Тема 10 Технологічна політика міжнародних компаній

10.1 Цілі і напрямки технологічної політики

10.2 Типи технологичної політики

10.3 Міжнародний ринок технологій

10.4 Стратегія науково-технічного співробітництва

10.5 Планування міжнародних НДДКР

10.1 Цілі і напрямки технологічної політики

У сучасному міжнародному оточенні здатність компанії до технологічних нововведень стає основним джерелом її конкурентноздатності. Під технологією в широкому змісті цього слова розуміються науково-технічні, виробничі, управлінські й комерційні знання й досвід.

Технологічна політика підприємства або організації включає комплекс принципів і дій (способів діяльності), на підставі якого вибираються, розробляються й впроваджуються нові продукти й технологічні процеси. Виділяють наступні основні завдання технологічної політики компанії:

• моніторинг науково-дослідних досягнень у країні й у світі, а також загальних технологічних тенденцій;

• стимулювання постійного підвищення освітнього й кваліфікаційного рівня персоналу компанії;

• визначення факторів, що сприяють інноваціям;

• формування організаційної структури підприємства, найбільш сприятливої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;

• координація й досягнення угодженості дій різних підрозділів компанії з проведення НДДКР.

Розвиток технологій виступає основною рушійною силою економічного зростання компанії. Останнє десятиліття визначається наступними закономірностями технологічного розвитку:

• прихід нової технології не поодинці, а у поєднанні з іншими;

• кожне набір технологій складається з ряду взаємодоповнюючих базових технологій;

• кожна базова технологія виступає ядром багатьох прикладних технологій;

• прикладні технології використовуються для модернізації існуючих виробництв.

Особливість нового етапу полягає в розвивтку трьох блоків технологій :

• інформаційно-комунікаційного;

• біотехнологічного;

• пов'язаного з новими матеріалами.

Науково-технічна революція, особливо в інформаційно-комунікаційній сфері, сприяла процесу глобалізації економіки, яка, з одного боку, призвела до збільшення вартості НДДКР, інтенсифікувало пошук компаніями можливостей розширення ринків для виправдання збільшених витрат, а з іншого боку, сучасні засоби комунікації дозволяють надзвичайно швидко поширювати нові зразки поводження, впливаючи на культуру як виробництва, так і споживання в багатьох країнах. Взаємодія зазначених факторів призводить до змін у корпоративній культурі і сприяє переходу на децентралізованого управління.

Інтернаціоналізація технологічної політики

Проведення сильної технологічної політики особливо важливе для міжнародних компаній, оскільки на сучасному етапі економічного розвитку найбільш життєздатними є не ті компанії, які бачать конкурентні переваги в розширенні масштабів своєї діяльності або у вмілому використанні недосконалості конкуренції на світових ринках праці, капіталів, матеріальних ресурсів, а ті, які здатні прискіпливо відслідковувати всі ринкові й технологічні тенденції, творчо реагувати на ті можливості й погрози, які ці тенденції несуть у собі, постійно генерувати нові ідеї й продукти, швидко й ефективно використати їх з урахуванням глобального масштабу.

Технологічна політика здатна забезпечити наступні цілі компанії:

• зниження ризиків й виживання;

• підвищення ефективність власної діяльності;

• підвищити прибутковість.

Інтернаціоналізація НДДКР також спрямована на досягнення цих цілей шляхом створення цілого ряду переваг:

• полегшення доступу до дефіцитних ресурсів.;

• полегшення доступу до ринку.

• зниження витрат й ризиків,

• забезпечення уникнення законодавчих обмежень шляхом переносу досліджень в іншу країну.