Інструменти для з'єднання тканин

Голкотримачі призначені для утримання і проведення через тканини хірургічних голок при накладанні швів. Мають дуже короткі губки і довгі ручки. В робочій частині губок розташовані насічки або ямки для кращого захоплення голки.

Голкотримач з вигнутими ручками (Матьє). Має плоску пружину, яка в поєднанні з кремальєрою, розташованою в кінці ручок, полегшує кори­стування інструментом. Випускаються довжиною 17 і 25 см (рис. 43а).

Голкотримач судинний (Гегара) випускають з прямими кільцевими ручками. Може мати довжину 15, 20 і 25 см (рис. 436).

Голки хірургічні призначені для накладання швів на тканини різних органів. Бувають різної форми: прямі, напіввигнуті і вигнуті, причому останні можуть бути малої кривизни - з вигином на 120° (1/3 кола) і великої кривизни - з вигином на 180°. Вигнуті голки застосовують найчастіше. Голки великої кри­визни зручні для зшивання тканин у глибині порожнини або рани, голки з вигином на 120° зручніші для поверхневих швів, наприклад, шкіри. Прямі голки застосовують для зшивання м'яких тканин, які дістають з порожнини.

Вушко хірургічної голки має пружний (автоматичний) пристрій, що скла­дається з двох отворів. Нумерація голок має зворотний порядок: чим більший номер, тим тонша голка; наприклад, голка № 2 має товщину 1,4 мм, голка № 12 - товщину 0,7 мм.

Залежно від форми, голки поділяють на круглі колючі, тригранні ріжучі, плоскі тупі та ін (рис. 43в,г,д,е).

Зонди хірургічні

Зонди хірургічні (рис. 44) застосовують для дослідження каналів і по­ рожнин, й

111

Зонд жолобкуватий. Застосовують для дослідження нориць, а також для безпечного розсікання м'яких тканин. Найчастіше використовують зонд з пластинчастою рукояткою довжиною 17 см (рис. 44а).

Зонди гудзикуваті являють собою стержень діаметром 2 мм з ущільне­ними кінцями у вигляді ґудзика. Зонд ґудзикуватий двобічний має булавопод-ібне потовщення на обох кінцях. Зонд ґудзикуватий з вушком має на одному кінці потовщення, а на іншому - вушко (рис. 446,в).

Зонд зобний з отвором (Кохера) складається з ручки і робочої части­ни з насічками і круглим отвором (рис. 44г).

Зберігання хірургічних інструментів

Інструменти зберігають у сухому приміщенні, що опалюється, при тем­пературі 15-20° С. У цих приміщеннях не можна одночасно зберігати такі речовини, як хлорне вапно, кислоти, йод.

Інструменти поточного використання зберігають у шафах або спеціаль­них ящиках. Ножі і скальпелі кладуть на підставки так, щоб леза ні до чого не дотикались.

Для довготривалого зберігання і транспортування інструменти, виготов­лені з вуглецевої сталі, змащують нейтральним вазеліном і покривають пара­фіном. Для цього їх занурюють у розтоплений вазелін температури 60-70°С, після чого загортають у парафіновий тонкий папір.

Інструменти з нержавіючої сталі (мають клеймо НР або Н), а також з алюмінію, латуні і бронзи, змащуванню не підлягають.

Перед змащуванням інструменти ретельно знежирюють бензином або кип'ятінням у воді з милом або содою, потім промивають водою, висушують і оглядають. Цю роботу необхідно виконувати в рукавичках, оскільки дотик до інструментів руками може викликати іржу. При її появі інструменти чистять нашатирним спиртом, маслом або віддають для нікелювання. Конт­роль за станом інструментів та їх облік здійснює старша операційна сестра.