- •1. Вступ
- •1.1. Поняття про хірургію та хірургічні хвороби
- •1.2. Нарис з історії хірургії
- •1.3. Організація хірургічної допомоги в Україні
- •1.4. Розвиток сестринської справи
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими пацієнтами
- •2.1. Перспективи здоров'я і хірургічні хвороби
- •Сестринський процес, його мета, етапи
- •Відпочинок, сон
- •3. Зміни у функціонуванні організму людини
- •Додаткові методи обстеження
- •План сестринського догляду
- •4. Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів, профілактика госпітальної інфекції
- •4.1. Положення про хірургічне відділення та його
- •Планування
- •Приймальне відділення
- •Хірургічне відділення
- •Сестринський пост
- •4.2. Положення про режим з догляду за хірургічними хворими
- •4.3. Положення про операційний блок Поняття про операційний блок
- •Обов'язки старшої операційної сестри
- •Обов'язки операційної сестри
- •Правила поведінки в операційній.
- •Прибирання операційної
- •4.4. Положення про перев'язувальну Перев 'язувальна
- •4.5. Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару
- •5. Хірургічна діяльність медичної сестри
- •5.1. Діяльність медичної сестри в передопераційний період Поняття про передопераційний період
- •Показання до операції
- •Передопераційна підготовка хворих
- •Старечого віку
- •Підготовка до операції дітей
- •Визначення операційного ризику
- •Підготовка операційного поля
- •Премедикація
- •6. Діяльність медичної сестри під час операції
- •6.1. Хірургічні втручання (операція)
- •Етапи хірургічної операції
- •6.2. Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри.
- •7. Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді
- •7.1. Післяопераційний період, його фази
- •7.2. Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •7.3. Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •7.4. Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •8. Асептика і антисептика в діяльності медичної сестри
- •8.2. Антисептика, її види, характеристика
- •Механічна антисептика
- •Фізична антисептика
- •Хімічна та біологічна антисептика
- •8.3. Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Стерилізація
- •Контроль стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Методи обробки операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •8.4. Хірургічні інструменти
- •Інструменти для з'єднання тканин
- •Зонди хірургічні
- •9. Діяльність медичної сестри в анестезіології
- •9.1. Біль та знеболювання
- •Поняття про знеболювання
- •Загальне знеболювання (наркоз)
- •Інгаляційний наркоз
- •Не інгаляційний наркоз і його види
- •Поняття про місцеву анестезію
- •Епідуральна анестезія
- •Спинномозкова анестезія
- •Внутрішньокісткова анестезія
- •9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •9.3. Особливості роботи сестри-анестезистки і догляд за хворими після знеболювання Обов'язки сестри-анестезистки.
- •10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
- •Терапії
- •10.2. Основи ізосерології та система груп крові Характеристика груп крові
- •Методика визначення групи крові
- •Сумісність груп крові
- •10.3. Резус-фактор та методики його визначення Поняття про резус-фактор
- •10.4. Сучасні погляди на переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Гемотрансфузійні засоби
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Кров'ю донора
- •10.6. Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд за хворими з кровотечею
- •Кровотеча
- •Основні ознаки кровотечі
- •Основні принципи лікування кровотеч
- •11.2. Ускладнення кровотеч
- •Непритомність
- •Геморагічний шок
- •11.3. Догляд за хворими з кровотечею
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах та догляд за травматологічними хворими
- •Закриті ушкодження
- •Переломи кісток
- •12.2. Гіпсові пов'язки Властивості та якість гіпсу
- •Правила накладання гіпсових пов'язок
- •Спеціальні шинні гіпсові пов'язки.
- •12.3. Нашкірне і скелетне витягнення Поняття про нашкірне витягнення
- •(За ф.Р. Богдановим)
- •12.4. Хірургічні методи лікування переломів кісток
- •12.5. Синдром тривалого стискання
- •12.6. Мета і завдання медичної сестри при наданні першої допомоги при механічній травмі
- •12.7. Транспортна іммобілізація, її види, правила застосування
- •Верхніх кінцівок
- •12.8. Догляд за хворими з механічними травмами Медсестринська тактика при травмах
- •13.1. Десмургія
- •Основні перев'язувальні матеріали
- •Види пов'язок
- •Пов'язки на голову, обличчя та шию
- •Пов'язки на тулуб
- •Пов'язки на кінцівки
- •13.2. Догляд за хворими з пов'язками
- •14. Лікування ран у діяльності медичної сестри
- •14.1. Вчення про рану
- •Лікуванні ран.
