їх модернізація та розвиток із забезпеченням необхідного рівня якості функціонування;
розширення номенклатури послуг телерадіомовлення і зв'язку та забезпечення їх якості відповідно до вимог Європейського Союзу;
створення і впровадження вітчизняних безпечних інформаційних технологій;
створення системи захисту інформації від несанкціонованого доступу та несанкціонованого поширення;
захист інформаційних систем від негативного впливу;
відновлення проводового мовлення як соціально значущої послуги для трансляції програм державного, обласного та місцевого мовлення і сигналів оповіщення в умовах надзвичайної ситуації (проводове мовлення є готовою інфраструктурою для запровадження інтерактивного багатопрограмного цифрового радіомовлення).