34. Засади державної політики у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Засадами державної політики у сфері інформаційної безпеки є:

дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина у сфері інформаційних відносин, забезпечення духовного відродження народу, збереження і зміцнення моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму та гуманізму, культурного і наукового потенціалу;

інформаційне забезпечення державної політики, пов'язане з доведенням до української та міжнародної громадськості достовірної інформації про політику України, її офіційної позиції стосовно актуальних подій українського та міжнародного життя, з дотриманням гарантій доступу громадян до відкритих інформаційних ресурсів;

розвиток сучасних інформаційних технологій, вітчизняної інформаційної індустрії, в тому числі виробництва засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку, забезпечення потреби внутрішнього ринку у цій продукції і просування її на світовий ринок, а також забезпечення накопичення, зберігання та ефективного використання вітчизняних інформаційних ресурсів;

захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем — як існуючих, так і тих, що створюються на території України.

35. Основні загрози інформаційній безпеці України

Основними загрозами інформаційній безпеці України є:

обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;

руйнування системи суспільних цінностей, негативні зміни їх цільових настанов, шкідливий вплив інформації на духовне і фізичне здоров'я особи;

маніпулювання громадською думкою;

порушення штатного режиму функціонування (руйнування) критично важливих інформаційних мереж, систем управління;

несанкціонований витік таємної, конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом;

спотворення (знищення) інформаційних ресурсів, програмного забезпечення;

низький рівень інтегрованості України у світовий інформаційний простір;

діяльність іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних та інших структур, спрямована проти інтересів України в інформаційній сфері;

прагнення деяких країн і транснаціональних об'єднань до домінування у світовому інформаційному просторі, що призводить до обмеження національних інтересів України, витіснення її із зовнішнього та внутрішнього інформаційного ринку;

збільшення технологічного відриву ряду держав світу і нарощування їх можливостей у протидії створенню конкурентоспроможних вітчизняних інформаційних технологій;

невідповідність нормативно-правової бази, що регулює відносини в інформаційній сфері, вимогам часу;

активне просування на внутрішній ринок програмно-апаратних засобів захисту інформації зарубіжного виробництва, включаючи і засоби криптографічного захисту, які не забезпечують відповідного рівня захисту;

відставання України від провідних держав світу за рівнем інформатизації органів державної влади і органів місцевого самоврядування, кредитно-фінансової сфери, промисловості, сільського господарства, освіти, охорони здоров'я, сфери обслуговування.

36. Протидія загрозам інформаційній безпеці

Протидія загрозам інформаційній безпеці здійснюється шляхом:

сприяння інформаційній діяльності, спрямованій на патріотичне виховання всіх категорій населення, утвердження загальнодержавної системи духовних цінностей, пропаганду толерантності, злагоди, міжетнічного та міжрелігійного миру, суспільну солідарність;

організації оперативного реагування та упередження формування негативного іміджу України та її громадян, органів державного управління, інших суспільних інститутів, викривлення та тенденційного підбору фактів історичного минулого, поширення неправдивої інформації;

ліквідації відставання від провідних держав світу за рівнем інформатизації суспільних інститутів, превентивного розвитку центрів зберігання, обробки та розповсюдження інформації, таких як бібліотечні, архівні, музейні, спеціальні інформаційно-аналітичні, дослідницькі та інші установи, а також систем і баз даних засобів масової інформації;

забезпечення виявлення загроз щодо порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, створення механізмів їх локалізації;

встановлення уніфікованого переліку умов для надання чи обмеження права на доступ до інформації, переліку видів інформації з обмеженим доступом та механізмів реалізації цих обмежень, принципів та організаційних механізмів доступу до інформації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, фізичних та юридичних осіб;

розширення мережі кореспондентських пунктів і спеціальних кореспондентів засобів масової інформації та інформаційних агентств за кордоном;

забезпечення конфіденційності, цілісності та гарантованого адресного доступу до важливої для особи, суспільства і держави інформації;

запобігання знищенню (навмисному спотворенню, псуванню, прихованню) національних інформаційних ресурсів;

нейтралізації діяльності іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних структур, спрямованої проти інтересів України; запобігання проявам інформаційно-диверсійної діяльності терористичних організацій, груп, окремих осіб, спрямованої на дестабілізацію суспільного життя в країні та завдання шкоди громадянам, державі; запобігання введенню в систему інформаційних ресурсів спеціально підготовленої, неправдивої інформації, застосування негативного інформаційно-психологічного впливу на особу.