- •Догляд за хворими з ранами
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду за хворими в спеціалізованих відділеннях
- •15.1. Особливості роботи медичної сестри у відділенні хірургічної інфекції Поняття про хірургічну інфекцію
- •Гнійні захворювання кісток. Остеомієліт
- •Гнійні захворювання пальців
- •Поняття про анаеробну інфекцію
- •Загальна гнійна інфекція
- •15.2. Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями Поняття про опіки
- •Ураження холодом
- •15.3. Догляд за онкологічними хворими Загальні поняття про онкологію
- •Уявлення про пухлинний процес
- •Догляд за онкологічними хворими.
- •15.4. Догляд за хворими з черепномозковою травмою Поняття про черепномозкову травму
- •Струс головного мозку
- •Забій головного мозку
- •Стиснення головного мозку
- •Пошкодження кісток черепа
- •15.5. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу Закриті та відкриті пошкодження шиї
- •Захворювання шиї (стеноз гортані)
- •Сторонні тіла дихальних шляхів
- •Сторонні тіла стравоходу
- •Опіки стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •Рак стравоходу
- •Захворювання щитоподібної залози
- •15.6. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Нагнійні захворювання легень і плеври
- •15.7. Догляд за хворими із захворюваннями молочної залози
- •Запальні захворювання молочної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Молочної залози
- •15.8. Догляд за хворими з гострими захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини "Гострий живіт"
- •Перитоніт
- •Шлунково-кишкові кровотечі
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Кишкова непрохідність
- •Захворювання прямої кишки
- •Закрита та відкрита травма живота
- •15.9. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи
- •Сечокам'яна хвороба
- •Паранефрит
- •Захворювання сечового міхура
- •Захворювання передміхурової залози
- •Захворювання яєчка і його оболонок
- •Захворювання статевого члена
- •Догляд за урологічними хворими
- •15.10. Догляд за хворими із травмами та захворюваннями судин Травматичні ушкодження судин
- •Захворювання артеріальних судин
- •Захворювання вен
- •( Тромбоз і емболія)
- •Види змертвінь
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському медсестринстві
- •16.1. Проведення реанімаційних заходів
- •16.2. Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих
- •Хірургічного профілю
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському
- •Кіт Олег Миколайович Ковальчук Олександр Леонідович Пустовойт Георгій Тимофійович
Основні принципи лікування кровотеч
Залежно від умов надання медичної допомоги і кваліфікації медичного працівника, зупинка кровотечі може бути тимчасовою і остаточною. У більшості випадків тимчасову зупинку кровотечі проводять молодші медичні працівники на місці пригоди, а також при транспортуванні потерпілого в стаціонар. Остаточну зупинку кровотечі проводять у стаціонарі, в ряді випадків - за допомогою операції.
Тимчасова зупинка кровотечі. Існує ряд способів тимчасової зупинки кровотечі:
/. Стискальна пов'язка. Накладають потерпілим при кровотечі із вен і невеликих артерій: рану накривають декількома шарами стерильної марлі, а
168
поверх - шаром стерильної вати, які щільно закріплюють на кінцівці циркулярним бинтуванням.
2. Згинання кінцівки в суглобі. Проводять при кровотечах із стегнової артерії в паховому згині, підколінної артерії в колінному суглобі, плечової артерії в ліктьовому суглобі. Такий вид зупинки кровотечі здійснюється за рахунок згинання (рис. 73) або відведення кінцівки за допомогою пов'язки (рис. 74).
Туга тампонада рани. Для цього беруть марлевий тампон або смужку стерильної марлі, велику серветку і за допомогою пінцета послідовно і щільно заповнюють всю рану. Як правило, таку зупинку виконують при глибоких ранах.
Накладання затискача на судину, яка кровоточить. Застосовують при сильній кровотечі із глибоко розташованих судин кінцівки, таза, черевної, грудної порожнин.
6. Притискання судин. Застосовують при кро вотечах з великих судин (рис. 75): а) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташовується над ключицею іззовні від місця при кріплення кивального м'яза до рукоятки груднини; підпахвинну - в підпахвинній ямці, до голівки плечо вої кістки; аорту - до хребетного стовпа; б) сонну артерію можна стиснути, притискаючи її пальцем до поперечного відростка VI шийного хребця, що відпо відає точці посередині кивального м'яза з його внутрішнього боку; в) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середини пупартової зв'язки. Притискання підколінної артерії проводять шляхом стис нення тканин у підколінній ямці при зігнутому колінному суглобі.
