Стерилізація

Під стерилізацією слід розуміти комплекс фізичних і хімічних спо­собів повного знезаражування інструментів, приладів, апаратів та іншого знаряддя медичного призначення. Для цього в основному використовують прожарювання, пастеризацію, кип'ятіння, сухожаровий метод (160-200 °С), автоклавування.

Прожарювання. Цей метод стерилізації можна використовувати в ургент­них ситуаціях, коли терміново необхідно приготувати окремі інструменти: голкотримач, голки, затискачі та ін. Однак слід пам'ятати, що при прожарю­ванні не досягається надійне знезараження, крім того, цей спосіб стерилізації псує інструментарій.

Пастеризація - метод знезараження органічних рідин за допомогою температури 60-100 °С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів. її використовують в основному при виготовленні білкових препаратів, живиль­них середовищ шляхом повторного нагрівання до 55-60 °С протягом 30 хв.

95

Кип'ятіння застосовують тепер рідше, лише у невеликих лікувальних закладах. Інструменти, що були у використанні, після дезінфекції і передсте-рилізаційної обробки поміщаються у спеціальний металевий стерилізатор із сіткою і кришкою, що щільно закривається.

У стерилізатор наливають воду і додають гідрокарбонат натрію для отримання 2 % розчину. Рідину доводять до кипіння, занурюють у неї розіб­рані і складені на сітці інструменти. Коли вода знову закипить, зазначають час початку стерилізації. Після закінчення стерилізації сітку з інструмента­ми виймають із кип'ятильника (рис. 24), інструменти розкладають на накри­тому стерильним простирадлом інструментальному столику. Терміни сте­рилізації наступні: металеві інструменти - 20 хв, гумові предмети - 10 хв. Ріжучі інструменти краще кип'ятити без додавання соди впродовж 5 хв, попередньо обгорнувши ріжучу частину марлею. Кип'ятіння шприців та голок у медичних закладах допускають тільки у виключних (військових) ситуаціях. Медичні працівники повинні пам'ятати, що такий вид стерилізації як кип'ятіння, не є зовсім надійним, оскільки віруси ВІЛ-інфекції, гепатиту і спори окремих бактерій можуть витримувати навіть тривале кип'ятіння.

Стерилізація парою під тиском. Цей метод в основному використову­ють для стерилізації перев'язувального матеріалу, білизни при температурі 120-132 °С. Стерилізацію парою під тиском проводять у спеціальних апаратах-автоклавах. Тиск пари в автоклаві контролюється манометром і спеціальним запобіжним клапаном, через який автоматично скидається її надлишок, що доз­воляє підтримувати відповідний тиск і температуру всередині автоклава.

Кожен паровий стерилізатор (рис. 25) складається з трьох частин: паро-утворювача-нагрівача, стерилізаційної камери і кожуха - для захисту обслу­говуючого персоналу від можливих

опіків. Тепер випускають спеціальні ав- А 5 а^

томатизовані системи для стерилізації ф з і ² |

парою під тиском. з^Ь%, ^^а^^таХ«ма

96

При тиску пари 1 атм стерилізація відбувається при температурі 120 ° С, термін стерилізації - 45 хв. При тиску пари 1,5 атм температура в автоклаві підвищується до 127 ° С, термін стерилізації скорочується до 30 хв. При тиску 2 атм температура всередині апарата досягає 132 ° С, а термін стерилі­зації при цьому дорівнює 20 хв.

Матеріал для стерилізації кладуть у спеціальні коробки (бікси) (рис. 26), які використовують для стерилізації різних предметів і подальшого їх збе­рігання.

Бікси, як правило, круглої форми і різної ємкості, виготовлені з нержав­іючої сталі. Закриваються кришкою і спеціальним замком. По периметру

біксів є малі отвори, через які всередину попадає пара. До руч­ки замка прикріплюють спеціаль­ну бірку, на якій записують дату стерилізації, матеріал і його влас­ника. Після закінчення стерилі­зації матеріал вважається сте­рильним протягом 72 год. Тепер випускають спеціальні стерилі­заційні коробки (бікси) з антибактеріальними фільтрами (КСПФ), у яких термін зберігання стерильного матеріалу продовжується до 1 місяця. Слід пам'ятати: якщо стерильний бікс відкривається, його вміст треба використа­ти протягом одного дня.

