- •Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •1.1.1. Мета та завдання дисципліни, об'єкт і предмет вивчення дисципліни
- •1.1.2.Соціально-економічне значення функціонування закладів ресторанного господарства (зрг). Науково-практична політика в області здорового харчування. Роль зрг в комплексі готелів. Туризм в Україні
- •1.1.3.Фізіологічні основи раціонального та адекватного харчування
- •1.1.4. Загальна характеристика видів харчування як передумова формування меню зрг
- •1.1.5. Диференційоване харчування різних груп населення
- •1.1.6. Альтернативні види харчування
- •1.2. Харчування та функціонування організму людини Фізіологічні системи, що пов’язані з функцією харчування
- •1.2.1. Структура нейрогуморальної системи
- •1.2.2. Роль харчування в регуляції нейрогуморальної системи
- •Серцево-судинна система
- •Вплив харчування на діяльність серцево-судинної системи
- •Система травлення та процеси травлення
- •Асиміляція їжі організмом
- •1.3. Роль поживних речовин та їх нормування у раціонах харчування Характеристика основних продуктів харчування та їх компонентів
- •1.3.1. Роль білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та їх значення для життєдіяльності людини. Нормування нутрієнтів у раціонах харчування
- •1.3.2. Характеристика та фізіологічне значення основних продуктів харчування та їх компонентів
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 2. Основні поживні речовини харчових продуктів та їх зміни в процесі технологічної обробки
- •2.1. Характеристика білків як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.1.1. Хімічна природа білків
- •2.1.2. Гідратація і дегідратація білків
- •2.1.3. Будова і склад м'язової тканини м'яса
- •2.2. Характеристика ліпідів як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.2.1. Характеристика жирів
- •2.2.2. Гідроліз жирів
- •2.2.3. Окиснення жирів
- •2.3. Характеристика вуглеводів як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.3.1. Зміна цукрів в технологічному процесі
- •2.3.2. Характеристика крохмалю і його зміни у технологічному процесі
- •2.3.3. Будова рослинної тканини
- •2.4. Характеристика вітамінів та мінеральних речовин як компонентів сировини для виробництва продукції власного виробництва зрг
- •2.5. Зміна кольору та формування вкусо-ароматичного комплексу при тепловій обробці
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції. Технологія напівфабрикатів різного ступеня готовності, що виготовляються в зрг
- •3.1. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції
- •3.2. Особливості технології напівфабрикатів різного ступеню готовності з м'яса і риби
- •3.3. Особливості технології напівфабрикатів різного ступеню готовності з овочів та фруктів
- •3.4.Технологія універсальних напівфабрикатів різного ступеня готовності, що виготовляються в зрг
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4. Технологія страв з продуктів тваринного та рослинного походження
- •4.1. Технологія приготування супів
- •4.1.1. Бульйони
- •4.1.2. Заправні супи
- •4.1.3. Борщі
- •4.1.5. Розсольники
- •4.1.6. Солянки
- •4.1.7. Овочеві супи
- •4.1.8. Супи з макаронними виробами, крупами, бобовими
- •4.1.9. Пюреобразні супи
- •4.1.10. Супи-пюре з крупів, бобових
- •4.1.11. Прозорі супи
- •4.1.12. Гарніри для прозорих бульйонів
- •4.1.13. Молочні супи
- •4.1.14. Холодні супи
- •4.1.15. Вимоги до якості, умови та термін зберігання супів
- •4.2. Технологія приготування соусів
- •4.2.1. Напівфабрикати для соусів
- •4.2.2. Соуси з загусником
- •4.2.3. Соуси без загусника
- •4.2.4. Масляні суміші
- •4.2.5. Соуси і заправки на рослинній олії
- •4.2.6. Вимоги до якості, відпускання і збереження соусів
- •4.3. Технологія страв та кулінарних виробів з овочів, плодів, грибів
- •4.3.1. Технологія виробництва овочів
- •4.3.2. Вироби з відварених овочів
- •4.3.3. Припущенні овочі
- •4.3.4. Тушковані овочі
- •4.3.5. Смажені овочі
- •4.3.6. Запечені овочі
- •4.3.7. Вимоги до якості, умови збереження і реалізації овочевих страв
- •4.4. Технологія страв та кулінарних виробів з круп, бобових, макаронних виробів, з яйцепродуктів, кисломолочного сиру