169
7. Накладання джгута. Найчастіше використовують джгут Есмарха (рис. 77). Цей метод є основним, особливо при зупинці артеріальної кровотечі. При артеріальній кровотечі джгут накладають на центральний кінець судини відносно рани. Перед накладанням джгута кінцівку покривають одягом або обгортають рушником, бинтом. Джгут розтягують і обгортають кінцівку. Необхідно слідкувати, щоб тури джгута не перехрещувались, а розташовувались поряд. Кінці джгута закріплюють. Під одним із турів джгута необхідно залишити записку із зазначенням часу накладання джгута. При правильному накладанні "артеріального" джгута кінцівка блідне, нижче джгута щезає пульсація, кровотеча зупиняється. При недостатньому затягуванні джгута кінцівка стає синюшною, пульс не щезає, кровотеча продовжується. У цих випадках необхідно зняти джгут, попередньо притиснувши артерію пальцем, і
170
171
накласти його тугіше. Слід пам'ятати і те, що при надто тугому затягуванні джгута може настати параліч кінцівки внаслідок травматизації нервів. Потерпілого з накладеним джгутом необхідно якомога швидше госпіталізувати в лікувальний заклад для остаточної зупинки кровотечі. "Артеріальний" джгут може залишатись на кінцівці не більше 1,5-2 год, оскільки може настати змертвіння кінцівки. Якщо за час накладання джгута не вдалось провести операцію, то його знімають, артерію притискають пальцем і через 3-5 хв. знову накладають дещо вище або нижче попереднього місця (рис. 78).
При відсутності спеціального джгута можна використати ремінь, мотузку, носову хустинку та ін. Для підсилення стиснення в імпровізований джгут вставляють паличку-закрутку і шляхом закручування проводять зупинку кровотечі (рис. 79).
При кровотечах із судин шиї можна використати шину Крамера. При цьому на протилежну сторону від кровотечі накладають вигнуту шину Крамера, а на іншу - джгут (рис. 80).
При венозній кровотечі застосовують так званий "венозний" джгут. Його накладають нижче місця пошкодження на термін до 6 год і не затягують сильно. При цьому кінцівка синіє, пульс на артерії зберігається, а кровотеча зупиняється.
Остаточна зупинка кровотечі. Остаточну зупинку кровотечі проводять в хірургічному стаціонарі.
Механічні методи. 1. Накладання затискача і лігатури (рис. 81).
2 . Прошивання судини в рані. Прошивають шовним стерильним матеріалом (шовк, лавсан, кетгут). Це найбільш розповсюджена методика зупинки кровотечі з судини (рис. 82).
172
4. Накладання судинного шва. Він може бути боковим і цирку лярним, по всьому околу судини. При цьому можна використовува ти спеціальний шовний матеріал з атравматичними голками або апарат для механічного зшивання судин за допомогою танталових скоб (рис. 84).
Фізичні методи. 1. Найчастіше застосовують холод. Цей метод використовують, як правило при невеликих капілярних кровотечах. Для цього застосовують гумові або поліетиленові мішки з льодом (рис. 85).
2. Електрокоагуляцію (діатермію) (рис. 86), як правило, проводять під час операції при кровотечах із дрібних судин за допомогою спеціального апарата і локального нагрівання тканин до температури 60-80°С.
173
3. Застосування гарячого (60-80° С) ізотонічного розчину хлориду натрію. Серветку, змочену цим розчином, прикладають на декілька хвилин до кровоточивої ділянки. Метод застосовують в основному при операціях на грудній клітці, черевній порожнині і в нейрохірургії.
Хімічні методи. 1. Судинозвужувальні препарати. В їх основі лежить спазм судини і підвищення згортання крові. До цих препаратів відносять адреналін, норадреналін, та ін. Залежно від виду кровотечі, ці медикаменти застосовують місцево, парентерально або всередину.
2. Препарати, що викликають підвищення згортання крові. До цієї групи відносять фібриноген, епсилонамінокаронову кислоту, хлорид кальцію (10 %), вікасол, 3 % розчин пероксиду водню. Місцево в основному застосовують 3 % розчин пероксиду водню. Серветки, тампони змочують розчином і накладають на рану.
Біологічні методи грунтуються на властивостях тканин організму сприяти тромбоутворенню. Біологічні засоби поділяють на дві групи. До препаратів першої групи належать препарати місцевого застосування: суха плазма, фібринна, гемостатична, желатинова губка, фібринна плівка, тромбін (присипають рану або просочують введені в неї тампони) та ін.
До препаратів другої групи біологічних гемостатичних засобів відносять свіжозаготовлену кров, фібриноген, плазму, кріопреципітат, антигемофіль-ний глобулін, антигемофільна плазма і ін. Ці препарати в основному вводять парентерально (внутрішньовенно).