
- •1. Вступ
- •1.1. Поняття про хірургію та хірургічні хвороби
- •1.2. Нарис з історії хірургії
- •1.3. Організація хірургічної допомоги в Україні
- •1.4. Розвиток сестринської справи
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими пацієнтами
- •2.1. Перспективи здоров'я і хірургічні хвороби
- •Сестринський процес, його мета, етапи
- •Відпочинок, сон
- •3. Зміни у функціонуванні організму людини
- •Додаткові методи обстеження
- •План сестринського догляду
- •4. Загальні положення діяльності хірургічних стаціонарів, профілактика госпітальної інфекції
- •4.1. Положення про хірургічне відділення та його
- •Планування
- •Приймальне відділення
- •Хірургічне відділення
- •Сестринський пост
- •4.2. Положення про режим з догляду за хірургічними хворими
- •4.3. Положення про операційний блок Поняття про операційний блок
- •Обов'язки старшої операційної сестри
- •Обов'язки операційної сестри
- •Правила поведінки в операційній.
- •Прибирання операційної
- •4.4. Положення про перев'язувальну Перев 'язувальна
- •4.5. Інфекційний контроль роботи хірургічного стаціонару
- •5. Хірургічна діяльність медичної сестри
- •5.1. Діяльність медичної сестри в передопераційний період Поняття про передопераційний період
- •Показання до операції
- •Передопераційна підготовка хворих
- •Старечого віку
- •Підготовка до операції дітей
- •Визначення операційного ризику
- •Підготовка операційного поля
- •Премедикація
- •6. Діяльність медичної сестри під час операції
- •6.1. Хірургічні втручання (операція)
- •Етапи хірургічної операції
- •6.2. Загальні поняття про порядок роботи операційної сестри.
- •7. Діяльність медичної сестри в післяопераційному періоді
- •7.1. Післяопераційний період, його фази
- •7.2. Зміни в організмі хворого, пов'язані з хірургічною травмою
- •7.3. Роль медичної сестри в організації догляду і веденні післяопераційного періоду
- •7.4. Післяопераційні ускладнення, медсестринська діагностика, лікування, профілактика
- •8. Асептика і антисептика в діяльності медичної сестри
- •8.2. Антисептика, її види, характеристика
- •Механічна антисептика
- •Фізична антисептика
- •Хімічна та біологічна антисептика
- •8.3. Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Стерилізація
- •Контроль стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Методи обробки операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •8.4. Хірургічні інструменти
- •Інструменти для з'єднання тканин
- •Зонди хірургічні
- •9. Діяльність медичної сестри в анестезіології
- •9.1. Біль та знеболювання
- •Поняття про знеболювання
- •Загальне знеболювання (наркоз)
- •Інгаляційний наркоз
- •Не інгаляційний наркоз і його види
- •Поняття про місцеву анестезію
- •Епідуральна анестезія
- •Спинномозкова анестезія
- •Внутрішньокісткова анестезія
- •9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
- •Новокаїнова блокада місця перелому
- •9.3. Особливості роботи сестри-анестезистки і догляд за хворими після знеболювання Обов'язки сестри-анестезистки.
- •10. Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •10.1. Інфузійно-трансфузійна терапія в сучасній хірургії
- •Терапії
- •10.2. Основи ізосерології та система груп крові Характеристика груп крові
- •Методика визначення групи крові
- •Сумісність груп крові
- •10.3. Резус-фактор та методики його визначення Поняття про резус-фактор
- •10.4. Сучасні погляди на переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Гемотрансфузійні засоби
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Кров'ю донора
- •10.6. Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд за хворими з кровотечею
- •Кровотеча
- •Основні ознаки кровотечі
- •Основні принципи лікування кровотеч
- •11.2. Ускладнення кровотеч
- •Непритомність
- •Геморагічний шок
- •11.3. Догляд за хворими з кровотечею
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах та догляд за травматологічними хворими
- •Закриті ушкодження
- •Переломи кісток
- •12.2. Гіпсові пов'язки Властивості та якість гіпсу
- •Правила накладання гіпсових пов'язок
- •Спеціальні шинні гіпсові пов'язки.
