Тема 4. Роль і місце господарських об′єднань у світовій системі економіки

4.1 Сучасні види об’єднань фірм

4.2 Транснаціональні компанії

4.2.1 Визначеня змісту ТНК

4.2.2 Структура і типи ТНК

4.2.3 Особливості розвитку ТНК в сучасних міжнародних відносинах

4.2.4. Значення ТНК в системі міжнародних економічних відносин

4.2.5 Міжнародно-правове регулювання ТНК

4.2.6 Позитивні риси діяльності ТНК

4.1 Сучасні види об’єднань фірм

З метою досягнення ефективної діяльності і збільшення прибутків багато фірм проходять етапи об'єднання або поділу.

Види об'єднань
Зв’язок через договори	Зв'язок через договори і капітал	Злиття, новоутворення
•Асоціації • Спілка • Фонд •Споживчий кооператив • Громадські об'єднання	• Консорціум • Венчурная фірма • Концерн • ТНК . • ФПГ • Картель	• Трест • Державні об'єднання підприємств

Стадії об'єднання.

У залежності від цілей і умов об'єднання фірм, вони набувають нового правового стану.

Стадії об'єднання
	Ділове співробітництво: -консорціум, -венчурна компания	Об'єднання по спільності інтересів			Трест	Унітарні підприємства
		Картель	ФПГ	Концерн, ТНК
Вільне об'єднання						Тісні об'єднання
Прояв самостій-ності	Повна самостійність інтересів кооперації і спеціалізації	Правова самостійність,часткова господарська залежність	Правова самостійністьі солідарна відповідаль-ність	Правова самостій-ність, господар-ська за-лежність	Правова і господар-ська за-лежність	Повна залеж-ність, державні і муніципальні органи управління

4.2 Транснаціональні компанії

4.2.1 Визначеня змісту тнк

На сьогоднішній день не існує чіткого визначення ТНК. Так, Лієнталь визначає її як фірму, що діє більш, ніж в одній країні, інші вчені – діяльність фірми більш, ніж в одній країні.

Серед інших структурних компонентів, що допомагали б визначити фірму як транснаціональну, стали виділятися такі, як проблема власності, її розподілу, проблема управління, число зайнятих, заробітна плата, склад вищого управлінського апарата і т.д.

Проблема визначення ТНК пов'язана з розподілом поняття "багатонаціональна" і "транснаціональна" корпорація. Мультинаціональні або багатонаціональні корпорації – це такі корпорації, що здійснюють певну діяльність в інших країнах, але вони не роблять якісно великого впливу на індустріалізацію й інші процеси, насамперед політичні й економічні, що протікають у цих країнах.

Транснаціоанальні корпорації – це такі підприємства, діяльність яких носить наднаціональний, наддержавний характер, і сприяють створенню і управлінню зв'язками, що значно впливає на активізацію протікання процесів в інших країнах.

ТНК можна визначити як інститут або організацію, що здійснює виробництво або послуги, не менше, ніж у шести країнах, у яких не менше 25 % іноземних працівників і не менше 25 % капіталовкладень за кордоном. Діяльність данного підприємства-інституту, його управління й інтереси обумовлені не внутрішніми, а зовнішніми чинниками, причому потреби місцевого розвитку, як правило, або ігноруються, або мало приймаються до уваги, і сама діяльність пов'язана насамперед із глобальною капіталістичною економікою.

Характерною рисою ТНК є космополітизм їхніх інтересів, глобальність операцій, що відбиває специфіку міжнародних монополій. Незалежно від того, у якій країні була спочатку заснована корпорація, вона розглядає весь світ як єдине ціле, як арену своєї діяльності і проникає у всі куточк земної кулі в пошуках ринків, техніки, технології, людей, ідей, капіталів і т.д.

Сьогодні в індустріальних країнах у середньому половина продукції виробляється іноземними філіями і дочірніми підприємствами ТНК. Приблизно така ж частка сировини і матеріалів імпортується або виробляється іноземними відділеннями. Велика частка інвестицій ТНК направлялася в обробні і наукоємні галузі. Тому причини виникнення транснаціональних корпорацій дуже різноманітні, Але усі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з недосконалістю ринку, існуванням обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі, монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розбіжностями в податковому законодавстві.

Причини, що обумовлюють активний розвиток транснаціональних корпорацій:

- можливості підвищення ефективності і посилення конкурентоспроможності, які є загальними для всіх значних промислових фірм, що інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільчі і збутові підприємства.

- недосконалість ринкового механізму щодо реалізації власності на технології, виробничого досвіду і інших так названих «невловимих активів», у першу чергу управлінський і маркетинговий досвід, що змушують фірму зберігати контроль над використанням своїх невловимих активів. У рамках транснаціональних корпорацій такі активи стають мобільними, спроможними до переносу в інші країни і зовнішні ефекти використання від цих активів не виходять за межі транснаціональних корпорацій.

- додаткові можливості підвищення ефективності і посилення своєї конкурентоспроможності шляхом доступу до ресурсів іноземних держав (використання більш дешевої або більш кваліфікованої робочої сили, сировинних ресурсів, науково-дослідного потенціалу, виробничих можливостей і фінансових ресурсів приймаючої країни);

- близькість до споживачів продукції іноземної філії фірми і можливість отримання інформації про перспективи ринків і конкурентного потенціалу фірм приймаючої країни. Філії транснаціональних корпорацій одержують важливі переваги перед фірмами приймаючої країни в результаті використання науково-технічного й управлінського потенціалу материнської фірми та її філій.

- можливість використовувати у своїх інтересах особливості державної, зокрема, податкової політики в різноманітних країнах, різницю в курсах валют і т.ін.;

- спроможність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції, переводячи їх по мірі старіння до іноземних філій і зосереджуючи зусилля і ресурси підрозділів у материнській країні на розробку нових технологій і виробів;

- за допомогою прямих інвестицій фірма одержує можливість перебороти різного роду бар'єри на шляху впровадження продукції на ринок тієї або іншої країни шляхом експорту. Стимул для прямих іноземних інвестицій часто створюють національні тарифні бар'єри. Так, у 60-х роках, значний потік інвестицій із США в Європу був породжений тарифами, встановленими Європейським економічним співтовариством. Замість експорту готової продукції, транснаціональні корпорації створили виробництво в країнах ЄС, таким чином, обійшовши їхні тарифи.