- •1. Вступ
- •1.1. Поняття про хірургію та хірургічні хвороби
- •1.2. Нарис з історії хірургії
- •1.3. Організація хірургічної допомоги в Україні
- •1.4. Розвиток сестринської справи
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими пацієнтами
- •2.1. Перспективи здоров'я і хірургічні хвороби
- •Сестринський процес, його мета, етапи
- •Відпочинок, сон
- •3. Зміни у функціонуванні організму людини
- •Додаткові методи обстеження
- •План сестринського догляду
- •4. Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів, профілактика госпітальної інфекції
- •4.1. Положення про хірургічне відділення та його
- •Планування
- •Приймальне відділення
- •Хірургічне відділення
- •Сестринський пост
- •4.2. Положення про режим з догляду за хірургічними хворими
- •4.3. Положення про операційний блок Поняття про операційний блок
- •Обов'язки старшої операційної сестри
- •Обов'язки операційної сестри
- •Правила поведінки в операційній.
- •Прибирання операційної
- •4.4. Положення про перев'язувальну Перев 'язувальна
- •4.5. Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару
- •5. Хірургічна діяльність медичної сестри
- •5.1. Діяльність медичної сестри в передопераційний період Поняття про передопераційний період
- •Показання до операції
- •Передопераційна підготовка хворих
- •Старечого віку
- •Підготовка до операції дітей
- •Визначення операційного ризику
- •Підготовка операційного поля
- •Премедикація
- •6. Діяльність медичної сестри під час операції
- •6.1. Хірургічні втручання (операція)
- •Етапи хірургічної операції
- •6.2. Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри.
- •7. Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді
- •7.1. Післяопераційний період, його фази
- •7.2. Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •7.3. Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •7.4. Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •8. Асептика і антисептика в діяльності медичної сестри
- •8.2. Антисептика, її види, характеристика
- •Механічна антисептика
- •Фізична антисептика
- •Хімічна та біологічна антисептика
- •8.3. Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Стерилізація
- •Контроль стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Методи обробки операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •8.4. Хірургічні інструменти
- •Інструменти для з'єднання тканин
- •Зонди хірургічні
- •9. Діяльність медичної сестри в анестезіології
- •9.1. Біль та знеболювання
- •Поняття про знеболювання
- •Загальне знеболювання (наркоз)
- •Інгаляційний наркоз
- •Не інгаляційний наркоз і його види
- •Поняття про місцеву анестезію
- •Епідуральна анестезія
- •Спинномозкова анестезія
- •Внутрішньокісткова анестезія
- •9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •9.3. Особливості роботи сестри-анестезистки і догляд за хворими після знеболювання Обов'язки сестри-анестезистки.
- •10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
- •Терапії
- •10.2. Основи ізосерології та система груп крові Характеристика груп крові
- •Методика визначення групи крові
- •Сумісність груп крові
- •10.3. Резус-фактор та методики його визначення Поняття про резус-фактор
- •10.4. Сучасні погляди на переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Гемотрансфузійні засоби
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Кров'ю донора
- •10.6. Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд за хворими з кровотечею
- •Кровотеча
- •Основні ознаки кровотечі
- •Основні принципи лікування кровотеч
- •11.2. Ускладнення кровотеч
- •Непритомність
- •Геморагічний шок
- •11.3. Догляд за хворими з кровотечею
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах та догляд за травматологічними хворими
- •Закриті ушкодження
- •Переломи кісток
- •12.2. Гіпсові пов'язки Властивості та якість гіпсу
- •Правила накладання гіпсових пов'язок
- •Спеціальні шинні гіпсові пов'язки.
- •12.3. Нашкірне і скелетне витягнення Поняття про нашкірне витягнення
- •(За ф.Р. Богдановим)
- •12.4. Хірургічні методи лікування переломів кісток
- •12.5. Синдром тривалого стискання
- •12.6. Мета і завдання медичної сестри при наданні першої допомоги при механічній травмі
- •12.7. Транспортна іммобілізація, її види, правила застосування
- •Верхніх кінцівок
- •12.8. Догляд за хворими з механічними травмами Медсестринська тактика при травмах
- •13.1. Десмургія
- •Основні перев'язувальні матеріали
- •Види пов'язок
- •Пов'язки на голову, обличчя та шию
- •Пов'язки на тулуб
- •Пов'язки на кінцівки
- •13.2. Догляд за хворими з пов'язками
- •14. Лікування ран у діяльності медичної сестри
- •14.1. Вчення про рану
- •Лікуванні ран.
- •Догляд за хворими з ранами
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду за хворими в спеціалізованих відділеннях
- •15.1. Особливості роботи медичної сестри у відділенні хірургічної інфекції Поняття про хірургічну інфекцію
- •Гнійні захворювання кісток. Остеомієліт
- •Гнійні захворювання пальців
- •Поняття про анаеробну інфекцію
- •Загальна гнійна інфекція
- •15.2. Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями Поняття про опіки
- •Ураження холодом
- •15.3. Догляд за онкологічними хворими Загальні поняття про онкологію
- •Уявлення про пухлинний процес
- •Догляд за онкологічними хворими.
