Тема 3. Глобалізація та інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту

3.1 Етапи економічної інтеграції

3.2 Чинники рушійних сил глобалізації

3.3 Система міжнародного регулювання світової економіки

3.4 Економічні структури ООН як регулятори міжнародних економічних відносин

3.5 Роль Міжнародного валютного фонду у формуванні міжнародних стратегій розвитку

3.6. Кредитна політика Світового банку як чинник формування міжнародних стратегій економічного розвитку

3.7. Регулююча роль Світової організації торгівлі

Одна з головних характеристик сучасної світової ринкової системи – прогресуюча інтернаціоналізація господарського життя. Ядром цього процесу є розвиті країни світу – лідери у світовій господарській системі. Спостерігається тісне переплетення їхніх ринків на усіх уровнях. Усе більш організовано і цілеспрямовано проходять процеси економічного зближення й об'єднання. За допомогою механізму міжнародних зв'язків, що швидко ростуть, підвищується ступінь єдності світового господарства, у якому окремі країни і їхні угруповання в усе більшій мірі виступають як складові частини більш великої економічної системи. Відбувається стихійна інтеграція окремих країн у світове господарство і прогрес останнього як глобального економічного комплексу. Аналіз попереднього розвитку дозволяє виділити наступні щаблі економічної інтеграції в масштабах світового господарства.

Етапи економічної інтеграції

• Зовнішня торгівля товарами і послугами

• Експорт позичкового капіталу

• Прямі закордонні інвестиції

• Формування світового кредитного і фінансового ринків.

Така послідовність розвитку товарно-грошових відношень у світовому господарстві свідчить про циклічне повторення щаблів, що вже пройшла внутрішня економіка в ході формування і розвитку внутрішнього ринку. Досягнутий високий ступінь єдності торгівлі, виробництва і кредитно-фінансової сфери між країнами служить ознакою формування нової світової ринкової системи, учасники якого, незважаючи на державні межі, функціонують як складові частини єдиного цілого.

Економічна взаємодія країн у рамках світової ринкової системи здійснюється в умовах постійної конкурентної боротьби за розширення своєї частки на світових ринках товарів, послуг, капіталів і фінансових ресурсів. При цьому, першість і переважання найбільш розвинутих країн, виступає потужним чинником, що впливає на темпи просування до економічного прогресу країн-послідовників. Одночасно ці країни проводять активну політику власного розвитку на основі принципів ринкової економіки і конкуренції на світових ринках аж до проникнення на ринки розвинутих країн і розширення там своїх позицій. Завдяки взаємодії цих двох чинників у світовій економіці складається система багатостороннього конкурентного партнерства.

Проте слід зазначити, що формування цієї системи йде досить довго і проблема входження в категорію розвинутих країн не вирішується автоматично. Задача подолання розриву, незважаючи на визначену специфіку, має загальні ключові установки. Головна з них – активні послідовні дії країни для подолання її відставання і виходу на рівень рівного партнерства з лідерами світової економіки. Для подолання цього розриву, як показує світовий досвід, необхідно:

• забезпечити стабільний політичний базис, спрямований на добробут усього населення;

• залучати й ефективно використовувати іноземні інвестиції; спрямовувати економічний розвиток по шляху науково-технічного прогресу і активної взаємодії з партнерами;

• постійно розвивати й удосконалювати господарський механізм із метою підвищення ефективності використання ресурсів і конкурентноздатності на світовому ринку;

• проводити активну соціальну політику, що забезпечує баланс усе прошарків населення.

Якщо при цьому країна має власні природні виробничі ресурси, розвинутий науково-технічний потенціал, то вона має сприятливі стартові умови для просування по шляху економічного і соціального прогресу, а також для успішної інтеграції світову господарську систему.

Глобалізація – це об′єктивний соціальний процес, змістом якого є зростаючий взаємозв′язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних, соціальних систем, національних культур і навколишнього середовища.