- •1. Вступ
- •1.1. Поняття про хірургію та хірургічні хвороби
- •1.2. Нарис з історії хірургії
- •1.3. Організація хірургічної допомоги в Україні
- •1.4. Розвиток сестринської справи
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими пацієнтами
- •2.1. Перспективи здоров'я і хірургічні хвороби
- •Сестринський процес, його мета, етапи
- •Відпочинок, сон
- •3. Зміни у функціонуванні організму людини
- •Додаткові методи обстеження
- •План сестринського догляду
- •4. Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів, профілактика госпітальної інфекції
- •4.1. Положення про хірургічне відділення та його
- •Планування
- •Приймальне відділення
- •Хірургічне відділення
- •Сестринський пост
- •4.2. Положення про режим з догляду за хірургічними хворими
- •4.3. Положення про операційний блок Поняття про операційний блок
- •Обов'язки старшої операційної сестри
- •Обов'язки операційної сестри
- •Правила поведінки в операційній.
- •Прибирання операційної
- •4.4. Положення про перев'язувальну Перев 'язувальна
- •4.5. Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару
- •5. Хірургічна діяльність медичної сестри
- •5.1. Діяльність медичної сестри в передопераційний період Поняття про передопераційний період
- •Показання до операції
- •Передопераційна підготовка хворих
- •Старечого віку
- •Підготовка до операції дітей
- •Визначення операційного ризику
- •Підготовка операційного поля
- •Премедикація
- •6. Діяльність медичної сестри під час операції
- •6.1. Хірургічні втручання (операція)
- •Етапи хірургічної операції
- •6.2. Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри.
- •7. Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді
- •7.1. Післяопераційний період, його фази
- •7.2. Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •7.3. Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •7.4. Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •8. Асептика і антисептика в діяльності медичної сестри
- •8.2. Антисептика, її види, характеристика
- •Механічна антисептика
- •Фізична антисептика
- •Хімічна та біологічна антисептика
- •8.3. Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Стерилізація
- •Контроль стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Методи обробки операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •8.4. Хірургічні інструменти
- •Інструменти для з'єднання тканин
- •Зонди хірургічні
- •9. Діяльність медичної сестри в анестезіології
- •9.1. Біль та знеболювання
- •Поняття про знеболювання
- •Загальне знеболювання (наркоз)
- •Інгаляційний наркоз
- •Не інгаляційний наркоз і його види
- •Поняття про місцеву анестезію
- •Епідуральна анестезія
- •Спинномозкова анестезія
- •Внутрішньокісткова анестезія
- •9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •9.3. Особливості роботи сестри-анестезистки і догляд за хворими після знеболювання Обов'язки сестри-анестезистки.
- •10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
- •Терапії
- •10.2. Основи ізосерології та система груп крові Характеристика груп крові
- •Методика визначення групи крові
- •Сумісність груп крові
- •10.3. Резус-фактор та методики його визначення Поняття про резус-фактор
- •10.4. Сучасні погляди на переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Гемотрансфузійні засоби
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Кров'ю донора
- •10.6. Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд за хворими з кровотечею
- •Кровотеча
- •Основні ознаки кровотечі
- •Основні принципи лікування кровотеч
- •11.2. Ускладнення кровотеч
- •Непритомність
- •Геморагічний шок
- •11.3. Догляд за хворими з кровотечею
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах та догляд за травматологічними хворими
- •Закриті ушкодження
- •Переломи кісток
- •12.2. Гіпсові пов'язки Властивості та якість гіпсу
- •Правила накладання гіпсових пов'язок
- •Спеціальні шинні гіпсові пов'язки.
- •12.3. Нашкірне і скелетне витягнення Поняття про нашкірне витягнення
- •(За ф.Р. Богдановим)
- •12.4. Хірургічні методи лікування переломів кісток
- •12.5. Синдром тривалого стискання
- •12.6. Мета і завдання медичної сестри при наданні першої допомоги при механічній травмі
- •12.7. Транспортна іммобілізація, її види, правила застосування
- •Верхніх кінцівок
- •12.8. Догляд за хворими з механічними травмами Медсестринська тактика при травмах
- •13.1. Десмургія
- •Основні перев'язувальні матеріали
- •Види пов'язок
- •Пов'язки на голову, обличчя та шию
- •Пов'язки на тулуб
- •Пов'язки на кінцівки
- •13.2. Догляд за хворими з пов'язками
- •14. Лікування ран у діяльності медичної сестри
- •14.1. Вчення про рану
- •Лікуванні ран.
- •Догляд за хворими з ранами
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду за хворими в спеціалізованих відділеннях
- •15.1. Особливості роботи медичної сестри у відділенні хірургічної інфекції Поняття про хірургічну інфекцію
- •Гнійні захворювання кісток. Остеомієліт
- •Гнійні захворювання пальців
- •Поняття про анаеробну інфекцію
- •Загальна гнійна інфекція
- •15.2. Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями Поняття про опіки
- •Ураження холодом
- •15.3. Догляд за онкологічними хворими Загальні поняття про онкологію
- •Уявлення про пухлинний процес
- •Догляд за онкологічними хворими.