- •15.4. Догляд за хворими з черепномозковою травмою Поняття про черепномозкову травму
- •Струс головного мозку
- •Забій головного мозку
- •Стиснення головного мозку
- •Пошкодження кісток черепа
- •15.5. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу Закриті та відкриті пошкодження шиї
- •Захворювання шиї (стеноз гортані)
- •Сторонні тіла дихальних шляхів
- •Сторонні тіла стравоходу
- •Опіки стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •Рак стравоходу
- •Захворювання щитоподібної залози
- •15.6. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Нагнійні захворювання легень і плеври
- •15.7. Догляд за хворими із захворюваннями молочної залози
- •Запальні захворювання молочної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Молочної залози
- •15.8. Догляд за хворими з гострими захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини "Гострий живіт"
- •Перитоніт
- •Шлунково-кишкові кровотечі
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Кишкова непрохідність
- •Захворювання прямої кишки
- •Закрита та відкрита травма живота
- •15.9. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи
- •Сечокам'яна хвороба
- •Паранефрит
- •Захворювання сечового міхура
- •Захворювання передміхурової залози
- •Захворювання яєчка і його оболонок
- •Захворювання статевого члена
- •Догляд за урологічними хворими
- •15.10. Догляд за хворими із травмами та захворюваннями судин Травматичні ушкодження судин
- •Захворювання артеріальних судин
- •Захворювання вен
- •( Тромбоз і емболія)
- •Види змертвінь
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському медсестринстві
- •16.1. Проведення реанімаційних заходів
- •16.2. Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих
- •Хірургічного профілю
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському
- •Кіт Олег Миколайович Ковальчук Олександр Леонідович Пустовойт Георгій Тимофійович
10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
Поняття про інфузійно-трансфузійну терапію.
Це метод (іпїизіо - вливати, ігапзїизіо - переливати) керування функціями організму шляхом цілеспрямованого впливу на фізіологічні властивості систем (серцево-судинної, дихальної, обміну речовин і ін.), морфологічний, біохімічний, функціональний склад крові і позаклітинної рідини та забезпечення механізмів гомеостазу, за допомогою вливання крові, її компонентів, препаратів та різних кровозамінних рідин.
135
Нарис з історії інфузійно-трансфузійної терапії
Перші спроби трансфузії (переливання) сягають глибокої давнини і пов'язані з гемотрансфузіями (переливаннями крові). Спочатку пробували переливати кров від тварини до тварини, від людини до людини. Перша операція з переливання донорської крові була виконана в 1492 році. Придворний лікар папи римського Іннокентія VIII забрав кров у трьох хлопчиків, щоби омолодити старого папу. Операція була невдалою - папа помер вслід за хлопчиками. Вперше успішне переливання крові від собаки до собаки здійснив англійський анатом і фізіолог Річард Лоуєр у 1666 р. Перше успішне переливання крові людині було проведено 15 червня 1667 р. придворним лікарем французького короля Людовіка XIV, філософом і математиком Жаном Батістом Дені за сприяння хірурга Еммереза пацієнту з лихоманкою, який був дуже виснажений після багаторазових кровопускань. Ними було перелито невелику кількість крові (близько 270 мл) із сонної артерії ягняти у вену руки хворого, після чого він одужав. Однак часті невдачі і несприятливі наслідки переливання крові довгий час затримували рішення даної проблеми. Лише в 1820 р. англійський лікар-акушер і фізіолог Джеймс Бландель здійснив переливання людської крові 10 жінкам з післяродовими кровотечами, 5 із них вдалось врятувати. У1832 р. російський лікар-акушер К. Вольф теж здійснив успішне переливання донорської крові (від людини) для рятування жінки від кровотечі у післяпологовий період.
У 1901 р. австрійський вчений К. Ландштейнер зробив одне з найбільш суттєвих відкриттів століття, він виявив у досліджуваних людей в крові аглютиногени і аглютиніни та певну закономірність реакції аглютинації (склеювання еритроцитів), що послужило основою для відкриття трьох груп крові. У 1907 р. чеський вчений Я. Янський, використавши методику К. Ландштей-нера, описав четверту групу крові. В 1921 р. він же запропонував міжнародну класифікацію груп крові за системою АВО.
Важливе відкриття в трансфузіології було зроблено в 1914 р. Густеном (Низііп А.), який з метою запобігання згортанню крові запропонував додавати до неї цитрат натрію. Цей метод консервування крові використовують і сьогодні.
У 1940 р. Карл Ландштейнер і Вінер виявили в еритроцитах новий антиген - йі (резус-фактор), а Левін із співавторами довели його зв'язок із гемолітичною жовтяницею новонароджених. З тих пір розпочалась практика переливання крові з врахуванням не тільки групи а й резус-фактора.
Значний вклад у розвиток трансфузіології (науки про переливання) внесли А.М. Шамов, А.А. Богданов й ін. Досягнення сучасної науки дозволяють широко використовувати переливання крові, її компонентів, препаратів та кровозамінників у клінічній практиці як ефективні засоби лікування хворих. Останнім часом розроблені спеціальні апарати "сел-сейвери", які збирають кров під час операції, очищають її, фільтрують і знову направляють у кровоносне русло.
136
На сьогодні в Україні питаннями переливання крові, її компонентів та замінників займаються інститути гематології і переливання крові, обласні і міські станції та відділення переливання крові при великих лікарнях (обласних, міських, районних). Науково-дослідні заклади займаються питаннями не тільки переливання крові, а й розробкою і створенням нових препаратів крові, стабілізаторів, кровозамінників і ін.
Роль медичної сестри у проведенні інфузійно-трансфузійної