Стерилізацію інструментарію, шприців проводять під тиском пари 1,5 атм протягом 30 хв. Гумові трубки, катетери, дренажі перед стерилізацією витри­мують протягом 1 год в 1 % розчині хлораміну або хлорациду, діоксидину, промивають водою і висушують, загортають у марлю й стерилізують при тиску 1 атм 45 хв. Останнім часом використовують гумові вироби тільки од­норазового користування (дренажі, трубки, катетери, рукавички), які стерилі­зують в заводських умовах.

Для оцінки стерильності матеріалу після автоклавування використо­вують різні хімічні речовини, що змінюють свої фізичні властивості при 120-132 °С (порошок сірки (117 ° С), антипірин, амідопірин (ПО ° С), резор­цин (119° С), бензойну кислоту (121 ° С), сечовину (132 ° С). Останнім часом випускають стандартні індикаторні трубки і спеціальний термоіндикатор­ний папір, який змінює свій колір залежно від температури і експозиції.

При відсутності стандартного індикатора його виготовляють самостійно. Речовину насипають у невелику пробірку, затикають шматком вати або мар­левою кулькою і поміщають серед предметів, що підлягають стерилізації. Якщо індикатор не змінився (не розплавився, не змінив кольору), то стерилі­зація не відбулася і матеріалом користуватися не можна.

97

Стерилізація сухим жаром (повітряна стерилізація). Металевий інструментарій краще стерилізувати сухим жаром. Сухожарові шафи пра­цюють від електрики. Хірургічний інструментарій, відібраний для відповідної операції, кладуть на металеві сітки і поміщають у стерилізатор (рис. 27). Шафу закривають і включають електронагрівальний прилад.

За 10-15 хв температура всередині шафи досягає 160 ° С. За допомо­гою регулятора вона може досягати 200 ° С. Тривалість стерилізації зале­жить від температури: при 160 °С - 150 хв; 180 °С - 60 хв; 200 °С - 15 хв.

Для контролю стерилізації в сухожарових шафах використовують ле­воміцетин (температура плавлення 150-160 ° С); сахарозу і винну кислоту (180 °С); гідрохінон, тіосечовину (більше 180 ° С). Найзручніший промисло­вий індикатор - запаяні трубки з порошком сахарози і винної кислоти, який при 180 °С перетворюється в рідину. Сухожарові шафи встановлю­ють у стерилізаційних кімнатах поряд з операційною. В таких шафах мож­на стерилізувати декілька наборів різного інструментарію.

Газова стерилізація. Застосовують в основному для стерилізації ви­робів із полімерних матеріалів (ендоскопи, вироби з пластмаси). Найпошире­нішим газом, що використовується для стерилізації, є окис етилену. Цей газ небезпечний, може вибухати, а тому його простіше використовувати в суміші з двоокисом вуглецю, бромідом метилу. Оптичні пристрої і деталі до них можна стерилізувати в парах формаліну. Для цього в спеціальний герметич­ний скляний або пластмасовий циліндр (камеру) на дно кладуть 2-3 форма­лінові таблетки (параформ) або наливають 10-20 мл формаліну. Стериліза­цію проводять протягом доби (рис. 28).

98

Промисловість випускає спеціальні газові стерилізатори. Після закін­чення стерилізації матеріал поміщають у вентиляційну камеру.

Стерилізація за допомогою розчинів (хімічна стерилізація). Ріжу­чий інструментарій (скальпелі, ножі, ножиці, леза, голки), а також гумові ви­роби, що псуються при нагріванні, можна стерилізувати в розчинах. Для підготовки інструментарію, як правило, використовують 96° етиловий спирт. Інструменти заливають спиртом за дві години до початку операції.

В окремих випадках для стерилізації гумових виробів (рукавичок, кате­терів, дренажів) використовують діоцид (1:3000), 2 % розчин хлораміну, но-восепт, рокал і ін.

Променева стерилізація. При цьому методі стерилізації використовують ультрафіолетове опромінення або ^-промені. За допомогою ^-променів сте­рилізують шовний матеріал, ендопротези, катетери та ін. Променева стерилі­зація досить надійна. Предмети можуть зберігатись у герметичній упаковці стерильними протягом багатьох місяців.