- •12.3. Нашкірне і скелетне витягнення Поняття про нашкірне витягнення
- •(За ф.Р. Богдановим)
- •12.4. Хірургічні методи лікування переломів кісток
- •12.5. Синдром тривалого стискання
- •12.6. Мета і завдання медичної сестри при наданні першої допомоги при механічній травмі
- •12.7. Транспортна іммобілізація, її види, правила застосування
- •Верхніх кінцівок
- •12.8. Догляд за хворими з механічними травмами Медсестринська тактика при травмах
- •13.1. Десмургія
- •Основні перев'язувальні матеріали
- •Види пов'язок
- •Пов'язки на голову, обличчя та шию
- •Пов'язки на тулуб
- •Пов'язки на кінцівки
- •13.2. Догляд за хворими з пов'язками
- •14. Лікування ран у діяльності медичної сестри
- •14.1. Вчення про рану
- •Лікуванні ран.
- •Догляд за хворими з ранами
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду за хворими в спеціалізованих відділеннях
- •15.1. Особливості роботи медичної сестри у відділенні хірургічної інфекції Поняття про хірургічну інфекцію
- •Гнійні захворювання кісток. Остеомієліт
- •Гнійні захворювання пальців
- •Поняття про анаеробну інфекцію
- •Загальна гнійна інфекція
- •15.2. Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями Поняття про опіки
- •Ураження холодом
- •15.3. Догляд за онкологічними хворими Загальні поняття про онкологію
- •Уявлення про пухлинний процес
- •Догляд за онкологічними хворими.
- •15.4. Догляд за хворими з черепномозковою травмою Поняття про черепномозкову травму
- •Струс головного мозку
- •Забій головного мозку
- •Стиснення головного мозку
- •Пошкодження кісток черепа
- •15.5. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями шиї, трахеї і стравоходу Закриті та відкриті пошкодження шиї
- •Захворювання шиї (стеноз гортані)
- •Сторонні тіла дихальних шляхів
- •Сторонні тіла стравоходу
- •Опіки стравоходу
- •Дивертикули стравоходу
- •Рак стравоходу
- •Захворювання щитоподібної залози
- •15.6. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Нагнійні захворювання легень і плеври
- •15.7. Догляд за хворими із захворюваннями молочної залози
- •Запальні захворювання молочної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Молочної залози
- •15.8. Догляд за хворими з гострими захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини "Гострий живіт"
- •Перитоніт
- •Шлунково-кишкові кровотечі
- •Гострий апендицит
- •Гострий холецистит
- •Кишкова непрохідність
- •Захворювання прямої кишки
- •Закрита та відкрита травма живота
- •15.9. Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями органів сечовидільної системи
- •Сечокам'яна хвороба
- •Паранефрит
- •Захворювання сечового міхура
- •Захворювання передміхурової залози
- •Захворювання яєчка і його оболонок
- •Захворювання статевого члена
- •Догляд за урологічними хворими
- •15.10. Догляд за хворими із травмами та захворюваннями судин Травматичні ушкодження судин
- •Захворювання артеріальних судин
- •Захворювання вен
- •( Тромбоз і емболія)
- •Види змертвінь
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському медсестринстві
- •16.1. Проведення реанімаційних заходів
- •16.2. Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих
- •Хірургічного профілю
- •2. Перспективи сестринської діяльності із дорослими
- •11. Тактика медичної сестри при кровотечах та догляд
- •12. Тактика медичної сестри при механічних травмах
- •15. Діяльність медичної сестри під час догляду
- •16. Діяльність медичної сестри у громадському
- •Кіт Олег Миколайович Ковальчук Олександр Леонідович Пустовойт Георгій Тимофійович
9.2. Новокаїнові блокади Методика виконання блокад
При різних захворюваннях і травмах органів грудної клітки і черевної порожнини, нижніх, верхніх кінцівок тощо часто з лікувальною метою і для знеболювання виконують новокаїнові блокади.
Хворого вкладають у зручне положення. Лікар одягає стерильні рукавички і обробляє антисептиком шкіру, обкладає стерильними серветками
130
"операційне поле". Тонкою голкою внутрішньошкірно вводить розчин новокаїну до створення "лимонної шкірочки". Через неї на необхідну глибину проводять довгу голку, при цьому слід періодично відтягувати поршень шприца на себе для контролю, чи не потрапила голка в просвіт судини або паренхіматозний орган. На заданому рівні вводять необхідну кількість розчину новокаїну. Після закінчення блокади місце проколу закривають марлевою кулькою, яку приклеюють клеолом.
