Дезінфекція

Під дезінфекцією слід розуміти комплекс заходів спрямованих на зни­щення патогенних та потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на інструментах, предметах та ін. навколишнього середовища. Всі інструменти (канюлі, пінцети, скальпелі, катетери, кровозупинні затискачі, ножиці та ін.) після їх використання розбирають і занурюють в 3 % розчин хлораміну, роз­чин бодефену, мікробаку на 60 хв, якщо інструментарій забруднений кров'ю його занурюють в 1 % розчин бензоату натрію на 1 годину, або в 4 % розчин пероксиду водню на 90 хв. Дезінфекційний розчин застосовують одноразово.

Передстерилізаційна обробка інструментів

Після закінчення дезінфекції медичний інструментарій промивають проточ­ною водою над раковиною до повного видалення забруднень дезінфекційного засобу. Промитий і продезінфікований медичний інструментарій замочують у гарячому (50-55° С) мийному розчині (мийний засіб "Біолот", "Лотос" або "Арі-ель" -5г порошку, 170 мл 3 % розчину пероксиду водню на 825 мм дистельова-ної води) впродовж 15 хв при повному зануренні виробів. Температуру розчину в процесі замочування не підтримують. Після чого миють у робочому розчині з розрахунку 30 с на один інструмент. Очищений і вимитий медичний інструмен­тарій ополіскують спочатку під проточною водою, а потім в дистильованій воді. Промитий медичний інструментарій складають і сушать гарячим повітрям у сухожаровій шафі при температурі 85 ° С до повного зникнення вологи.

Якість очищення виробів від біологічного забруднення останнім часом замість бензидинової, ортотолуїдинової і амідопіринової проб перевіряють за допомогою проби з "гемотестом-м" або з реактивом азопіраму, препера-ту "Факел"-2. Контролю підлягає 1 % одночасно обробленого інструмента­рію. Наявність залишків мийних засобів на виробах визначають шляхом постановки фенолфталеїнової або азопірамової проб.

Проба з "гемотестом-м". Спочатку готують робочий розчин, який скла­дається з суміші лужного розчину хромогену (реактив 1) і пероксиду водню (реактив 2). На досліджуваний інструмент наносять декілька крапель робочо­го розчину або протирають поверхню виробу тампоном змоченим в розчині. При наявності залишків крові виникає фіолетово-синє забарвлення.

94

Проба з азопірамом. Перед перевіркою якості очистки інструментарію готують робочий розчин, змішуючи рівну кількість азопіраму з 3% розчином пероксиду водню (1:1). Робочий розчин повинен бути використаний протя­гом 1-2 години, при появі спонтанного розового забарвлення його міняють. На досліджуваний інструмент наносять декілька крапель робочого розчину або протирають поверхню виробу тампоном змоченим в розчині. При наявності слідів крові на забруднених ділянках інструментів (виробів) появляється фіо­летове забарвлення, яке протягом декількох секунд перетворюється в розово-синє або буре. За допомогою азопіраму виявляють наявність гемоглобіну, пероксидаз рослинного походження, окислювачів (хлораміну, хлорного вапна, миючих засобів, іржі, кислот і ін. Буре забарвлення спостерігають при наяв­ності на досліджуваних предметах іржі і хлорокислювачів. Дослідження про­водять при кімнатній температурі (не вище +25 °С).

Проба з препаратом "Факел-2". Препарат являє собою порошок білого кольору, випускається в пластмасових ампулах (1000 проб). Для проведення проби на залишки крові готують робочий розчин. Відкривають кришку ампу­ли (дозатор) і на неї насипають 0,02 г препарату, який розчиняють в 10 мл кипяченої води. При цьому отримують 0,2% розчин реактиву Ф-2. В розчин добавляють 1 мл 3% розчину пероксиду водню (співвідношення 1:10). На досліджуваний предмет (інструмент) наносять декілька крапель розчину або його протирають змоченим тампоном. При наявності слідів крові розчин пре­парату Ф-2 набуває рожевого або вишневого забарвлення. Час спостережен­ня - 5 хв. Робочий розчин використовують протягом 30 хв.

Фенолфталеїнова проба. Готують 1 % розчин фенолфталеїну і нано­сять на вимитий предмет 2-3 краплі розчину. При наявності миючого розчи­ну появляється рожеве забарвлення.