- •15.4. Догляд за хворими з черепномозковою травмою Поняття про черепномозкову травму
- •Струс головного мозку
- •Забій головного мозку
- •Стиснення головного мозку
- •Пошкодження кісток черепа
- •15.5. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу Закриті та відкриті пошкодження шиї
- •Захворювання шиї (стеноз гортані)
- •Сторонні тіла дихальних шляхів
- •Сторонні тіла стравоходу
- •Опіки стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •Рак стравоходу
- •Захворювання щитоподібної залози
- •15.6. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Нагнійні захворювання легень і плеври
- •15.7. Догляд за хворими із захворюваннями молочної залози
- •Запальні захворювання молочної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Молочної залози
- •15.8. Догляд за хворими з гострими захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини "Гострий живіт"
- •Перитоніт
- •Шлунково-кишкові кровотечі
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Кишкова непрохідність
- •Захворювання прямої кишки
- •Закрита та відкрита травма живота
- •15.9. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи
- •Сечокам'яна хвороба
- •Паранефрит
- •Захворювання сечового міхура
- •Захворювання передміхурової залози
- •Захворювання яєчка і його оболонок
- •Захворювання статевого члена
- •Догляд за урологічними хворими
- •15.10. Догляд за хворими із травмами та захворюваннями судин Травматичні ушкодження судин
- •Захворювання артеріальних судин
- •Захворювання вен
- •( Тромбоз і емболія)
- •Види змертвінь
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському медсестринстві
- •16.1. Проведення реанімаційних заходів
- •16.2. Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих
- •Хірургічного профілю
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському
- •Кіт Олег Миколайович Ковальчук Олександр Леонідович Пустовойт Георгій Тимофійович
Лікуванні ран.
Успішне лікування хворих з рановими процесами багато в чому залежить від ретельного догляду медичної сестри. Основною метою лікування ран є відновлення форми і функції пошкоджених тканин та органів в
232
оптимальні, найкоротші терміни. Основна небезпека полягає у можливості інфікування рани. Утримання постільної білизни та шкірних покривів у гігієнічних умовах дозволяє попередити вторинне інфікування. Необхідно слідкувати, щоб пов'язка була сухою і надійно ізолювала рану від навколишнього середовища. Вона повинна повністю закривати ушкоджену ділянку тіла, захищати рану від подальшої травматизації і забезпечувати дію нанесених на неї препаратів. Пов'язку на рану слід накладати так, щоб вона не стискувала тканини, не підсилювала біль, не утруднювала дихання і кровообіг. Крім цього, пов'язка на будь-якій ділянці тіла не повинна спричиняти незручності. Попадання на пов'язку сечі, калу, води з грілок може стати причиною нагноєння рани. Таку пов'язку необхідно відразу ж зняти. Незалежно від характеру оперативного втручання і стану пов'язки, на 2-й день після первинної хірургічної обробки рани проводять перев'язку, видаляють серветки, забруднені кров'ю. Краї рани змащують антисептиком (розчином Люголя, 1% спиртовим розчином хлоргексидину та ін.) і накладають нову асептичну пов'язку. Якщо рана не була зашита, краї рани обробляють одним із антисептиків, а її порожнину промивають 3 % розчином пероксиду водню або водним розчином хлоргексидину, димексиду, діоксидину і ін.) та накладають нову асептичну пов'язку. Основне завдання лікування в післяопераційний період - не допустити нагноєння операційної рани. При появі перших ознак запалення в рані (підвищення температури тіла, поява болю, набряклості та ін.) слід провести її ревізію та перев'язку. При зміні пов'язки важливим правилом є дотримання асептики. Перев'язку слід здійснювати тільки інструментальним способом, у стерильних рукавичках, не торкаючись руками до рани, перев' язу вального матеріалу. Інструменти використовуються тільки для однієї перев'язки, потім їх повторно дезінфікують та стерилізують.
Догляд за хворими з ранами
При догляді за хворими особливу увагу слід звертати на захист шкіри навколо рани від вторинного інфікування. Попадання ранового вмісту на шкіру може призвести до розповсюдження інфекції, її мацерації та запалення. Для профілактики мацерації, запалення шкіри її слід обробити пастою Ласара або цинковою мазью. Видаляти дренажі, тампони слід дуже обережно. Для безболісного видалення перев'язувального матеріалу необхідно пов'язку змочити 3 % розчином пероксиду водню або відмочити у теплому розчині перманганату калію, фурациліну, хлоргексидину та ін. Особливо ретельно слід спостерігати за станом дренажів у рані. Тривале їх перебування в рані може викликати пролежні (некроз) стінок органів, що доторкались до них (кишка, шлунок, жовчний міхур або великі судини). При незначному просяканні пов'язки часті перев'язки ран не рекомендуються. При нагноєнні рани перев'язку необхідно проводити щоденно, а якщо потребує стан хворого,
233
то й частіше, з урахуванням і застосуванням препаратів для місцевого лікування ран, залежно від фази ранового процесу. Хворих з нагноєними ранами треба терміново ізолювати в окрему палату або бокс. Перев'язку потрібно проводити в гнійній перев'язувальній. Якщо у відділенні є одна перев'язувальна, то хворих з гнійними ранами слід перев'язувати в останню чергу. Після закінчення перев'язок необхідно провести вологе прибирання і опромінення ультрафіолетовими лампами.
Для прискорення загоювання ран велику увагу звертають на забезпечення висококалорійного харчування. У першій фазі ранового процесу показана лужна, протизапальна дієта, з якої вилучають сіль, прянощі, м'ясні, рибні продукти. Хворим призначають круп'яні, овочеві, молочні супи, вівсяну, гречану каші, овочеві салати, вінегрет й ін. Ця дієта сприяє зменшенню ацидозу. У другій фазі, для покращення росту і дозрівання грануляційної тканини, слід підвищити обмінні процеси в організмі. З цією метою призначають страви, що містять білки тваринного походження, вітаміни: м'ясо, риба у будь-якому вигляді, овочі, фрукти, соки, яйця та ін. Для стимулювання апетиту можна давати прянощі.
Важливе значення в профілактиці контрактур і малорухомості суглобів мають лікувальна гімнастика і фізкультура. її треба проводити систематично і ретельно, обов'язково у хворих з ушкодженнями суглобів, кісток.