
- •Лекція №1 літологія і її завдання
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №2 загальні відомості про осадочні гірські породи
- •Об’єм, маса, поширення.
- •Порівняння мінерального й хімічного складу осадочних і магматичних порід.
- •Гіпергенез – утворення осадочного матеріалу
- •Роль різних геосфер на стадії гіпергенезу
- •Роль фізичного вивітрювання на стадії гіпергенезу
- •Роль гідросфери
- •Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №4 перенос (транспортування) осадочного матеріалу
- •Перенос водою
- •Перенос атмосферою
- •Транспортування осадочного матеріалу льодом
- •Дія сили тяжіння на процеси переносу
- •Вплив рослин та тваринних організмів на процеси переносу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №5 ііі стадія літогенезу седиментогенез – накопичення осадків Причини осідання осадочного матеріалу, який знаходиться в різному фізико-хімічному стані й середовищі
- •Відкладання осадочного матеріалу у водному басейні
- •Осадочна диференціація її суть та види
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №6 діагенез – стадія перетворення осадку в осадочну породу Термобаричні й геохімічні умови, енергетика процесів діагенезу
- •Роль органічних речовин на стадії діагенезу
- •Значення рН і Eh в осадках
- •Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін
- •Мінеральні новоутворення
- •Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №7 вторинні зміни осадочних порід. Катагенез метагенез та гіпергенез
- •Стадія катагенезу
- •Ущільнення порід
- •Стадія гіпергенезу
- •Причини ритмічності і циклічності
- •Еволюція осадочного процесу
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №9 класифікація і будова осадочних гірських порід. Структурно-текстурні особливості
- •Текстури, структури і забарвлення осадочних порід
- •Текстури осадочних порід
- •Структури осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №10 основні типи осадочних гірських порід. Уламкові породи
- •Продовження таблиці 10.1
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №11 вулканогенно-осадочні породи
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №12 глинисті гірські породи
- •Умови формування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №13 карбонатні породи
- •Умови залягання
- •Генезис карбонатних тіл
- •Практичне значення
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №14 соляні, кременисті і фосфатні породи
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення та практичне значення
- •Кременисті породи
- •Умови формування кременистих порід, поширення практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №15 алюмінисті (глиноземисті), залізисті і марганцеві гірські породи Алюмінисті породи
- •Залізисті породи
- •Марганцеві породи
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №16 каустобіоліти і їх органічні утворення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №17 методи вивчення осадочних порід
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №18 осадочні фації і їх характеристика
- •1 Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
- •2 Значення вчення про фації та літолого-фаціальний аналіз
- •Елювіальні фації
- •Колювіально-делювіальні і пролювіальні фації
- •Алювіальні фації
- •Льодовикові фації
- •Еолові пустельні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №20 фації перехідні від континентальних до морських
- •Прибережно-морські фації
- •Лагунні і лиманні фації
- •Дельтові фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №21 морські фації
- •Шельфові (неритові) фації
- •Батіальні і абісальні фації
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №22 фації морських водойм з аномальною солоністю
- •Геологічне значення відкладів внутрішніх морів
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №23 основні методи фаціального аналізу
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №24 сучасні формації і основи інформаційного аналізу Визначення і зміст розуміння “формація”
- •Вугленосні формації
- •Флішеві формації
- •Моласові формації
- •Нафтоматеринські формації
- •Карбонатні формації
- •Соленосні формації
- •Кремнисто-вулканогенні формації
- •Питання для самоперевіркИї
- •Лекція №25 метаморфізм і метаморфічні гірські породи
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Структури і текстури метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Питання для самоперевірки
- •Лекція №26 літологія природних резервуарів
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор у породі
- •Види пор
- •Форма і розмір пор
- •Породи флюїдоупори (покришки)
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік використаних джерел
Марганцеві породи
Марганцеві породи серед осадочних формувань мають обмежене поширення. До них належать породи з вмістом оксидів марганцю більше ніж 10%. Головними мінералами в цих породах є оксиди марганцю: псиломелан, mMnO·MnO2·nH2O, піролюзит MnO2, манганіт MnOOH і в меншій мірі карбонати – родохрозит MnCO3 і манганокальцит (Mn, Ca)CO3. У марганцевих породах часто в значних кількостях (до 20%) присутні глинисті мінерали, оксиди заліза, кремнезем, кальцит, сидерит та ін. Породи, які вміщають 7-10% сполук марганцю відносяться до руд, найбільш багаті руди вміщають до 35-40% марганцю.
Марганцеві руди забарвлені в чорний, темно-сірий, коричневий колір, а якщо присутні карбонатні місцеві мінерали, то забарвлення у них світле, сіре з рожевим відтінком.
Структури порід – землисті, бобовидні, конкреційні, кристалічні. Текстури масивні, шаруваті.
За мінеральним складом марганцеві породи полімінеральні, серед них можна виділити оксидні і карбонатні.
Оксидні марганцеві породи – це суміш псиломелану, піролюзиту, манганіту з опаловим і глинистим матеріалом та оксидами заліза. Вони залягають тонкими шарами, до декількох сантиметрів, які чергуються з прошарками теригенного матеріалу. Окремі шари рідко мають товщину до 3-4 м.
Оксидні марганцеві породи формуються переважно в прибережно-морській зоні на мілководді, про що свідчить наявність в них спікул губок, залишків риб та інших організмів. Перенос марганцю в басейн седиментації може здійснюватись як в колоїдній, так і в іонній формі, хоча до кінця процес формування марганцевих порід ще не з’ясований.
За даними акад. Страхова ці породи сформувались хемогенним способом. Очевидно на стадії седиментогенезу формується перекис марганцю, а в діагенезі відбувається перерозподіл марганцю і перехід перепису в псиломелан, піролюзит та інші сполуки.
Карбонатні марганцеві породи представлені переважно вапняками і доломітами з розсіяними кристалами родохрозиту і манганокальциту з невисоким вмістом марганцю, не більше ніж15-20%, а частіше одиниці процентів. Карбонатні марганцеві породи можуть вміщати залишки фауни і піщано-глинистий матеріал. Забарвлення порід сіре, світло-сіре. При виході на поверхню карбонатні марганцеві мінерали заміщаються оксидами і породи набувають більше темного забарвлення.
Карбонатні марганцеві породи формуються у морському середовищі одночасно з іншими карбонатними породами, в лужному середовищі, при дефіциті кисню на дні.
На дні сучасних морів та океанів широкого поширені залізо-марганцеві конкреції розміром до декількох сантиметрів, у яких присутні гідроксиди трьохвалентного заліза і чотирьохвалентного марганцю у значних кількостях (до 65%). Сумарний вміст марганцю в конкреціях досягає 15-17%. В Індійському і Тихому океанах проводились спроби промислового видобутку цієї сировини. Конкреції представляють собою м’яку землисту, пористу масу чорно-коричневого або чорного кольору, зустрічаються і більш міцні форми розміром до декількох сантиметрів у діаметрі.
Практичне значення. Марганцеві породи є першосортною рудою для видобутку марганцю, який має важливе практичне значення і використовується при виплавці спеціальних сортів сталі, чавуну, феромарганцю, в хімічній, медичній промисловості, при виготовленні скла, сухих батарей та ін.
Найбільшими родовищами марганцевих руд є поклади поблизу міста Нікополь (Дніпропетровська область), Великотокмакське (поблизу Запоріжжя), Чіатурське в Грузії, Джездинське і Карахсальське в Казахстані.