- •4.4.1.Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів
- •4.4.3. Страви з каш
- •4.4.4. Страви з бобових
- •4.4.5. Страви з макаронних виробів
- •4.4.6. Страви з яєць і сиру
- •4.4.7. Вимоги до якості страв з яэць
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 5 технологія страв з продуктів тваринного походження
- •5.1. Технологія страв та кулінарних виробів з м’яса, м’ясопродуктів та диких тварин
- •5.1.1.Технологія страв з м’яса
- •5.1.2. Технологія страв та кулінарних виробів з птиці, кролика, дичини
- •5.1.3.Вимоги до якості страв із птиці
- •5.1.4. Технологія страв та кулінарних виробів з риби, морепродуктів та нерибної водної сировини
- •Вимоги до якості страв з риби
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6. Технологія холодних, солодких страв та напоїв
- •6.1.Технологія холодних страв та закусок
- •6.1.1. Бутерброди
- •Відкриті бутерброди
- •6.1.2.Салати
- •6.1.3.Вінегрети
- •6.1.4. Страви і закуски з овочів
- •6.1.5.Холодні страви і закуски з риби і нерибних морепродуктів
- •6.1.6. Холодні страви і закуски з м'яса і птиці
- •6.1.7. Закуски з яєць
- •6.1.8. Вимоги до якості холодних страв
- •6.1.9. Гарячі закуски
- •6.2. Технологія солодких страв та десертів
- •6.2.1. Натуральні плоди і ягоди
- •6.2.2. Компоти і фрукти в сиропі
- •6.2.3. Солодкі страви з утворенням желе
- •6.2.4. Креми
- •6.2.5. Морозиво
- •6.2.6. Гарячі солодкі страви
- •6.2.7. Вимоги до якості солодких страв
- •6.2.8. Технологія гарячих, холодних напоїв
- •6.2.9. Гарячі напої
- •6.2.10. Кава
- •6.2.11.Прохолодні напої
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 7. Технологія борошняних та кондитерських виробів
- •7.1. Технологія оздоблювальних напівфабрикатів
- •7.1.1. Цукрові напівфабрикати
- •7.1.2. Сиропи для промочування виробів
- •7.1.3. Оздоблення і вироби з карамелі
- •7.1.4. Креми
- •7.1.5. Білкові креми
- •7.1.6. Заварні креми
- •7.1.7. Вершкові і сметанні креми
- •Види і причини браку крему
- •Прикраси з крему і глазурі
- •Бордюри для тортів
- •Фруктово-ягідні напівфабрикати
- •7.1.11. Прикраси з шоколаду
- •7.1.12. Марципан329
- •7.1.13. Лакування шоколадних і марципанових виробів і прикрас
- •7.1.14. Обробка виробів посипаннями
- •7.1.15. Крихта з випечених напівфабрикатів
- •7.1.16.Цукрові посипання
- •7.1.17. Шоколадні посипання
- •7.1.18. Мигдалеві і горіхові посипання
- •7.3. Технологія приготування дріжджового тіста
- •7.3.1. Дріжджове опарне тісто
- •7.3.2. Дріжджове безопарне тісто
- •7.3.3. Листкове дріжджове тісто
- •7.3.4. Технологія приготування бісквітного напівфабрикату
- •7.5. Технологія приготування пісочного, здобного напівфабрикату
- •7.6. Технологія приготування листкового напівфабрикату
- •7.7. Технологія приготування заварного напівфабриката
- •Контрольні питання:
Контрольні питання:
Дати характеристику білків, їх будівлю і властивості?
Денатурація білків, чинники, що викликають денатурацію.
Зміна колоїдного стану білків при денатурації білків.
У чому сутність процесів деструкції білків?
Зміна властивостей жирів при зберіганні.
Особливості зміни властивостей жиру при готуванні у фритюрі.
Характеристика вуглеводів харчових продуктів.
Сутність кислотного гідролізу і його значення в кулінарної практиці.
9. Значення вітамінів та мінеральних речовин у харчуванні людини, їх зміна при тепловому впливі.
10.Зміна кольору та формування вкусо-ароматичного комплексу при тепловій обробці.
Змістовий модуль 3. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції. Технологія напівфабрикатів різного ступеня готовності, що виготовляються в зрг
3.1. Технологічні принципи виробництва і забезпечення якості кулінарної продукції
Одним із найважливіших завдань для керівника підприємства ресторанного господарства є випуск кулінарної продукції високої якості.
Якість продукції харчування – сутність її споживчих властивостей, обумовлених задоволенням потреби населення в повноцінному харчуванні. Сукупність властивостей кулінарної продукції характеризується харчовою цінністю та органолептичними показниками.
Харчова цінність – це сукупність енергетичної, біохімічної, фізіологічної цінності, а також засвоюваність та безпека.
