- •Міністерство аграрної політики україни
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки
- •Продукції тваринництва
- •Кафедра технології зберігання
- •І переробки продукції тваринництва
- •Тема : Відбір, консервування і підготовка середніх проб молока до аналізу (гост 13928-84)
- •Правила відбору середніх проб молока
- •Консервування проби молока та підготовка її до аналізу
- •Тема : Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •Хід визначення
- •Термостійкість молока за алкогольною пробою
- •Тема : Визначення титрованої кислотності молока титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення білків молока
- •Визначення масової частки білка колориметричним методом (гост 25179-90)
- •Хід визначення
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Хід визначення
- •Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф - 464
- •Підготовка приладу до роботи
- •Хід визначення
- •Тема : Визначення вмісту жиру в молоці
- •Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •Хід визначення
- •Визначення якості і густини сірчаної кислоти
- •Визначення якості та густини ізоамілового спирту
- •Тема : Визначення сухої речовини, сухого знежиреного молочного залишку та інших компонентів молока
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль санітарно – гігієнічного стану молока
- •Визначення чистоти молока (гост 8218-89)
- •Хід визначення
- •Визначення загального бактеріального обсіменіння та титру окремих груп мікроорганізмів у молоці та молочних продуктах
- •Визначення загальної кількості бактерій (гост 9225-84)
- •Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним
- •Хід визначення
- •Визначення класу молока за сичужно – бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Тема : Контроль натуральності молока
- •Визначення розведення молока водою (гост 3625 – 84) і збираним молоком (гост 3626 – 73)
- •Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •Хід визначення
- •Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Хід визначення
- •Тема : Контроль якості молока в залежності від стану здоров’я тварини. Контроль пастеризації молока
- •Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто - калієвим крохмалем
- •Хід визначення
- •Дослідження молока з 10%- ним розчином мастидину і
- •Хід визначення
- •Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо
- •Хід визначення
- •Проба відстоювання
- •Хід визначення
- •При виборі сепаратора для господарства необхідно враховувати:
- •Краще знежирювання молока забезпечують слідуючи умови:
- •Розрахунки при сепаруванні :
- •Тема: Характеристика основної сировини, жилування, сортування м’ясної сировини. Визначення морфологічного та хімічного складу м’ясної сировини
- •Розбирання м'ясних туш
- •Норми виходу при комбінованому розбиранні та обвалюванні свинячих туш без шкури, з баками, % від маси м’яса на кістках
- •Тема: Технологія та розрахунок витрат сировини для виробництва варених, напівкопчених та варено-копчених ковбас
- •Рецептура варених ковбас
- •Рецептура напівкопчених ковбас
- •Рецептура варено-копчених ковбас
- •Тема: Аналіз параметрів технологічного процесу для виготовлення м’ясних консервів. Оцінка якості консервів за державними стандартами
- •Технологічний процес виробництва м’ясних консервів
- •Підготовка основної сировини та допоміжних матеріалів
- •Заповнення банок продуктами
- •Закатування
- •Перевірка на герметичність банок після їх закатування
- •Санітарна оцінка якості м’ясних консервів
- •Тема: Технологія виготовлення, товарна та санітарна оцінка харчових жирів
- •Тема: Визначення якості бджолиного меду Мета заняття: Навчить студента проводити дослідження меду на доброякісність.
- •Правила доставки, відбір проб меду для органолептичного та лабораторного дослідження
- •Органолептичні методи дослідження
- •Визначення падевого меду
- •Товарознавство меду
- •Контрольні питання
Закатування
Одним з найбільш відповідальних технологічних процесів виробництва консервів є закупорювання банок із продукцією. Повна герметичність забезпечує можливість проведення стерилізації і запобігання влучення мікроорганізмів усередину банки при збереженні.
Після заповнення банки негайно герметизують на вакуум-закаточних або інших машинах.
Перевірка на герметичність банок після їх закатування
Закупорені банки перевіряють на герметичність за допомогою спеціальних ванн та інших пристроїв шляхом занурення банок на хвилину в гарячу воду (80....90°С). При не герметичності виділяються пухирці повітря, але дрібні отвори не виявляються.
