- •Розділ 1. Організація міжнародної економічної діяльності в світі
- •Тема 1.Сутність і задачі міжнародного менеджменту
- •1.1 Сутність міжнародного менеджменту
- •1.2 Особливості міжнародного менеджменту
- •1.3 Завдання міжнародного менеджменту
- •Тема 2. Міжнародний бізнес: сутність, розвиток та характерні риси
- •Сутність та зміст міжнародного бізнесу
- •Переваги міжнародного бізнесу
- •2.1.2 Основні риси міжнародного бізнесу
- •2.2 Періоди розвитку міжнародного бізнесу
- •1. Комерційна ера (1500-1850 р.)
- •2. Ера експансії (1850-1914 р.)
- •3. Ера концесій (1914-1945 р.)
- •4. Ера національних держав (1945-1970 р.)
- •Тема 3. Глобалізація та інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту
- •Етапи економічної інтеграції
- •3.2 Чинники рушійних сил глобализації
- •3.3 Система міжнародного регулювання світової економіки
- •3.4 Економічні структури оон як регулятори міжнародних економічних відносин
- •3.5 Роль Міжнародного валютного фонду у формуванні міжнародних стратегій розвитку
- •3.6. Кредитна політика Світового банку як чинник формування міжнародних стратегій економічного розвитку
- •3.7. Регулююча роль Світової організації торгівлі
- •Тема 4. Роль і місце господарських об′єднань у світовій системі економіки
- •4.1 Сучасні види об’єднань фірм
- •Стадії об'єднання.
- •4.2 Транснаціональні компанії
- •4.2.1 Визначеня змісту тнк
- •4.2.2 Структура і типи тнк
- •4.2.3 Особливості розвитку тнк в сучасних міжнародних відносинах
- •4.2.4. Значення тнк в системі міжнародних економічних відносин
- •Основні джерела ефективної діяльності тнк
- •4.2.5 Міжнародно-правове регулювання тнк
- •4.2.6 Позитивні риси діяльності тнк
- •4.2.7 Негативні рси діяльності тнк
- •Тема 5 Місце і роль фінансово-промислових груп у сучасному суспільному виробництві
- •5.1 Об′єктивна потреба в інтеграції
- •5.2. Ціль і задачі функціонування фпг
- •5.3 Устрій фпг
- •7.3.1. Засоби створення фпг
- •5.3.2 Організаційна побудова фпг
- •5.3.2.1 Фінансово-економічний блок фпг
- •5.3.2.2 Індустріально-промисловий блок
- •5.3.2.3 Торгово-комерційний блок
- •5.4 Засоби підтримки і регулювання діяльності фпг
- •5.5 Координація діяльнорсті учасників фпг за допомогою холдингової компанії
- •5.6 Трастовий відділ банку у ролі координатора діяльності фпг
- •5.7 Взаємне володіння акціями учасників фпг
- •5.8 Види фпг
- •5.9 Транснаціональні фінансово-промислові об′єднання
- •Розділ 2. Організація і технологія менеджменту в системі міжнародного бізнесу
- •Тема 6 Функції внутрішньофірмового управління
- •6.1 Методологічні підходи щодо змісту та розвитку функцій управління міжнародними компаніями
- •6.2 Внутрішньофірмове планування в міжнародних компаніях
- •6.2.1 Зміст, цілі та задачі внутрішньофірмового планування
- •6.2.2 Види планів
- •6.2.3 Стратегічне планування в міжнародній компанії
- •6.2.3.1 Стратегічні рішення щодо міжнародної діяльності
- •6.2.3.2 Процедури стратегічного планування в міжнародній компанії
- •6.2.3.3 Організація стратегічного планування в міжнародній фірмі
- •6.3 Планування в міжнародних компаніях
- •Тема 7 Маркетинг як функція управління
- •7.1 Сутність, зміст та цілі маркетингової діяльності
- •7.2 Структура і функції апарату управління маркетинговою діяльністю міжнародних компаній
- •7.3 Технологія маркетингової діяльності
- •7.4 Маркетинг як пердпланова діяльність виробничого відділення
- •Тема 8 Функція організації в економічному механізмі міжнародного менеджменту
- •8.1 Суть і зміст функції організації
- •8.2 Особливості організаційних структур управління закордонними компаніями на сучасному етапі
- •8.3 Класифікація організаційних структур у внутрішньофірмовому управлінні закордонних компаній
- •Тема 9 Функція контролю в економічному механізмі міжнародного менеджменту
- •9.1 Управлінський контроль: форми і засоби реалізації
- •9.2 Основи економічного аналізу господарської діяльності фірм у системі управлінського контролю
- •9.3 Методика аналізу господарської діяльності фірм
- •9.4 Показники економічного аналізу діяльності міжнародних компаній
- •Тема 10 Технологічна політика міжнародних компаній
- •10.1 Цілі і напрямки технологічної політики
- •10.2 Типи технологичної політики
- •10.3 Міжнародний ринок технологій
- •10.4 Стратегія науково-технічного співробітництва
- •10.5 Планування міжнародних нддкр
2. Ера експансії (1850-1914 р.)