Новокаїнова блокада місця перелому
Циркулярна новокаїнова блокада поперечного перетину кінцівки
її проводять при відкритих, в тому числі вогнепальних, переломах довгих трубчастих кісток, а також перед зніманням джгута, який довго знаходився на кінцівці, з метою профілактики "турнікетного" шоку і синдрому тривалого стиснення (рис. 61).
Проксимальніше місця перелому (джгута) циркулярно з кількох точок вводять у м'які тканини на всю глибину до кістки 0,25 % розчин новокаїну в кількості 250-300 мл,
131
Футлярна новокаїнова блокада за О.В. Вишневським
Грунтується на введенні розчину новокаїну у фасціальні футляри м'язів кінцівок, в яких, як правило, проходять і судинно-нервові пучки. Введений розчин новокаїну в межах фасціального футляра омиває нервові стовбури і блокує їх. При цьому розчин новокаїну вводять у м'язовий футляр з двох або навіть одного проколу голкою в кількості від 50 до 100 мл 0,25 % розчину, залежно від об'єму м'язів, що знаходяться у фасціально-му футлярі (рис. 62). Футлярна блокада показана при відкритих, в тому числі вогнепальних, переломах довгих трубчастих кісток.
Внутрішньотазова блокада за Школьні-ковим-Селівановим
Показана при закритих і відкритих (вогнепальних) переломах кісток таза з пошкодженням і без пошкодження внутрішніх органів. Хворому в положенні на спині на відстані 1 см досередини від передньої верхньої ості здухвинної кістки проводять голку в напрямку вниз і допереду на глибину 12-14 см, кінець голки при цьому впирається в середину (ямку) здухвинної кістки, куди і вводять 200-300 мл 0,25 % розчину новокаїну (рис. 63). При двобічній внутрішньотазовій блокаді з кожного боку вводять по 200 мл 0,25 % розчину новокаїну.
Міжреберна новокаїнова блокада
її виконують при переломах ребер, міжреберній невралгії. Хворого вкладають у зручне положення. В місці перелому тонкою голкою проколюють м'які тканини до ребра. Відчувши його направляють голку під нижній край ребра на глибину 0,3-0,5 см і вводять 10-15 мл 1% розчину новокаїну.
132
Шийна вагосимпатична новокаїнова блокада
При травмах грудної клітки часто виконують шийну вагосимпатичну новокаїнову блокаду. В положенні хворого на спині під лопатки підкладають поперечний валик, голову хворого повертають у протилежний бік, надпліччя опускають донизу. Вказівним пальцем лівої руки натискають на задній край середини груднино-ключично-соскоподібного м'яза, зміщуючи його і великі судини шиї. Поряд з пальцем в м'які тканини шиї вводять довгу голку в напрямку до передньої поверхні тіл шийних хребців на глибину 4-5 см і вводять 30-40 мл 0,5 % розчину новокаїну (рис. 64). Ознакою ефективності блокади є поява синдрому Клод-Бернара-Горнера (птоз -
опущення повіки, міоз - звуження зіниці, енофтальм - западання очного яблука).
Паранефральна новокаїнова блокада
При захворюваннях, травмах живота і заочеревинного простору використовують паранефральні новокаїнові блокади. Хворого вкладають боком на поперечний валик, розташований між 12 ребром і крилом здухвинної кістки. Нижня кінцівка на боці блокади повинна бути витягнута, а протилежна - зігнута в колінному і кульшовому суглобах. Вказівним пальцем лівої руки визначають місце пересікання 12 ребра із зовнішнім краєм широкого м'яза спини. Перпендикулярно до поверхні шкіри вводять довгу голку і натискають на поршень шприца, інфільтрують новокаїном тканини. Відчуття проникнення в навколониркову клітковину визначають за зменшенням опору введення новокаїну, а при від'єднаній голці з неї не витікає розчин. У жирову клітковину вводять 60-80 мл 0,25 % розчину новокаїну (рис. 65).
При маститах проводять ретромамарну новокаїнову блокаду, при захворюваннях прямої кишки - пресакральну, перианальну новокаїнову блокаду. Новокаїнові блокади слід проводити в чистих перев'язувальних з дотриманням усіх вимог асептики.
133