Весь процес після розфасовки продукту і закупорювання банки до початку стерилізації не повинен перевищувати 30 хвилин.
Стерилізація - теплова обробка консервів з метою придушення життєдіяльності мікрофлори при надлишковому тиску і температурі 100°С і більше. У залежності від гріючого середовища, стерилізацію м’ясних консервів в автоклавах проводять, як правило, трьома способами: водяною насиченою парою; водою; пароповітряною сумішшю.
При цьому процес стерилізації можна вести вручну (тиск в автоклаві контролюється по манометру, температура - по самопишучому і скляному термометру, час - по годинам), або автоматично - по заданій програмі.
Процес стерилізації включає: прогрівання автоклава (А); прогрівання банок з вмістимим до заданої температури (В); видержку при цій температурі - власно стерилізацію (С); випуск пари - пониження тиску в автоклаві (Д).
Режим стерилізації консервів виражають формулою стерилізації
,
де Т - температура стерилізації.
Після стерилізації проводять охолодження консервів.
Воно може бути: штучним, природним
Перше сортування проводять після охолодження або зразу після стерилізації. При цьому візуально виділяють банки з активними патьоками, прим’ятостями, розривами, тріщинами тощо. До дефектних консервів відносять продукцію, яка має відхилення від вимог нормативно-технічної документації за зовнішнім виглядом, станом тари та якістю консервної продукції.
Термостатування
Після першого сортування партію консервів направляють на термостатну витримку – зберігання консервів у камері при температурі 37....38 оС протягом 1 доби.
Друге сортування
Через 24 години після термостатування партію консервів піддають другому сортуванню, яке має на меті виявити дефекти банок, пропущені після першого сортування.
Пакування
Після етикетування або змащування консерви укладають компактно в ящики, щоб виключити переміщення банок всередині ящика. В ящики з покритими антикорозійними мастилами банками вкладають етикетки по числу банок. Скляні банки упаковують у дерев’яні ящики з гніздами, а металеві банки можна упаковувати в картонні коробки, перекладаючи ряди папером.
Маркірування
Потім упаковані ящики маркірують і зберігають на складі підприємства-виробника до відправлення споживачу. На тарі позначають: місцезнаходження і назву заводу, назву і сорт консервів, кількість банок та їх номер, масу нетто банки й дату виготовлення.
Зберігати консерви слід при температурі від 0 до 5°С і відносній вологості повітря 75 %. Установлені строки зберігання: в опалюваних та охолоджуваних окладах – 3....4 роки, в неопалюваних і неохолоджуваних складах – 2....3 роки.
Консервна тара
Консерви можна виготовляти як в скляній, так і в металевій тарі, але в більшості м’ясні консерви виготовляють у жерстяній тарі.
Жерстяні банки виготовляють стандартних розмірів і форми у відповідності до присвоєних кожній банці умовних номерів (табл. 17).
Таблиця 17
Розміри жерстяних банок, що використовуються для виготовлення м’ясних консервів
-
№ банки
Ємність банки, мл
Внутрішні розміри, мм
діаметр
висота
1
104
72,8
24,0
3
250
99,0
31,9
4
258
72,8
61,9
8
353
99,0
45,9
9
375
72,8
89,9
12
515
99,0
66,9
13
861
99,0
111,9
14
3033
153,4
164,8
При виготовленні жерстяних консервних банок дно і кришку маркірують. На дно наносять три види знаків, які складаються з букв і цифр. Наприклад: К 256, ММ 175, М 316, Р 766 - букви вказують на промисловість, яка виготовила консерви (К - харчова, ММ – м’ясна, М - молочна, Р - рибна); група цифр (може бути одна цифра, дві, три) означає номер заводу, який виготовив консерви; остання цифра (одна) рік виготовлення, позначений останньою цифрою року - 1974 (4), 1975 (5), 1976 (6) і тощо.
Дане маркірування можна наносити і на кришку в тому випадку, якщо банки надходять з іншого підприємства - виготовлювача.