У зазначений період відбува\ється остаточне оформлення й структуризація колоніальних імперій на тлі бурхливого індустріального розвитку європейських країн, а пізніше США, викликаного промисловою революцією початку XІХ ст. і наступними досягненнями технологічного розвитку.
Саме ці досягнення й масове індустріальне виробництво повернули розвинені країни від вивозу екзотичних заморських товарів до видобутку сировини й систематичному плантаційному господарству в колоніальних регіонах як до більше вигідного й економічно перспективною сферою закордонного бізнесу.
Значну частину своїх конкурентних переваг розвинені європейські країни, і в першу чергу Англія й Франція, мають саме через дешеву сировину, добуту у їхніх колоніях. Але це в свою чергу вимагало інвестицій в розвиток колоніальної сировинновиробляючої індустрії. Одночасно зросла й роль державного колоніального управління: захист колоній від зовнішніх погроз й збереження самого колоніального режиму зажадали від метрополій погоджених дій влади й національного бізнесу на території колонії. Але, оскільки, до нього вже почали залучатися маси працівників-туземців, а вивіз у колонії кваліфікованої робочої сили з метрополій був економічно невигідний, то гостро постає питання обліку місцевих культурних особливостей й вирішення соціальних проблем місцевого населення.
Таким чином, міжнародний бізнес уже в другій (по Робінсону) ері свого розвитку дуже точно виявив всі головні мотиви свого існування й розвитку, що збереглися й до наших днів:
використання більше ефективних ресурсів (сировинних, природних, енергетичних);
розширення ринків збуту;
нові простори для вільних фінансових ресурсів;
використання вигідних можливостей місцевого законодавства (податкового, митного й т.д.).
3. Ера концесій (1914-1945 р.)
У цей період якісно змінюється роль найбільших компаній, що оперують на колоніальних ринках. Компанії-концесіонери перетворюються у свого роду автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торговельні, освітні, медичні, транспортні, а нерідко й поліцейські функції не тільки для своїх працівників, але найчастіше й для всіх жителів прилежащих до їхніх концесій районів.
Особливий інтерес у цьому контексті представляє формування на концесійних підприємствах значного прошарку туземних менеджерів середньої ланки, яких спеціально навчали, нерідко –- на підприємствах і в навчальних закладах самої метрополії. Одночасно росла й національна самосвідомість колоніальних народів. І місцевим адміністраціям, і самим компаніям-концесіонерам доводиться враховувати ці процеси. Майбутні політичні лідери незалежних національних держав рекрутувалися часто з тих, хто спочатку пройшов менеджерську школу на концесійних підприємствах колишніх колоній.
Міжнародний бізнес у неоколоніальній сфері визначаються найбільш характерними моментами:
поразка Німеччини в Першій світовій війні й переділ світових ринків.
Велика депресія 1929-1932 р.р: гостро порушує питання ефективності міжнародного бізнесу у співвідношенні із національним бізнесом і інтернаціоналізацією використання людських ресурсів (характерна для ери глобалізації). В цей період відбувається масова поява робітників з Азії, Африки й Латинської Америки на підприємствах країн Заходу.
виникнення двох потужних тоталітарних режимів (у СРСР і Німеччині) продемонструвало значні можливості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, поряд із всіма слабкими сторонами держави як "міжнародного підприємця".
Значення ери концесій для міжнародного бізнесу.
1. Концесійна ера підготувала підґрунтя для самовизначення колоніальних і напівколоніальних країн в економічному плані.
2. Друга світова війна надає потужний політичний імпульс цим процесам.
3. Інтернаціоналізація світового ринку робочої сили й суперництво, що загострюється, на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів, головні учасники якого намагаються придбати конкурентні переваги, використовуючи можливості усе більше складної структури міжнародного бізнесу, обумовлюють просування до наступної ери національних держав.