Енергетична цінність – в основному є показником якості білків їжі, їх перетравлювання, рівня збалансованості амінокислотного вмісту.
Для їжі органолептичні показники є найважливішими. Це смак, колір, аромат, консистенція, які сприймаються за допомогою органів відчуття людини.
Засвоювання їжі – рівень використання компонентів їжі організмом людини.
Безпека – відсутність ризику при споживанні їжі.
Технологічний цикл виробництва продукції складається з таких етапів:
приемку (по количеству и качеству) и хранение (при определенных условиях (температура, товарное соседство, освещенность и др.) сырья, продуктов и полуфабрикатов);
механическую, кулинарную обработку сырья (продуктов предназначенных для дальнейшей переработки), продуктов животного и растительного происхождения и производство полуфабрикатов;
производство кулинарной продукции и кондитерских изделий;
хранение и реализация готовой кулинарной продукции и кондитерских изделий:
переработка вторичного сырья и использование технических отходов.
Технологічні властивості сировини обумовлюють можливості її використання для даного засобу обробки, а також зниження рівня втрат найважливіших компонентів при приготуванні їжі.
Властивості сировини залежать від вмісту в ній білків, жирів, вуглеводів. які визначають фізичні, хімічні та фізико–хімічні зміни під час виробництва їжі. Знаючи це, можливе проектування нових технологій, розширення асортименту продукції, що випускається.
Обґрунтування об'єктивних наукових методів оцінки якості сировини і продуктів.
Визначені напрямки можливо вирішити на основі глибоких знань технологічних властивостей переробних підприємств та їх узгодженості з вимогами технології виробництва продукції.
Технологія страв і кулінарних виробів на підприємствах ресторанного господарства складається з двох основних стадій: механічна кулінарна обробка сировини і виготовлення напівфабрикатів та теплова обробка продукту або напівфабрикату для доведення його до стану кулінарної готовності.
Технологічні процеси обробки харчових продуктів розподіляються по видах: кулінарна механічна, гідромеханічна, термічна, біохімічна і хімічна.
До кулінарної механічної обробки відносять процеси, в основі яких лежить механічний вплив на продукт - це сортування, пресування, дозування, формування, перемішування, збивання.
Гідромеханічна обробка - промивання, замочування, осадження, фільтрування.
До термічної обробки відносять нагрівання, охолодження, заморожування, випарювання, конденсація. Обробка продуктів ведеться за рахунок різниці температур взаємодіючих середовищ.
До біохімічної відносять процеси, зв'язані з гідролізом, окисненням і шумуванням.
До хімічної відносять процеси впливу на продукт хімічних речовин, що викликають визначені реакції (розпушування пісочного тіста, сульфітація обчищеної картоплі).
Усі зазначені процеси при впливі на сировину, продукт або харчову систему викликають різноманітні зміни фізичних, хімічних, органолептичних властивостей продуктів, що переробляються.
Сортування може здійснюватися по розміру продукту або фракції шляхом просівання (борошно, крупа для видалення сторонніх домішок) або по якості (в залежності від органолептичних властивостей продукту - стан поверхні, консистенція, наявність підгнилих місць і т.д.);
Подрібнення - процес механічного розподілу продукту, що оброблюється на частини для поліпшення його технологічних властивостей. Підрозділяється на: дроблення (крупа, сухарі), різання - для продуктів із високою вологістю (овочі, плоди, м'ясо, риба) і протирання (тонке подрібнення).
Для рівномірного розподілу продуктів по всьому обсязі харчової системи (готування салатів, фаршевих мас, заміс тіста) використається прийом перемішування .
Пресування застосовують для поділу продукту на дві фракції: рідку та щільну. Застосовується при виробництві соків, сиру й інших продуктів.
Механічний вплив на окремі продукти для одержання харчових систем різної дисперсності (білкові креми, збиті вершки, муси й ін.) називається збиванням.
Відбивання – це механічний ударний вплив на продукт для зниження механічної міцності.
Напівфабрикати покриваються зверху подрібненим продуктом (паніровка). Для кращого утримання паніровки на виробі напівфабрикат попередньо змочують у лізоні (суміш молока або води з яйцем).
Промивання - для видалення з поверхні продукту забруднень і мікроорганізмів.
Замочування деяких продуктів (сухі фрукти, овочі, бобові) перед тепловою обробкою дозволяє прискорити процес доведення їх до кулінарної готовності.
Осадження і фільтрування застосовують для поділу рідкої і твердої фракцій продукту.
