Хід визначення

Для аналізу використовують свіжо­видоєне молоко або консервоване натрію тетраборитом 10-водним — 2 г на 100 мл молока, яке зберігалося в холо­дильнику не більше 2 тижнів.

У скляну пробірку відміряють 1 мл молока, 20 мл ро­бочого розчину барвника і закривають гумовою проб­кою. Рідину перемішують перевертанням пробірки про­тягом 0,5 хв, не допускаючи струшування. Для видалення утвореного нерозчинного комплексу білка з барвником пробірку центрифугують протягом 10 хв при 1500 об/хв або 20 хв при 1000 об/хв.

Піпеткою відбирають 2 мл рідини над осадом і перено­сять у мірну колбу на 200 мл. Об'єм до мітки доводять дис­тильованою водою і старанно перемішують.

На фотоелектроколориметрі або спектрофотометрі в кюветі з довжиною робочої грані 10 мм при 590—600 нм вимірюють оптичну густину рідини над осадом, розведе­ної в 100 разів по відношенню до дистильованої води. Виз­начення проводять у двох паралельних пробах, знімаючи по 3—5 показників приладу і обчислюючи середнє ариф­метичне. Після кожних 24 визначень кювету промивають 5%-ним розчином натрію ортофосфату.

Масову частку білка в молоці (%) визначають за граду­йованим графіком на основі одержаної середньої величи­ни оптичної густини. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень, роз­ходження між якими не допускається більше 0,05% білка.

Визначення масової частки білка методом формольного титрування

Метод можна використовувати для контролю масової частки білка в неконсервованому моло­ці кислотністю не більше 22 °Т.

Метод формольного титрування грунтується на реакції лужних аміногруп білка з формаліном, внаслідок якої вивільняються карбоксильні кислі групи білка. При цьому підвищується титрована кислотність молока, за збільшен­ням якої визначають масову частку білка в молоці.

Матеріальне забезпечення: Піпетки прості на 20 і 50 мл і градуйовані на 1,5мл, склянки хімічні місткістю 150—200мл, бюретки на 25 і 50 мл з ціною поділки 0,1 мл; гумова груша; натрію гідроксид концентрацією 0,1 моль/л і 40%-ний розчин; розчин натрію гідроксиду готують на дистильованій воді без вуглецю діоксиду; спирт етиловий ректифікований; фе­нолфталеїн (2%-ний спиртовий розчин), формалін технічний; 2,5%-ний водний розчин сульфату кобальту, х.ч. або ч.д.а.; сульфіт натрію, ч.д.а. або ч.; розчин сірчаної кислоти концен­трацією 1 моль/л; вода дистильована без вуглецю діоксиду.

Для визначення вмісту формальдегіду в технічному формаліні готують розчин натрію сульфіту: 126 г натрію сульфіту кристалічного ( Na₂SO₃ * 7 Н₂0) або 63 г зневод­неного натрію сульфіту (Na₂SO₃) розчиняють у мірній колбі місткістю 50 мл і об'єм доводять дистильованою во­дою до мітки. Розчин натрію сульфіту в кількості 50 мл нейтралізують 1 моль/л розчином сірчаної кислоти при наявності фенолфталеїну до світло-рожевого забарв­лення і додають 3 мл досліджуваного формаліну. Гід­роксид натрію, який утворився в результаті реакції. титрують 1 моль/л розчином сірчаної кислоти до світло-рожевого забарвлення. Кількість розчину сірчаної кислоти (мл), яку витратили на титрування, показує кількість фор­мальдегіду, який міститься в 100 мл формаліну (г/100 мл).

Для визначення кількості білка в молоці використову­ють формалін з вмістом формальдегіду не менше 36 г на 100 мл. При наявності каламуті або осаду розчин форма­ліну перед використанням фільтрують.

Перед застосуванням формалін нейтралізують: до 50 мл формаліну додають 3—4 краплі 2%-ного розчину фенол­фталеїну і потім краплями приливають 40%-ний, а потім 0,1 моль/л розчин натрію гідроксиду до появи світло-ро­жевого забарвлення. Формалін, який залишився на нас­тупний день, при необхідності додатково нейтралізують 0,1 моль/л розчином натрію гідроксиду. Нейтралізацію формаліну, в якому утворився осад, проводять після фільтрування.

Для приготування еталона забарвлення в хімічну склянку місткістю 150—200 мл відміряють піпеткою 20 мл молока і додають 0,5 мл 2,5%-ного розчину сульфату ко­бальту. Еталон використовують протягом зміни.