Теплова обробка є основним прийомом у технологічному процесі виробництва продукції. Може здійснюватися різними способами: зануренням продукту в нагріте середовище, вплив нагрітим повітрям, паром, ІЧ-нагрів, НВЧ-нагрів;
Охолодження і заморожування використовуються для сировини, у технологіях холодних і солодких страв, салатів і закусок. Сприяють збереженню якості і збільшенню термінів збереження.
Основними способами теплової обробки продуктів є варка і смаження, кожен із цих режимів характеризується великим різноманіттям температурних впливів. Основними показниками процесів теплової обробки є середовище, що гріє, його співвідношення з продуктом і застосований температурний режим.
У процесі варіння продукт нагрівається в рідкому середовищі (вода, молоко, бульйон і ін.) або в атмосфері пару. Співвідношення рідини та продукту при цьому повинно складати не менш 1:1. Варіння можна проводити двома засобами. При першому режимі середовище, що гріє, доводять до кипіння і подальшу обробку продукту ведуть при низьких температурах 95-98°С. При другому режимі середовище, що гріє, доводять до кипіння, припиняють нагрівання і доводять продукт до готовності за рахунок акумуляції тепла. Варіння може здійснюватися як у закритому, так і відкритому посуді.
Припускання застосовують для обробки продуктів із високим вмістом вологи. Можна припускати продукти у власному соку. В процесі припускання нижня частина продукту занурена в кипляче середовище, а верхня піддається впливу пару. Здійснюється припускання тільки в закритому посуді. Як додаток до режимів варіння можна здійснювати варіння на пару, на водяній бані, під тиском і вакуумом.
Розрізняють наступні види смаження:
на поверхні з невеликою кількістю жиру (основний спосіб);
на відкритій поверхні без жиру;
шляхом занурення продукту в жир (смаження у фритюрі).
Різновидом смаження можна вважати випічку борошняних виробів у закритій камері шафи для смажіння або пароконвектоматі.
Смаження на відкритий поверхні здійснюється в жирі, маса якого складає 5...10% від ваги продукту.
Смаження без жиру. Використовується в окремих технологічних процесах (пропікання овочів, випічка листкового тіста).
Смаження шляхом занурення продукту в жир (у фритюрі). Продукт цілком занурюється в жир, що обумовлює рівномірний прогрів по всьому об’єму і сприяє утворенню скоринки на поверхні виробу. Продукт можна смажити в зануреному стані (картопля), чи в плаваючому (чебурек).
У залежності від співвідношення жиру і продукту розрізняють перервний спосіб (не менш 4:1) і безперервний (20:1).
Жир для смаження розігрівають від 130 до 170°С в залежності від виду виробу і ступеня необхідного теплового тиску на продукт.
Смаження може здійснюватися в колі ІЧ-випромінювання. У цьому випадку смаження здійснюють на відкритому вогні без диму (шашлик). Можна проводити процес смаження в спеціальних апаратах - електро- або газових грилях.
При тушкуванні майже усіх видів продуктів використовують два види теплової обробки: попереднє обсмажування до утворення скоринки і наступне варіння (припускання) з додаванням прянощів, спецій і приправ. Тушкують продукти у щільно закритому посуді.
Перед запіканням продукти варять, припускають або смажать до повної готовності чи напівготовності. Деякі види продуктів для окремих страв запікають сирими (риба, баранина). Цей прийом теплової обробки застосовують для одержання підсмаженої скоринки на поверхні продуктів, що пройшли теплову обробку (каші, макарони, м'ясо) і для зменшення можливого мікробіологічного обсіменіння продукту, що не пройшов попередню теплову обробку (сирна запіканка).
Опалювання – це операція, пов'язана з поліпшенням зовнішнього вигляду продукту і видаленням неїстівних частин. Опалюють тушки сільськогосподарського птаха для видалення волосоподібного пера.
Бланшування (ошпарювання) – короткочасний (від 1 до 5 хв) вплив на продукт киплячою водою або паром. Цей прийом використовується для полегшення очищення, зниження діяльності ферментів, видалення присмаку гіркоти і надання виробові специфічних властивостей до наступної теплової обробки.
Пасерування – процес нагрівання продукту (із жиром або без нього), для екстрагування духмяних та барвних речовин перед наступною тепловою обробкою (застосовуються для ароматичних коренів, борошна та інших продуктів).
Термостатирування – підтримка заданої температури в страві або виробі. Застосовується для зберігання перших і других страв на роздавальній лінії при визначеній температурі або доставці готових страв у гарячому стані до місця споживання.